Номер провадження: 11-сс/813/771/24
Справа № 495/7375/23 1-кс/495/958/2024
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
16.05.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.04.2024 року, відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Авдіївка Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023162240000041 від 12.06.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.5 ст.27, ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, -
установив
Зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.04.2024 року задоволено клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , та відносно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 03.06.2024 року з визначенням розміру застави у розмірі 5000000 (п'ять мільйонів) гривень.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали (докази), якими обґрунтовується підозра та які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує наступним:
- пред'явлена ОСОБА_9 підозра необґрунтована та не ґрунтується на матеріалах справи;
- ризики, на які посилається слідчий у клопотанні недоведені, тоді як підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, сім'ю;
- оскаржувана ухвала не містить в собі обґрунтувань щодо неможливості застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу;
- розмір застави ані слідчим, ані слідчим суддею необґрунтований та є завідомо непомірним для підозрюваного та його родини.
Позиції учасників апеляційного провадження
Заслухавши суддю-доповідача; пояснення захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити; прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги просив ухвалу суду залишити без змін; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Згідно частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК України вказує, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.
Зазначені вимоги суд першої інстанції виконав в повному обсязі. В оскарженій ухвалі слідчий суддя навів належні та достатні мотиви для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, на думку апеляційного суду, відсутні підстави стверджувати про необґрунтованість та невмотивованість судового рішення.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з приписом п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя при постановленні ухвали в повній мірі дотримався та врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що у провадженні СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, перебуває кримінальне провадження № 42023162240000041 від 12.06.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.5 ст.27, ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
В рамках даного кримінального провадження 25 квітня 2024 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України за кваліфікуючими ознаками - пособництво у заволодінні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану; - пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене у особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану; - складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Як зазначив слідчий суддя, що відомостей, які повідомлені прокурором під час розгляду клопотання та змісту самого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 достатньо для висновку про те, що раціональні підстави для підозри у скоєнні зазначеного діяння об'єктивно існують і підтверджують підозру ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Не виявлено чогось необґрунтованого чи довільного і апеляційним судом.
З огляду на вказані вище обставини апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов до правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри та про можливу причетність ОСОБА_9 до інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 366КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, дослідженими слідчим суддею, а саме: договорами за номерами 33/КР на загальну суму 124 369,34 грн., № 21/КР від 14.09.2023 на загальну суму 487 892,0 грн. № 07/КР від 17.08.2023 на загальну суму 271 614,0 грн. Договір № 08/КР від 17.08.2023 на загальну суму 248 292,0 грн. № 38/КР від 28.11.2023 на загальну суму 102 802,0 грн. № 37/КР від 10.11.2023 на загальну суму 104 200,0 грн. укладені між головою Сергіївської ОТГ ОСОБА_11 та директором ПП «КВАДР 77» ОСОБА_12 ; протоколами оглядів за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ; висновком судової будівельно-технічної експертизи № 003/2024 відповідно до якого встановлено що за договорами № 33/КР від 16.10.2023, № 21/КР від 14.09.2023, № 07/КР від 17.08.2023, № 08/КР від 17.08.2023, № 38/КР від 28.11.2023, № 37/КР від 10.11.2023 фактична вартість виконаних робіт не відповідає вартості яка вказана в актах на загальну суму 196 438,40 грн.; висновком судової оціночно-економічної експертизи № 203/24 яким підтверджується необґрунтоване перерахування Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області грошових коштів за договорами № 33/КР від 16.10.2023, № 21/КР від 14.09.2023, № 07/КР від 17.08.2023, № 08/КР від 17.08.2023, № 38/КР від 28.11.2023, № 37/КР від 10.11.2023 на загальну суму 196 438,40 грн.; висновком судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/116-24/5472-ПЧ відповідно до якої підписи ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 виконані самими ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 ; показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 які повідомили що роботи з демонтажу покрівлі проводились ними особисто, а ні працівниками ПП «КВАДР 77»; відомостями, отриманими за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій; документи, вилучені під час обшуків, а саме: договорами № 01-15/Р від 15.12.2022, №01/23-Р від 04.01.2023, актами виконаних будівельних робіт; висновком експерта судової будівельно-технічної експертизи № 12/23 від 10.01.2024 відповідно до якої сума завищення фактичного виконання підрядних робіт, та використання будівельних матеріалів за договором № 01-15/Р від 15.12.2022 становить 292238,2, за договором №01/23-Р від 04.01.2023 становить 631512, 77; висновком експерта № 706 за результатами проведення судової економічної експертизи відповідно до якого підтверджується необґрунтоване перерахування грошових коштів за договором № 01-15/Р від 15.12.2022 становить 292238,2, за договором №01/23-Р від 04.01.2023 становить 631512, 77; висновком судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/116-24/2338-ПЧ від 26.02.2024 відповідно до якого в актах виконаних будівельних робіт: № 7 за травень 2023 року за договором № 01-15/Р від 15.12.2022, в актах 1,2,3,8 підпис виконаний самим ОСОБА_15 ; висновок КРУ в ході якого встановлено порушення при проведенні процедури публічних закупівель а саме: не відхилено пропозицію ПП «Квадр 77» яка не відповідала вимогам тендерної документації що надало змогу у подальшому укладати договори за спрощеною процедурою; протоколом огляду диска з експертизою мобільного телефона ОСОБА_16 (уповноважена особа відділу освіти Сергіївської селищної ради) в ході якого виявлено переписку між ОСОБА_17 (колишній бухгалтер ПП «Квадр77») зміст переписки «пересилання файлів щодо участі в публічних закупівлях ПП «Квадр 77» а саме супроводження його до перемоги в тендері; протокол огляду з флешкою з експертизою мобільного телефону ОСОБА_15 з ОСОБА_12 де міститься перекидання договорів, фотознімків будівельних матеріалів. Листування з ОСОБА_16 приводу оформлення документів щодо виконання робіт в межах договорів по 23 будинку в смт. Сергіївка; показами свідка ОСОБА_18 - проектант, встановлено що авторський нагляд не здійснювався по 23 будинку в смт. Сергіївка з причин відсутності дозволу на початок виконання будівельних робіт; показами депутатів Сергіївської селищної ради ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 які повідомили, про те що від голови Сергіївської селищної ради ОСОБА_11 неодноразово звучало, що єдиною структурою яка погодилась на виконання робіт по капітальному ремонту 23 будинку в АДРЕСА_7 »), згідно колегіального рішення депутатів Сергіївської селищної ради після виниклих непорозумінь щодо проведення будівельних робіт, скарг мешканців на якість проведення робіт було вжито заходів із закріплення депутатів за мешканцями 106 квартир будинку АДРЕСА_8 . При цьому отримати документальні матеріали, які стосуються проведення ремонту зазначеної житлової будівлі було майже не можливо. Питання отримання та ознайомлення з документами неодноразово підіймалось і на засіданнях комісії перед проведенням сесії і на профільних комісіях. Під виглядом немотивованих відповідей здійснити ознайомлення з документами виявилось не можливим. Відмовки надавались як правило керівництвом Сергіївської селищної ради, зокрема головою селищної ради; протоколами негласних слідчо-розшукових дій; та іншими матеріалами клопотання в сукупності.
З огляду на вказане апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_9 .
Відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому злочинах, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності, допустимості та їх достатності відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Крім того, вирішуючи питання про обґрунтованість підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
У справі «Ферарі-Браво проти Італії», ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою».
Враховуючи той факт, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих злочинів.
Крім того, слід зазначити, що стаття 279 КПК України передбачає, що в разі виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 КПК України.
На підставі зазначеного, апеляційний суд вважає, що надані прокурором докази, які долучені до клопотання, доводять на даній стадії досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, про що вірно зазначено в оскаржуваній ухвалі, а тому апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді в цій частині.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Не погоджуючись із доводами сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявності ризиків, які були б підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, апеляційний суд наголошує на таких обставинах.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Апеляційний суд вважає слушними доводи клопотання слідчого та висновки слідчого судді стосовно існування ризику що підозрюваний ОСОБА_9 може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які обумовлені обґрунтованістю підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень з урахуванням також тієї обставини, що підозрюваний є особою пенсійного віку та має можливість безперешкодно перетинати кордон.
Крім того, має місце існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_9 може знищити, сховати або спотворити речові докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, з огляду на ті обставини, що досудове розслідування триває, в ході проведення якого проводяться судові експертизи та інші процесуальні дії, в ході виконання яких виникає необхідність у отриманні додаткових документів, останній отримавши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також апеляційний суд погоджується з доводами клопотання слідчого та висновками слідчого судді стосовно існування ризику що підозрюваний ОСОБА_9 може здійснити спроби впливати на свідків даного кримінального провадження, які вже допитані на стадії досудового розслідування, однак можуть під незаконним впливом підозрюваного змінити свої покази під час судового розгляду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд, при розгляді справи по суті, може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Завершення досудового розслідування в кримінальному та відкриття сторонам матеріалів такого кримінального провадження не звільняє суд на стадії розгляду справи по суті допитати всіх свідків, оскільки, як уже зазначено, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Окрім цього, ураховуючи зібрані в ході досудового розслідування докази, та той факт, що на теперішній досудове розслідування не завершено, а тому, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_9 матиме можливість ухилення від слідства з метою перешкоджання встановленню органом досудового розслідування всіх об'єктивних обставин кримінального правопорушення, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення останнього перешкоджанням кримінальному провадженню іншим чином.
Також, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення у якому підозрюється, наприклад з метою впливу на свідків, інших підозрюваних, потерпілу юридичну особу, інших осіб, тому не можна виключати наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, аналізуючи всі викладені вище обставини у їх сукупності, на переконання апеляційного суду, прокурором доведено те, що обрання підозрюваному ОСОБА_9 іншого більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним ризикам, а слідчий суддя вірно оцінив та відобразив ці факти в своїй ухвалі.
В зв'язку з наведеним апеляційний вважає застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виправданим, а доводи сторони захисту в цій частині - необґрунтованими.
Апеляційний суд приймає до уваги, що підозрюваний раніше не судимий та має постійне місце проживання, сім'ю, його похилий вік, однак вважає, що зазначені соціальні фактори не спростовують викладені в ухвалі висновки слідчого судді та не дають достатніх підстав вважати, що вони можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про існування достатніх підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні особливо тяжкого злочину, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують зазначені слідчим суддею ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Обставини, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлені не були.
Щодо доводів сторони захисту про те, що розмір застави, визначений слідчим суддею є непомірним, то апеляційний суд вважає їх обґрунтованими, з огляду на таке.
Так, апеляційний суд вважає, що задовольнивши клопотання слідчого в повному обсязі, слідчий суддя формально пославшись на врахування обставин, передбачених ст.178 КПК, визначив розмір застави у сумі 5000000 грн, однак не мотивував свого рішення та проігнорував положення ст.182 КПК України, відповідно до яких розмір застави визначається в прожиткових мінімумах для працездатних осіб, а їх розміри визначаються з огляду на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення.
При цьому, сума застави, визначена слідчим суддею складає 1651,2 мінімуми, не зважаючи на те, що один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідно до Закону України «Про державний бюджет» станом на 01.01.2024 року складає 3028 гривні, а тому з огляду на обов'язковість визначення застави у прожиткових мінімумах для працездатних осіб, таке рішення слідчого судді не піддається логічному розтлумаченню.
Крім того, колегією суддів встановлено, що при визначені розміру альтернативного запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя не дотримався вимог ч.5 ст. 182 КПК України.
Так, відповідно до зазначеної норми процесуального закону, розмір застави визначається у таких межах:
-щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
-щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
-щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Таким чином, слід констатувати, що процесуальним законом визначено, що до особи, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину може бути застосовано розмір застави в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак у виключних випадках застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Скасовуючи ухвалу слідчого судді та ухвалюючи нове рішення за результатами розгляду клопотання слідчого, при визначенні розміру застави, апеляційний суд керується вимогами ч.4, п.3 ч.5 ст.182 КПК України.
Апеляційний суд вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого на даному етапі досудового розслідування підозрюється ОСОБА_9 , та тим ступенем довіри щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного, який за версією органу досудового розслідування вчинив особливо тяжкий злочин.
З урахуванням наведеного, враховуючи вимоги клопотання слідчого щодо визначення розміру застави, апеляційний суд вважає за необхідне визначити розмір застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Враховуючи те, що слідчим суддею не в повному обсязі дотримано вимог КПК, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 430 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК. Такий розмір застави визначається колегією суддів з урахуванням розміру встановленої шкоди завданої кримінальним правопорушенням, що становить 1 004 726 (один мільйон чотири тисячі сімсот двадцять шість гривень), корисливого мотиву та майнового стану підозрюваного ОСОБА_9 та можливі приховані активи.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.04.2024 року, відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023162240000041 від 12.06.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.5 ст.27, ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, - скасувати в частині застосування запобіжного заходу.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023162240000041 від 12.06.2023 року відносно ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.06.2024 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_9 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 430 (чотириста тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1302040 (один мільйон триста дві тисячі сорок) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 42268321, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, з призначенням платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_9 , згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 16.05.2024 року по справі № 495/7375/23 (судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ).
У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_9 , на строк до 03 червня 2024 року включно наступні обов'язки:
- за першою вимогою прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, які визначені слідчим;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_9 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, неявки підозрюваного за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи порушення підозрюваним обов'язків, застава звертається в дохід держави і вирішується питання про застосування застави в більшому розмірі, або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Строк дії ухвали становить до 03.06.2024 року.
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4