справа 362/3129/24
провадження 3/362/1579/24
21.05.2024 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працює водієм у ТОВ «Аякс», проживає за адресою: АДРЕСА_1
за статтями 124, 122-4 КУпАП і
встановив:
01 травня 2024 року о 14:00 на 18 км автодороги О-10710, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Renault Magnum, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHHITZ, номерний знак НОМЕР_2 перед початком руху, не забезпечив технічно справний стан кріплення запасного колеса, внаслідок чого, під час руху транспортним засобом у автомобіля відірвалося запасне колеса та пошкоджено автомобіль Daewoo, номерний знак НОМЕР_3 , який рухався позаду у попутному напрямку, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження, тим самим порушив вимоги пункту 2.3-А. Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
При цьому згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 01 травня 2024 року о 14:00 на 18 км автодороги О-10710, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Renault Magnum, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHHITZ, номерний знак НОМЕР_2 , скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме падіння запасного колеса, після чого місце пригоди залишив, тим самим порушив вимоги пункту 2.10-А Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення, відповідно до яких він належним чином перевірив технічний стан перед виїздом і під час руху автомобілем у зазначені день, час і місці він не бачив, як відірвалося його запасне колесо, та виявив його відсутність лише по приїзду додому. Цього ж дня йому зателефонували працівники поліції та повідомили про інцидент. Щиро розкаявся у скоєному, повідомив, що йому було не відомо про те, що відірване колесо пошкодило інший автомобіль, жодного умислу залишити місце ДТП не мав і не міг мати.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 01 травня 2024 року серії ААД № 020327, рапортом, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , схемою місця ДТП, його власними письмовими поясненнями й іншими матеріалами справи.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність, суд вважає щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність, суд не встановив.
Зважаючи на викладене та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, суд вважає, що на нього належить накласти стягнення за статтею 124 КУпАП у виді штрафу, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання та є необхідним для запобігання вчинення нових правопорушень.
Щодо інкримінування ОСОБА_1 вчинення передбаченого статтею 122-4 КУпАП адміністративного правопорушення суд зазначає таке.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів іншими учасника дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
За приписами статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. Зокрема, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. Так, у рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію про те, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Отже, з урахуванням власних пояснень і пояснень іншого учасника ДТП, суд констатує недоведеність у даному випадку наявності у ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, і, відповідно, складу даного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 122-4, 124, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283, 284, 285, 289 КУпАП, суд
постановив:
1. Справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за статтями 122-4, 124 КУпАП № № 362/3128/24, 362/3129/24 розглядати в одному провадженні № 362/3129/24.
2. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
3. Стягнути ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
4. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за статтею 122-4 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 цього Кодексу.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Васильківський міськрайонний суд Київської області. Відповідно до статті 285 КУпАП постанову оголошено негайно та виготовлено 24 травня 2024 року.
Суддя О.В. Попович