Справа № 358/651/24 Провадження № 2/358/486/24
27 травня 2024 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Тітова М.Б.
за участю:
секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миронівської міської ради Київської області про визнання права власності на нерухоме майно (житловий будинок) в порядку набувальної давності, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку набувальної давності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 71,60 кв. м., житловою площею 43,20 кв. м., допоміжною площею 28,40 кв.м., а також господарські споруди: прибудова (а1), ганок (а2), літня кухня-сарай (Б), навіс (б1), убиральня (В), гараж-сарай (Г), навіс (гі), альтанка (Д), погріб (Є), ворота з хвірткою №1, огорожа №2, вигрібна яма №3, колодязь №4.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , якій належав житловий будинок АДРЕСА_1 , який мати заповіла йому за заповітом. Так, після смерті матері позивач став користуватися належним йому спадковим майном, однак не зареєстрував права власності на вказаний житловий будинок, що підтверджується довідкою КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» №5ц-2969/1 від 19.12.2023. Починаючи з січня 1996 року та станом до тепер позивач постійно проживає у вказаному житловому будинку, відкрито й безперешкодно користується ним, вчасно сплачує комунальні платежі, проводить капітальний та поточний ремонт, а також обробляє земельну ділянку біля нього і залишається єдиним добросовісним володільцем та користувачем, що є підставою для визнання за ним права власності на вказаний житловий будинок.
Посилаючись на положення ст.ст. 328 ч. 1, 344 ЦК України позивач просить задовольнити його вимоги.
Представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі та без участі позивача, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач Миронівська міська рада Обухівського району Київської області свого представника в судове засідання не направила, однак надіслала до суду заяву, в якій позов визнає і просить розглянути справу без участі представника відповідача.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази надані позивачкою, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи суд вбачає, що позивач ОСОБА_1 з 1996 року по теперішній час фактично проживає та продовжує володіти і користуватися житловим будинком садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 71,60 кв. м., житловою площею 43,20 кв. м., допоміжною площею 28,40 кв.м.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 травня 1995 року, посвідченого державним нотаріусом Богуславської районної нотаріальної контори Полковніковою Т.А., зареєстрованого в реєстрі за № 2413, ОСОБА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкував житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).
Так, довідкою старости Іванівського старостинського округу № 5 Миронівської міської ради Київської області за № 15/05-24/177 від 01.03.2024 підтверджується той факт, що позивач ОСОБА_1 з січня 1996 року проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 , відкрито та безперешкодно користується житловим будинком, проводить в ньому поточні ремонти та обробляє прибудинкову територію (а.с. 23).
Як вбачається з довідки старости Іванівського старостинського округу № 5 Миронівської міської ради Київської області за № 12/05-24/408 від 07.12.2023, згідно погосподарської книги № 05 за 2021-2025 роки, житловий будинок головою двору якого є ОСОБА_1 , дійсно розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 22).
Відповідно до довідки КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» №БЦ-2969/1 від 19.12.2023, право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , не зареєстровано (а.с. 9).
Житловий будинок АДРЕСА_1 має такі технічні характеристики: будинок 1964 року забудови, загальною площею 71,60 кв. м., житловою площею 43,20 кв. м., допоміжною площею 28,40 кв.м., літні неопалювані приміщення площею 6,50 кв.м., а також господарські споруди: прибудова (а1), ганок (а2), літня кухня-сарай (Б), навіс (б1), убиральня (В), гараж-сарай (Г), навіс (гі), альтанка (Д), погріб (Є), ворота з хвірткою №1, огорожа №2, вигрібна яма №3, колодязь №4, оціночна вартість яких становить 127 133 (сто двадцять сім тисяч сто тридцять три) гривні 00 коп., що підтверждується копією технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами виготовленого 18 грудня 2023 року ФОП ОСОБА_4 та звітом про оцінку майна СОД ФОП ОСОБА_5 від 29 лютого 2024 року (а.с. 10-12, 13-21).
Задовольняючи вимоги позивача, суд керується наступними положеннями чинного законодавства, які регулюють виниклі правовідносини.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконністю набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно володіє майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність).
Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Позивач надав суду достатні та допустимі докази, якими підтверджується факт добросовісного і відкритого користування нерухомим майном на протязі більше 27 років, отже визнання права власності за позивачем на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 16, 328 ч. 1, 344 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку набувальної давності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 71,60 кв. м., житловою площею 43,20 кв. м., допоміжною площею 28,40 кв.м., а також господарські споруди: прибудова (а1), ганок (а2), літня кухня-сарай (Б), навіс (б1), убиральня (В), гараж-сарай (Г), навіс (гі), альтанка (Д), погріб (Є), ворота з хвірткою №1, огорожа №2, вигрібна яма №3, колодязь №4, оціночна вартість яких становить 127 133 (сто двадцять сім тисяч сто тридцять три) гривні 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов