Номер провадження: 11-сс/813/790/24
Справа № 522/6033/24 1-кс/522/2313/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
14.05.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону України ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.04.2024 року, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Григорівка, Старокостянтинівський р-н, Хмельницька обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця старшого лейтенанта військової служби Збройних сил України, раніше не судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 1202
4162510000514 від 14.04.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, -
установив
Зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.04.2024 року частково задоволено клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 та застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на строку досудового розслідування, а саме до 14 червня 2024 року включно.
Визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 22 квітня 2024 року - 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали (докази), якими обґрунтовується підозра та які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує наступним:
- пред'явлена ОСОБА_8 підозра у вчиненні ним тяжкого злочину із застосуванням насильства свідчить про неможливість застосування до нього застави, як альтернативного запобіжного заходу;
- слідчим суддею не прийнято до уваги обставини скоєного злочину.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; підозрюканий ОСОБА_8 та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Митиви апеляційного суду
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності; ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 4 ст. 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав у повній мірі та врахував їх при постановленні ухвали.
Відповідно до клопотання Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.04.2024, о 19 годині 07 хвилин, ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший лейтенант», проїжджаючи по проїжджій частині біля ЖД-вокзалу « Одеса Головна », за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа, на автомобілі марки «BMW Х5», 2003 року випуску, в кузові чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , належний останньому, та повертаючи на вул. Середньофонтанську, побачив автомобіль марки «Toyota Prius», 2013 року випуску, в кузові червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , за кермом якого знаходився ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після чого, заїжджаючи на вул. Середньофонтанська в м. Одесі ОСОБА_8 зупинився перед автомобілем ОСОБА_10 , що призвело до вимушеної зупинки останнього, далі ОСОБА_8 вийшов із свого автомобілю підійшов, до зупиненого автомобілю ОСОБА_10 та розпочав конфлікт на підґрунті порушень правил дорожнього руху, в результаті якого ОСОБА_8 , дістав із сторони водійських дверей свого автомобілю предмет ззовні схожий на автоматичну зброю, чорного кольору, з маркуванням з лівої сторони «SA Specna arms 5.56 mm NATO НОМЕР_4», з магазином в якому знаходилися шароподібні пластикові кульки, білого кольору, та діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням вищевказаного предмета, який попередньо спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи, що він в громадському місці та нехтуючи загальноприйнятими правилами громадської безпеки та намагаючись заподіяти тілесні ушкодження ОСОБА_10 , здійснив кілька пострілів прицільної стрільби в сторону відчиненого вікна дверей водійського сидіння автомобіля марки «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_3 , за кермом якого знаходився ОСОБА_10 , та в результаті таких дій наніс подряпину на шиї потерпілого, шляхом вистрілу та потрапляння пластиковою кулькою в шию останнього. Після чого, ОСОБА_8 усвідомлюючи вчинене, покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Оскільки у апеляційній скарзі прокурор не оспорює обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_8 , апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу слідчого судді у цій частині та констатує, що стороною обвинувачення наведені достатні відомості про обставини вчинення дій, кваліфікованих за ч.4 ст.296 КК України, які у сукупності з дослідженими матеріалами у судовому засіданні та наданими сторонами поясненнями дають підстави для висновку, що мали місце події, про які зазначається у цьому клопотанні, тобто підозра ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, є обґрунтована.
Згідно з приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали, в даному кримінальному провадженні існують доведені прокурором та слідчим ризики, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлені наступним:
- ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, покарання за яке передбачена до 7 років позбавлення волі, тому, перебуваючи на волі, останній, буде мати можливість переховуватись від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- враховуючи, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у значній мірі підтверджується показаннями потерпілого, тому з урахуванням процедури, яка передбачена КПК України щодо отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК), апеляційний суд дійшов висновку, що вказані обставини зумовлюють можливість поза процесуального впливу підозрюваним на потерпілих з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на зухвалість вчиненого та зникнення з місця скоєного правопорушення.
На переконання апеляційного суду, досліджені під час судового засідання та встановлені слідчим суддею ризики свідчать, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою із визначенням певного розміру застави, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати під час визначення розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, зокрема матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; професійне середовище підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь - яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та не вчинялися заходи щодо уникнення настання ймовірної кримінальної відповідальності.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги прокурора щодо незаконності визначення розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_8 , з урахуванням наступного.
Так, як в суді першої інстанції під час обрання підозрюваному запобіжного заходу, так і під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, підозрюваний та його захисник підтвердили факт примирення із потерпілим, а також і відшкодування завданої шкоди, на підтвердження чого в матеріалах судової справи наявні відповідні документальні підтвердження, зокрема заява потерпілого.
Апеляційний суд також враховує наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання винуватим, вік та стан його здоров'я. також враховує, що підозрюваний є військовослужбовцем (старший лейтенант військової служби Збройних сил України), а також і те, що він примирився із потерпілим у повному обсязі.
Водночас, апеляційний суд враховує і той факт, що в судове засідання підозрюваний ОСОБА_8 з'явився у зв'язку із внесенням суми застави, що також вказує на виконання ним покладених на нього обов'язків, визначених оскаржуваною ухвалою слідчого судді.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про існування достатніх підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні злочину, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують зазначені слідчим суддею ризики, які виправдовують застосування до підозрюваного саме такого виду заходу забезпечення.
За наведених обставин апеляційний суд приходить до висновку про неспроможність доводів прокурора стосовно незаконності оскарженої ухвали, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишенню без змін.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону України ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.04.2024 року, відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024162510000514 від 14.04.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4