Справа № 373/1153/24
Номер провадження 1-кп/373/168/24
27 травня 2024 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62023100130001257 від 11.07.2023, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Куцуруб Очаківського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця, у званні «солдат», перебуваючого на посаді такелажника відділення взводу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,
,
установив:
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізацією на особливий період, перебуваючи на посаді такелажника такелажного відділення взводу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. ст. 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», керуючись особистими інтересами та метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 28.04.2023 року близько 13 год 30 хв самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що дислокувалась у АДРЕСА_2 та до 16 год. 20 хв. 01.04.2024 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби і не вжив жодних заходів для повернення до військової частини за наявності реальної можливості для цього.
Вищевказані протиправні дії військовослужбовця ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.5 ст. 407 КК України.
Роз'яснивши обвинуваченому суть обвинувачення, з'ясувавши, що він його розуміє повністю та визнає усі фактичні обставини, встановлені слідством, а також визнає свою винуватість в інкримінованому йому злочині, суд у відповідності з ч.3 ст. 349 КПК України за пропозицією прокурора, яку підтримав обвинувачений та захисник, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та постановив допитати обвинуваченого, дослідити документи, які характеризують його особу.
.
Обвинувачений ОСОБА_4 показав суду, що у кінці 2022 року він був призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 , що у АДРЕСА_2 , де наказом командира військової частини він був призначений на посаду такелажника, однак виведений поза штату зв'язку з відсутністю вакантної посади. Він розраховував виконувати бойові завдання по захисту Вітчизни, а вийшло так, що тривалий час був пасивним військовослужбовцем. За таких обставин він вирішив самовільно залишити військову частину та без дозволу командира, не повідомивши нікого з числа безпосереднього керівництва, реалізував свій задум та пообіді 28.04.2023 залишив військову частину, направившись до місця свого проживання у АДРЕСА_1 . Вже за кілька днів йому зателефонували з військової частини та повідомили, що він обліковується як СЗЧ, за що передбачено кримінальну відповідальність. Усвідомлюючи наслідки своїх дій, він не повернувся до місця служби та майже рік вів приватне життям, працював по найму на будівництві, але був готовий, що рано чи пізно його затримають і він понесе кримінальну відповідальність. Водночас, він розраховував, що матиме можливість проходити військову службу надалі з користю для країни. 01.04.2024 його було затримано правоохоронцями за місцем проживання. У вчиненому обвинувачений щиро розкаявся, просив суд призначити найбільш м'яке покарання, повідомивши, що усвідомив протиправний характер своїх дій, засуджує свою поведінку та готовий використати всі законодавчі можливості, щоб знову приступити до військової служби.
Вислухавши показання обвинуваченого, суд встановив, що вони повністю узгоджуються з обставинами, які викладені в обвинувальному акті.
Той факт, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з проходженням військової служби, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України у званні солдат додатково підтверджується: військовим квитком Серії НОМЕР_3 від 23.09.2022; Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.12.2022 про призов на військову службу під час мобілізації та направлення ОСОБА_4 для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 ; наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 29.12.2022 про призначення ОСОБА_4 на посаду такелажника такелажного відділення взводу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 та зарахування до списків особового складу військової частини.
Згідно протоколу затримання, складеного слідчим Третього слідчого відділення ТУ ДБР у м. Києві, ОСОБА_4 був затриманий 01.04.2024 у порядку ст. 208 КПК України за місцем свого проживання, у АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.04.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 , строком до 27.05.2024.
Отже, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена, дії обвинуваченого кваліфіковані вірно.
Своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненими в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння, приймає до уваги особу винного, його ставлення до вчиненого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Протиправні дії військовослужбовця ОСОБА_4 за законом про кримінальну відповідальність є тяжким злочином проти встановленого порядку несення військової служби, суспільна небезпечність якого підвищена в умовах воєнного стану.
Обставиною, яка згідно п.1 ч.1 ст. 66 КК України пом'якшує покарання винного є його щире каяття, що виразилось в усвідомленні обвинуваченим негативності скоєного діяння та засудженні своїх дій, бажанні виправитись.
Обставин, які б згідно ст. 67 КК України обтяжували покарання, не встановлено.
Враховуючи щире каяття обвинуваченого, а також те, що він надав суду правдиві викривальні показання, чим сприяв встановленню фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, за час проходження служби характеризується задовільно, має хорошу медичну характеристику, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності, суд визначає ОСОБА_4 покарання за вчинення даного злочину у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією відповідної норми кримінального закону.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання його під вартою, скасування цього заходу або заміну його на більш м'який учасники кримінального провадження не заявляли. А тому суд не вирішує це питання
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання засудженим ОСОБА_4 зарахувати увесь період попереднього ув'язнення з моменту його затримання, а саме: з 01.04.2024 до звільнення його з під варти по закінченню строку дії ухвали слідчого судді, тобто до 27.05.2024.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням обмежень, визначених в ч. 2 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1