Єдиний унікальний №331/7127/23 Головуючий в 1 інст. Стратій Є.В.
Провадження №33/807/311/24 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
12 квітня 2024 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Ворони Д.С., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Ворони Д.С. на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 17 січня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно з постановою суду, 22 жовтня 2023 року водій ОСОБА_1 о 01.02 год. у м.Запоріжжя по проспекту Соборному, 23, керуючи автомобілем Infinity FX 35, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Дії особи кваліфіковані за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Ворона Д.С. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , тим самим не дотримався вимог ст.268 КУпАП, через що ОСОБА_1 був позбавлений можливості в повній мірі реалізувати свої процесуальні права.
Зауважує, що в протоколі, складеному стосовно ОСОБА_1 , вказані деякі ознаки алкогольного сп'яніння, які нібито були виявлені працівниками поліції на місці зупинки, але не зазначено, які саме дії водія призвели до ухилення від огляду.
Також, наголошує на тому, що під час перегляду наявного в матеріалах справи відеозапису було встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а лише просив назвати працівників поліції причини зупинки його транспортного засобу.
Вказує на те, що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 поводив себе стримано, адекватно, чітко відповідав на запитання поліцейських, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці.
Крім того, зазначає, що з відеозапису убачається, що поліцейським автоматично було названо водію декілька ознак алкогольного сп'яніння, зокрема почервоніння очей, порушення мови, тремтіння пальців рук. При цьому взагалі не перевірялось тремтіння пальців рук та почервоніння очей. З відеозапису чітко убачається, що у ОСОБА_1 відсутнє тремтіння пальців рук, поведінка адекватна, мова зрозуміла, чітка, рухи тіла теж адекватні.
Таким чином, вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений на місці зупинки транспортного засобу з порушенням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції.
Захисник посилається на відсутність даних про вручення водію ОСОБА_1 копії акту огляду.
Крім того, зауважує, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.
Вказує на те, що з переглянутого відеозапису з камери, яка була встановлена в автомобілі працівників поліції не убачається, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Більш того, звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні дані про складання працівниками поліції постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за будь-які порушення ПДР України, які давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Вважає, що вказані обставини вказують на незаконні дії працівників поліції під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та наявність сумнівів щодо складених матеріалів.
Заявлене захисником-адвокатом Вороною Д.С. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 у розгляді справи участі не брав, відомостей щодо отримання копії постанови ОСОБА_1 матеріали справи не містять, 14 лютого 2024 року захисник-адвокат Ворона Д.С. звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, 19 лютого 2024 року останній ознайомився з цими матеріалами, що підтверджується його особистим підписом, та вже 27 лютого 2024 року захисником - адвокатом Вороною Д.С. подано апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
Заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Ворони Д.С., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №620991 від 22 жовтня 2023 року, з якого вбачається, що 22 жовтня 2023 року водій ОСОБА_1 о 01.02 год. у м.Запоріжжя по проспекту Соборному, 23, керуючи автомобілем Infinity FX 35, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, на місці зупинки транспортного засобу відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Дії особи кваліфіковані за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Огляд за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 не проводився у зв'язку із відмовою водія ОСОБА_1 ;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 жовтня 2023 року;
-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Чорноус Г, згідно з яким, остання доповідає, що під час несення служби 22 жовтня 2023 року за адресою: пр.Соборний, 23, Олександрівський район, м.Запоріжжя, о 01 год. 02 хв. було зупинено транспортний засіб Infinity FX 35, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався під час комендантської години на аварійній світловій сигналізації з пошкодженим переднім правим колесом. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Від керуванням транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР. Про повторність попереджений. Вилучено ПВ 474607, 474964. Складено протокол ААД 620991 за ч.1 ст.130 КУпАП, п.2.5 ПДР.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Як зазначено в оскаржуваній постанові суду, при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.
При апеляційному розгляді справи захисник ОСОБА_1 - адвокат Ворона Д.С. навів доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката Ворони Д.С., та наведені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Що стосується доводів апеляційної скарги сторони захисту про те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , чим порушив його права, передбачені ст.268 КУпАП, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
За змістом положень частини 3 статті 268 КУпАП, присутність осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов'язковою.
Те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , не завадило суду повно і всебічно з'ясувати всі обставини справи та не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
В свою чергу, розгляд справи судом першої інстанції за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є безумовною підставою для скасування прийнятого в справі судового рішення.
При апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, в т.ч. і право на захист, проте висновки суду першої інстанції стороною захисту не спростовані.
Стосовно доводів апеляційної скарги сторони захисту щодо безпідставності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Так, відповідно до положень п.п.1,3 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Підстави для зупинки транспортного засобу визначені у статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Як убачається з відеозапису події, зупинка транспортного засобу Infinity FX 35, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 відбулася у зв'язку з технічною несправністю автомобіля та порушенням комендантської години, про що останнього було повідомлено в ході спілкування з співробітником поліції.
В рапорті інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 УПП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Чорноус Г. також зазначено, що транспортний засіб Infinity FX 35, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 рухався під час комендантської години на аварійній світловій сигналізації з пошкодженим переднім правим колесом.
На думку апеляційного суду, такі дії поліцейських узгоджуються з положеннями ст.ст.2,30,31,35 Закону України «Про Національну поліцію».
Отже, матеріали справи містять інформацію про законність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Перевіряючи доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_1 був проведений на місці зупинки транспортного засобу з порушенням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
З наявного в справі відеозапису убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, а саме виявлені такі ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення мови, тремтіння пальців рук. У зв'язку із чим, працівники поліції запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу або у медичному закладі у лікаря-нарколога на що, останній ухилився від надання конкретної відповіді, при цьому, заперечував виявлені ознаки алкогольного сп'яніння.
Зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим, працівниками поліції на водія ОСОБА_1 було складено протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, окрім іншого, підтверджується і письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що містяться в матеріалах справи, згідно з якими, 22 жовтня 2023 року по проспекту Соборному, 23, м.Запоріжжя, о 01 год. 30 хв., їх було зупинено працівниками патрульної поліції з метою залучення в якості свідків. Після чого, працівник поліції неодноразово пропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Драгер або в медичному закладі, на що водій не відповідав на вимогу та прохання поліцейського.
Разом з тим, ОСОБА_1 неодноразово був повідомлений працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовуються вищевказаними доказами в т.ч. відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано, що поведінка ОСОБА_1 свідчить про ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, та письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи.
Те, що в матеріалах справи відсутні дані про вручення водію ОСОБА_1 копії акту огляду, жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції та не вказує на безпідставність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, з огляду на сукупність наявних доказів.
Окрім того, як зазначено вище, ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, за що і притягається до адміністративної відповідальності.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
У зазначеному протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 без жодних зауважень.
Даних про те, що останній оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.
Те, що в складеному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме дії призвели до ухилення від огляду, жодним чином не спростовує висновків суду та не тягне за собою визнання протоколу, як доказу недопустимим.
Суть правопорушення, сформульованого у протоколі, повністю відповідає кваліфікації дій ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити захиснику-адвокату Вороні Д.С. строк на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 17 січня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Ворони Д.С. залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 17 січня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 331/7127/23