Справа № 357/6658/24
3/357/3396/24
23.05.2024 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 15.06.2021 органом 3210, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 936684, 18.04.2024 близько 22:30 год по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою до ОСОБА_2 , чіплявся до нього, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого порушував громадський порядок і спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що ОСОБА_2 його товариш, з яким вони святкували день народження, оскільки вже було пізно, він запросив його до себе додому переночувати. ОСОБА_2 хотів продовжити гулянку та запросити додому дівчат, але його мати не дозволила, про що він повідомив ОСОБА_2 та хотів щоб вони лягли спати. На ґрунті цього у них виникла сварка. Ніякого громадського порядку він не порушував, все відбувалося у його будинку та на його подвір'ї.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП з огляду на наступне.
У диспозиції ст. 173 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП, визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Окрім того, до громадських місць відносяться ліфти і таксофони; приміщення та території закладів охорони здоров'я; приміщення та території навчальних закладів; дитячі майданчики; приміщення та території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; під'їзди житлових будинків; підземні переходи; транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів; приміщення закладів ресторанного господарства; приміщення об'єктів культурного призначення; приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів тощо.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Нецензурна лайка це сегмент лайливої лексики різних мов, що містить вульгарні, грубі (непристойні) лайливі вирази, за допомогою якої часто виражають спонтанну мовну реакцію на несподівану (зазвичай неприємну) ситуацію. Варто зазначити, що у правозастосовній практиці використовують фактичну презумпцію загальновідомості нецензурної лексики. Це пояснює відсутність законодавчого визначення цієї категорії, а також безпосередньої її фіксації в матеріалах справи, а також проведення в кожному конкретному випадку філологічної, культурологічної та інших експертиз.
До протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою додано письмову заяву ОСОБА_2 , відповідно до якої він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , який 18.04.2024 о 22:30 год по АДРЕСА_1 вчинив конфлікт та почав його шарпати, намагаючись затіяти бійку, вдарив по обличчю, руці, грудині; письмові пояснення ОСОБА_2 від 18.04.2023, відповідно до яких 18.04.2023 близько 22:30 год по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 святкував день народження свого колеги, під час святкування у нього з ОСОБА_1 трапився конфлікт, який перейшов у бійку. Після чого мати ОСОБА_4 , яка була у цьому будинку, викликала працівників поліції; письмові пояснення ОСОБА_1 від 18.04.2024, відповідно до яких 18.04.2024 близько 22:30 год за його місцем проживання по АДРЕСА_1 він привів свого колегу переночувати, після чого трапився конфлікт з приводу дівчат, яких він хотів покликати до нього додому, на що його мати ОСОБА_5 сказала лягати їм спати та ніяких дівчат. Після цього у нього з ОСОБА_2 відбувся конфлікт, під час якого він його хотів видворити з будинку, виштовхуючи з будинку та шарпаючи за одяг. Після цього його мати викликала працівників поліції.
Із вказаних доказів вбачається, що хуліганські дії ОСОБА_1 мали місце не у громадському місці, а у подвір'ї приватного будинку ОСОБА_1 .
Однак, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у провину ОСОБА_1 ставиться вчинення ним дрібного хуліганства 18.04.2023 близько 22:30 год на АДРЕСА_1 .
Викладене вказує на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вірно зазначено місце вчинення правопорушення, тобто всупереч вимогам чинного законодавства, викладена у протоколі фабула правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи. Окрім того у протоколі не зазначено об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (рішення від 20.09.2016, заява N 926/08), суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тим самим, таке уточнення фабули судом є неприйнятним з наведених передумов.
Будь-які інші докази того, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі, тобто у громадському місці, відсутні. Самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення суд, не має права, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, зокрема відсутня його об'єктивна сторона.
Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративні правопорушення слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 173, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА