Справа № 358/634/24 Провадження № 3/358/417/24
27 травня 2024 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, посвідчення водія серія НОМЕР_1 , виданий 21 квітня 2004 року Миронівським МРЕВ ДАІ, РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 15 квітня 2024 року о 16 годині 50 хвилин в м. Богуслав по вул. Стадіонна керував автомобілем марки ВАЗ-2107, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Особа, щодо якої складеного протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шапошник Є.В. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_1 , в якій зазначив, що ОСОБА_1 визнає факт вчинення ним вказаного правопорушення та щиро покаявся у вчиненому, а також просив відстрочити виконання постанови суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинене порушення в частині сплати штрафу у зв'язку з тим, що він на даний час має важке матеріальне становище і тому не має можливості у повному обсязі одним платежем сплатити штраф.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прихожу до наступних висновків.
Так, згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Диспозицією ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частини шостої статті 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103 (далі Порядок) та діє зі змінами та доповненнями на даний час.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 вищевказаного Порядку).
Аналогічне положення щодо фіксування факту відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров'я закріплено в п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (далі Інструкція 1).
Згідно п.п. 2, 3, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція 2), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп'яніння водіїв транспортних засобів, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водії перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції 2, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно до п. 8 розділу ІІ вищевказаної Інструкції 2, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
При складанні вищевказаного протоколу поліцейським дотримано вимоги Порядку, Інструкції 1 та Інструкції 2, а саме пункту другого Порядку, згідно якого огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Посадовою особою, яка склала протокол щодо ОСОБА_1 в даному протоколі про адміністративне правопорушення зазначені ознаки сп'яніння: "запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук", які є в переліку ознак алкогольного сп'яніння, установлених МОЗ і МВС та зазначені дії водія по ухиленню від огляду на стан сп'яніння, протокол складено в присутності двох свідків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 130364 від 15.04.2024; відеозаписом події з нагрудної камери поліцейського Tecsar BDC - 43 - GWCP інв. 18150169016/92 та автомобільного відеореєстратора марки ASPIRING AT 260 інв. 111340204, направленням на медичний огляд до КНП Миронівської міської ради "Миронівська опорна багатопрофільна лікарня", заявою захисника ОСОБА_1 - адвоката Шапошника Є.В. від 27.052024.
Так, із відеозапису з нагрудної камери поліцейського на протязі всього відеозапису чітко видно явні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , а саме порушення мови та виражене тремтіння пальців рук.
Отже, враховуючи вищевказані докази, які були досліджені судом у їх сукупності та взаємозв'язку, суд доходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП /відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд зазначає, що докази на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, є його щире каяття.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника за вчинене адміністративне правопорушення, не виявлено.
Санкція частини першої статті 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Таким чином, суд враховує обставини та характер вчиненого правопорушення, їх наслідки, а також дані про особу ОСОБА_1 , які встановлені в судовому засіданні, зважаючи на те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що передбачено санкцією частини першої статті 130 КУпАП.
Також захисник ОСОБА_1 - адвокат Шапошник Є.В. подав до суду клопотання, в якому просить відстрочити виконання постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене порушення в частині сплати штрафу у зв'язку з тим, що на даний час він має скрутне матеріальне становище і тому не має можливості у повному обсязі одним платежем сплатити штраф.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 298 КУпАП, постанова про накладання адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
У відповідності до ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Згідно з ст. 307 даного кодексу, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Нормами КУпАП передбачено лише розгляд питання про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, а розстрочка сплати штрафу даним кодексом не передбачена. Слід звернути увагу, що розстрочення виконання судового рішення передбачає його поступове часткове виконання, а відстрочення - перенесення виконання на більш пізній час у зв'язку з існуванням обставин, за наявності яких вчасне виконання завдає шкоди правам або інтересам боржника чи інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Із клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Шапошника Є.В. вбачається, що порушник суму штрафу визнає та бажає сплатити добровільно, але через скрутне матеріальне становище не в змозі сплатити одним платежем суму штрафу в розмірі 17000 гривень.
Таким чином, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 є пенсіонером, має скрутне матеріальне становище, що свідчить про об'єктивні причини неможливості виконання постанови суду у встановлений законом строк, вважаю за можливе відстрочити виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на шість місяців до 27 листопада 2024 року.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності до вимог п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно ч. 4 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
У зв'язку з наведеним з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України слід стягнути судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 36 ч. 2, 126 ч. 3, 130 ч. 1, 252, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Реквізити для плати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Призначення платежу: штраф за адміністративне правопорушення, Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 130364 від 15.04.2024.
Відстрочити виконання цієї постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на шість місяців - до 27 листопада 2024 року.
Після закінчення строку встановленої відстрочки строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання несплаченого адміністративного стягнення у вигляді штрафу - протягом трьох місяців.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений відстрочкою, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , штраф у подвійному розмірі розміру, що залишиться несплаченим, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подач і апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов