Справа № 553/1410/24
Провадження № 1-кп/553/753/2024
Іменем України
27.05.2024м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ленінського районного суду міста Полтави кримінальне провадження № 12023170460000566 від 01.11.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня базова, розлучений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, інвалідності не має, зареєстрований та до арешту фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 06 вересня 2023 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі статті 75 КК України від відбуття покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік,
?у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
10.10.2023 приблизно о 12:00 год., ОСОБА_5 перебував на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 та вирішив заволодіти майном, яке належить його батьку - ОСОБА_6 . З цією метою, ОСОБА_5 , в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно позбавив майна свого батька - ОСОБА_6 . У вказаний час та у зазначеному місці, ОСОБА_5 реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке належить його батьку - ОСОБА_6 , розуміючи, що на території України діє період воєнного стану, запроваджений Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, який затверджений Верховною Радою України 2102-ІХ від 24.02.2022, та продовжений Указом Президента України № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023, затвердженого Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023, діючи таємно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, діючи з метою особистого збагачення, ОСОБА_5 шляхом підбору ключа, проник у сарай та незаконно заволодів належним потерпілому ОСОБА_6 бензотриммером марки «Forward FBC-351/1600», помаранчевого кольору, вартістю 1283 гривні 84 копійки.
Після заволодіння майном, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1283 гривні 84 копійки.
У подальшому, 11.10.2023 приблизно о 10:00 год. ОСОБА_5 перебував на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 та вирішив заволодіти особистим майном, яке належить його батьку - ОСОБА_6 . З цією метою, ОСОБА_5 , в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно позбавив майна свого батька - ОСОБА_6 . У вказаний час та у зазначеному місці реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке належить його батьку - ОСОБА_6 , розуміючи, що на території України діє період воєнного стану, запроваджений Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, який затверджений Верховною Радою України 2102-ІХ від 24.02.2022, та продовжений Указом Президента України № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023, затвердженого Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023, діючи таємно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, діючи повторно з метою особистого збагачення, ОСОБА_5 шляхом підбору ключа, проник у сарай та незаконно заволодів належним потерпілому ОСОБА_6 велосипедом «Дорожник», синього кольору, вартістю 1886 гривень 64 копійок.
Після заволодіння майном, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1886 гривень 64 копійок.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 28.10.2023 приблизно о 05 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 перебував на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 та вирішив заволодіти телевізором марки «LG» чорного кольору, моделі 32LB552U- НОМЕР_1 , який належить його батьку - ОСОБА_6 . З цією метою, ОСОБА_5 , в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно позбавив майна свого батька - ОСОБА_6 . У вказаний вище час та у зазначеному місці, реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке належить його батьку - ОСОБА_6 , розуміючи, що на території України діє період воєнного стану, запроваджений Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, який затверджений Верховною Радою України 2102-ІХ від 24.02.2022, та продовжений Указом Президента України № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023, затвердженого Законом України № 3275-ІХ від 27.07..2023, діючи повторно, таємно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, діючи з метою особистого збагачення, ОСОБА_5 шляхом віджиму пластикового вікна, проник у житлове приміщення літньої кухні та незаконно заволодів належним потерпілому ОСОБА_6 телевізором «LG», чорного кольору, моделі 32LB552U-ZA, вартістю 4350 гривень.
У подальшому ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 4350 гривень 00 копійок.
Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно в період з 10.10.2023 по 28.10.2023, коли знаходився на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , впевнився, що за його діями ніхто не спостерігає, здійснив крадіжку майна, яке належало його батькові ОСОБА_6 , а саме: бензотриммером марки «Forward FBC-351/1600» та велосипед «Дорожник», що знаходились в сараї, в який проник, шляхом підбору ключа, а також телевізор «LG», чорного кольору, що знаходився в літній кухні, в яку проник шляхом віджиму пластикового вікна. Викраденими речами розпорядився на власний розсуд. Вказав що він та його батько проживають в різних будинках, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Об'єм викраденого визнає, у вчиненому щиро кається, зазначив, що викрадене майно повернуто потерпілому, виражає осуд своєї поведінки, зробив відповідні висновки, просить суд суворо його не карати. Також вказав, що має намір примиритися з потерпілим та відшкодувати завдану шкоду.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судове засідання не з'явився, до суду звернувся із заявою, в якій просить провести судовий розгляд кримінального провадження без його участі.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що всі учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність та істинність їх позиції не викликає сумнівів. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого. Судом також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає повністю доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_5 в обсязі пред'явленого обвинувачення та кваліфікує його дії:
- по епізоду від 10.10.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану;
- по епізоду від 11.10.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану;
- по епізоду від 28.10.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, відомості про особу винного, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
Обставинами, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 раніше судимий за злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, розлучений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря - психіатра та у лікаря - нарколога не перебуває, зареєстрований та фактично проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання характеризується задовільно.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Слід зазначити, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та його поведінка свідчить про антисоціальну та кримінальну направленість. При цьому, суд бере до уваги також той факт, що до обвинуваченого вже застосовувався інститут звільнення від відбування покарання, однак це не привело до позитивних змін в його особистості й не створило в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки він знову скоїв кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_5 , суд відповідно до вимог відповідатиме вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вчиненого злочину, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, беручи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, та поряд з цим враховує схильність обвинуваченого на вчинення злочинів та небажання стати на шлях виправлення, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 не можливе без ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі та не вбачає підстав для призначення іншого виду покарання.
Підстав для призначення ОСОБА_5 покарання на підставі ст. 69 КК України, про що було зазначено захисником на стадії судових дебатів, суд не вбачає, враховуючи особу обвинуваченого, суспільну небезпечність вчиненого, корисливий мотив, вчинення злочину в період воєнного стану та під час іспитового строку.
Так, ОСОБА_5 вироком Київського районного суду м. Полтави від 06 вересня 2023 року засуджено за ч.1 ст.309 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік та на підставі статті 75 КК України від відбуття покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.
Згідно роз'яснень, викладених в п.10, 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (ст. 75, 104 КК) і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі. У разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст.75 КК і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
Оскільки злочин вчинений обвинуваченим в період іспитового строку, визначеного вироком Київського районного суду м. Полтави від 06 вересня 2023 року, суд призначає ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків, із застосування положень ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком суду, невідбутої частини покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 06 вересня 2023 року.
Також слід зазначити, що відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 від 23.04.2024 обрано запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою на строк 11 днів - до 02.05.2024, з визначенням застави у розмірі 242 240,00 грн. Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань № 23» обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено до 29.06.2024 ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 01.05.2024.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні у строк відбування покарання із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, з 22 квітня 2024 року, з моменту його фактичного затримання (протокол затримання особи від 22.04.2024).
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 06 вересня 2023 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 22 квітня 2024 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 22 квітня 2024 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань № 23».
Стягнути із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави на відшкодування процесуальних витрат за проведення судових товарознавчих експертиз: № СЕ-19/117-23/17430-ТВ від 15.11.2023 у розмірі 956,00 грн., № СЕ-19/117-23/17428-ТВ від 14.11.2023 у розмірі 956,00 грн., № СЕ-19/117-23/17427-ТВ від 15.11.2023 у розмірі 956,00 грн., а всього стягнути 2868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок.
Речові докази по справі: бензотриммер марки «Forward FBC-351/1600», велосипед «Дорожник» та телевізор «LG» чорного кольору - вважати повернутим за належністю законному власнику (розписка потерпілого ОСОБА_6 від 10.11.2023).
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Головуючий:суддя ОСОБА_1