Справа № 756/10249/23 Головуючий в суді І інстанції Майбоженко А.М.
Провадження № 22-ц/824/8900/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
(у порядку письмового провадження)
27 травня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення коштів,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що 11 грудня 2021 року між нею та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» було укладено Договір №558В/10/2021 про надання медичної допомоги (спостереження вагітності) Пакет «Максимальна турбота» з 6-13 тижнів - до пологів (одноплідна вагітність).
Згідно з п. 5.2. Договору вартість медичної допомоги, яка надіється пацієнту медичним закладом склала 45 360 грн., які було сплачено пацієнтом у повному обсязі, згідно з рахунком №68712 від 11 грудня 2021 року, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 11 грудня 2021 року.
14січня 2022 року між нею та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» було укладено Попередній договір №б/н про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Стандарт».
На виконання п.1.4 Попереднього договору вона здійснила на користь медичного закладу авансовий платіж у розмірі 61 398 грн., згідно з рахунком №70179 від 14 січня 2022 року, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 14 січня 2022 року та дорівнює вартості послуг за основним договором, укладання якого обумовлювалося сторонами у попередньому договорі.
З огляду на призупинення роботи пологового будинку «Лелека», пологи у позивача відбулись ІНФОРМАЦІЯ_1 в Іспанії, у неї народився син ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Позивач надіслала на електронну адресу відповідача заяву, в якій вона просила повернути сплачені платежі за вказаними договорами. У відповідь листом від 03 квітня 2022 року медичним закладом було прийнято запит на розірвання договору.
Врегулювати спір позивач намагалася і у спосіб надсилання на адресу відповідача досудової вимоги про повернення коштів та надати відомості про надані послуги. Вимога вручена відповідачу 27 червня 2023 року.
Однак, медичний заклад відтермінував на невизначений час повернення грошей з посиланням на війну.
Також позивачем був наданий розрахунок інфляційних втрат за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за період прострочення та 3% річних.
На виконання вимог п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК позивачем заявлена попередня сума понесених витрат на надання професійної правничої допомоги.
У зв'язку з вищевикладеним, з урахуванням заяви про відмову в частині вимог та про збільшення періоду нарахування 3% річних та втрат від інфляції, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» грошові кошти всього в розмірі 108 525, 93 грн., в тому числі: 24 740 грн. сплачених на підставі Договору №558В/12/2021 від 11 грудня 2021 року; 61 398,00 грн сплачених на підставі Попереднього договору від 14 січня 2022 року; 18 309, 94 грн. - інфляційних втрат; 4 077,99 - 3% річних та судові витрати.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06 лютого 2024 року позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 : 22 940 гривень - кошти за ненадані послуги за Договором № 558В/12/2021 про надання медичної допомоги (спостереження вагітності) пакет «Максимальна турбота» з 6-13 тижнів до пологів - одноплідна вагітність від 11 грудня 2021 року; 61 398 гривень - авансового платежу за Попереднім договором від 14 січня 2022 року; 18 745 гривень 45 копійок - інфляційних втрат; 3 992 гривні 77 копійок - 3% річних; 3000 гривень - витрат на професійну правничу допомогу; 1070 гривень 92 копійки - судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із цим рішенням в частині задоволених вимог, ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що надати послуги ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» не мало фізичної можливості, так як позивач не зверталась до відповідача у відповідності до п. 1.1 Попереднього договору стосовно укладання основного договору та у ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» пологи не проводила.
Крім того, зазначає, що Торгово-Промисловою палатою України 28 лютого 2022 року листом №2024/02.0-7.1 агресію російської федерації проти України віднесено до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та підтверджено, що такі обставини з 24 лютого 2022 року до офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням /обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Апелянт посилається на те, що введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року і його продовження по сьогодення, у зв'язку із агресією російської федерації проти України, стало обставиною непереборної сили для нього та таким, що унеможливило виконання своїх обов'язків перед позивачем, оскільки будівля пологового будинку зазнала обстрілів та значних пошкоджень у результаті проведення активних бойових дій. ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» вимушено призупинило роботу у Пуща-Водиці та не приймало пацієнтів з 06 березня 2022 року до 01 вересня 2022 року включно.
Щодо стягнення витрат інфляційних втрат та трьох процентів річних апелянт заперечує та вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки будівля пологового будинку зазнала значних пошкоджень через бойові дії, робота була призупинена, і введення військового стану офіційно визнається форс-мажорною обставиною.
Від позивачки надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона заперечує проти її задоволення та просить залишити її без задоволення.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним її залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що обставини непереборної сили, відповідно до ст. 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, проте не звільняють від виконання самого зобов'язання та наслідків його припинення, тому за вирахуванням наданих позивачу медичних послуг та розмірів внесків за договорами добровільного медичного страхування, сума, яка підлягає стягненню з відповідача за ненадані послуги за Договором № 558В/12/2021 від 11 грудня 2021 року у розмірі 22 940,00 грн., а також за Попереднім договором від 14 січня 2022 року у розмірі 61 398,00 грн.
До того ж, місцевий суд зробив висновок, про те, що відповідач прострочив виконання зобов'язань, зокрема щодо повернення позивачу грошових коштів, а тому у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу разом з сумою основного боргу за період з 11 квітня 2022 року по 07 листопада 2023 року інфляційні втрати в розмірі 18 745,45 грн. та 3% річних в розмірі 3 992,77 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 11грудня 2021 року між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та ОСОБА_1 укладено Договір №558В/10/2021 про надання медичної допомоги (спостереження вагітності) Пакет «Максимальна турбота» з 6-13 тижнів - до пологів (одноплідна вагітність) (а.с. 16-23 т.1).
Згідно з п. 2.1. Договору Медичний заклад бере на себе зобов'язання надати Пацієнту медичну допомогу, що полягає в проведенні циклу амбулаторного спостереження вагітності Пацієнта згідно діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров'я України та стандартів медичної допомоги з амбулаторного спостереження вагітності, затверджених в Медичному закладі, яку Пацієнт зобов'язується прийняти і виконувати та сплатити на умовах даного договору (а.с. 23 т.1).
У п. 5.2. Договору вказано, що вартість медичної допомоги, що надається Пацієнту Медичним закладом відповідно до даного Договору, складає 45 360 грн. (а.с. 22 т.1).
Пунктом 8.1.2 Договору передбачено, що дія цього Договору може бути достроково припинена з ініціативи Пацієнта, за умови письмового повідомлення Медичного закладу, із зазначенням причини розірвання Договору. В такому випадку Договір вважаться розірваним через 5 (п'ять) робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення від Пацієнта. В такому випадку Пацієнту, на його вимогу, повертається сплачена сума вартості Договору, що зазначена в п.5.2 даного Договору, за винятком вартості фактично наданої медичної допомоги Пацієнту за Договором (а.с. 22 т.1).
Згідно з квитанцією №0.0.2377989957.1 від 14грудня 2021 року ОСОБА_1 сплатила45 360 грн. на рахунок ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» (а.с.29 т.1).
14січня 2022 року між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та ОСОБА_1 укладено Попередній договір №б/н про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Стандарт»(а.с. 14-15т.1).
Відповідно до п.1.1. Попереднього договору Сторони приймають на себе зобов'язання у термін з 22 до 32 тижня вагітності Пацієнта (у разі спостереження вагітності в Медичному закладі або афілійованих закладах) або з 32 до 34 тижня вагітності Пацієнта (у разі спостереження вагітності в інших медичних закладах) укласти Договір про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), Пакет «Стандарт», на умовах якого Пацієнт зможе отримати від медичного закладу кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів Пацієнта, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров'я України, обов'язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів прийнятих в Медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього (а.с. 15 т.1).
Згідно з п. 1.4. Попереднього договору при підписанні даного Попереднього договору Пацієнт здійснює на користь медичного закладу авансовий платіж у розмірі 61 398 грн. (шістдесят одна тисяча триста дев'яносто вісім гривень 00 коп.), що дорівнює ціні/вартості послуг Медичного закладу за Основним Договором (Договором про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Стандарт») (а.с. 15 т.1).
Пунктом 1.6. Попереднього договору передбачено, що грошові кошти, сплачені пацієнтом у якості Авансового платежу за даним Попереднім Договором, зараховуються в рахунок оплати ціни послуг Медичного закладу за Основним договором (а.с. 14-15 т.1).
Відповідно до п. 1.8 у разі відмови Пацієнта або Медичного закладу від укладання Основного договору, у термін, передбачений п.1.1 цього Попереднього Договору, зобов'язання за цим Попереднім Договором припиняються, при цьому грошові кошти сплачені в якості авансового платежу за даним Попереднім Договором, підлягають поверненню Медичним закладом Пацієнтові, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання відповідної письмової вимоги Пацієнта. При цьому повернення суми авансового платежу здійснюється Медичним закладом, у безготівковій формі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Пацієнта, та/або в інший не заборонений чинним законодавством України спосіб, виключно на його письмову вимогу, та за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги (медичних послуг) (а.с. 14. т.1).
Згідно з квитанцією №0.0.2416549091.1 від 14 січня 2022 року ОСОБА_1 сплатила 61 398 грн. на рахунок ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» (а.с.25 т.1).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на всій території України запроваджено воєнний стан, який діє на день ухвалення рішення. 24 лютого 2022 року в Україні розпочалися бойові дії, зокрема у м.Києві.
Через бойові дії роботу ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» з 06 березня 2022 року по 01 вересня 2022 року було призупинено.
Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, позивач народила дитину у іншому медичному закладі, ніж ТОВ «Пологовий будинок «Лелека».
Відповідно до перекладу, засвідченого апостилем, свідоцтва про народження серії № НОМЕР_1 , виданим 25 серпня 2022 року відділом РАЦС Марбельї, Іспанія, ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_2 (а.с. 26-28 т.1).
21 березня 2022 року ОСОБА_1 надіслала листа засобами електронної пошти, в якому просила повернути кошти за договорами про спостереження вагітності, ведення пологів, у зв'язку з воєнними діями (а.с. 31 т.1).
На зазначений лист 03 квітня 2022 року ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» засобами електронної пошти надало відповідь про те, що запит ОСОБА_1 на розірвання договору прийнято (а.с. 31-33 т.1).
Згідно з накладною №0203402777271 та результатом перевірки статусу відстеження цієї накладної,опису вкладення цінного листа, Досудову вимогу ОСОБА_1 про повернення сплачених коштів та надання відомостей про надані послуги було надіслано ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» засобами поштового зв'язку24червня 2023 року та вручено 27 червня 2023 року (а.с. 34-35 т.1).
Згідно з Довідкою про надані послуги ОСОБА_1 згідно договору №558В/10/2021 про надання медичної допомоги (спостереження вагітності) Пакет «Максимальна турбота» з 6-13 тижнів - до пологів (одноплідна вагітність), укладеного 11грудня2021 року, ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» були надані ОСОБА_1 послуги на загальну суму 20 620 грн. (а.с. 79 т.1).
11грудня2021 року між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_1 укладено Договір добровільного медичного страхування «Захищена вагітність-одноплодова» № 7619/999/318/210002981, страховий платіж 1 800 грн. (а.с. 80-83 т.1).
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 3 ст.635 ЦК України передбачено, що зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позову про стягнення грошових коштів за ненадані послуги за Договором № 558В/12/2021 від 11 грудня 2021 року у розмірі 22 940,00 грн., а також за Попереднім договором від 14 січня 2022 року у розмірі 61 398,00 грн., з вирахуванням наданих позивачу медичних послуг та розмірів внесків за договорами добровільного медичного страхування, оскільки позивачем заявлено вимоги про повернення коштів у зв'язку з припиненням зобов'язання на умовах, передбачених договором, а обставини непереборної сили, відповідно до ст. 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, але не звільняють від виконання самого зобов'язання та наслідків його припинення.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що позивачка не зверталася до відповідача для укладання основного договору і пологи не проводились, а тому надати послуги ТОВ «Лелека» не мало фізичної можливості, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Згідно зі ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У п.68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19, зазначено, що виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Крім того, доводи апеляційної скарги про те, що вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних задоволенню не підлягають, колегія суддів відхиляє, оскільки безпідставне збереження відповідачем коштів, сплачених позивачем за Договором № 558В/12/2021 від 11 грудня 2021 року, який не був виконаний в повному обсязі, та Попереднім договором № б/н від 14 січня 2022 року є підставою для нарахування платежів, передбачених ст.625 ЦК України, а наявність форс-мажору не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу разом з сумою основного боргу три проценти річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, що становить 3 992,77 грн. - 3% річних та 18 745,45 грн. - інфляційні втрати.
Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування, і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, та не повторювали доводів відповідача в суді першої інстанції, належна оцінка яким була надана судом першої інстанції, апеляційна скарга не містить.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Крім того, представником ОСОБА_1 - адвокатом Кравинською Ю.В. при подачі відзиву на апеляційну скаргу були заявлена вимога про стягнення з відповідача понесених витрат на правову (правничу) допомогу в суді апеляційного провадження у розмірі 2 800 грн.
Згідно з ч.3,4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина восьма, дев'ята статті 139 ЦПК України).
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником ОСОБА_1 - адвокатом Кравинською Ю.В. надано до суду: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 22червня 2023 року серія АІ №1414450 (а.с.39); копію договору №17/06/2023 від 17червня 2023 року про надання правової допомоги (а.с.36-37);копію платіжної інструкції№566023652від 29березня 2024 року на суму 2 800 грн.; копію протоколу погодження обсягу, вартості, умов оплати послуг правничої допомоги від 17 червня 2023 року, погодженого з клієнтом, з якого вбачається, що вартість послуги правничої допомоги за складання відзиву на апеляційну скаргу становить 2 800 грн. (а.с.38).
ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» подало клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу до 1 000 грн, оскільки заявлений позивачем розмір понесених судових витрат - 2 800 грн. є неспівмірним для даної справи.
Таким чином, з огляду на те, що за наслідками апеляційного розгляду у даній справі колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, а також беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, визначені законом принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, та виконаної адвокатом роботи, та враховуючи надані представником позивача докази понесених витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити заяву про розподіл судових витрат та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека'на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 1 500 гривень.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 лютого 2024 року - без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (ЄДРПОУ39155132) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанцій у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Судді: