Справа № 607/14021/23
Провадження №2/951/97/2024
15 травня 2024 року
Козівський районний суд Тернопільської області
у складі головуючої судді Гриновець О. Б.
з участю секретаря судового засідання Барилко А. А.
позивачки ОСОБА_1
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Козова Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козівської селищної ради Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
установив:
короткий виклад обставин справи.
27.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк в три місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_4 , яка за життя склала заповіт, згідно з яким все своє майно заповіла позивачці. 24.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Боднарук Н. М., проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері у зв'язку із пропуском строку й рекомендовано звернутися до суду. Тож просить визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини.
Позиція учасників справи.
Представник відповідача Козівської селищної ради Тернопільської області - С. Добалюк в судове засідання не з'явилася, однак 25.08.2023 подав відзив, відповідно до якого просить здійснювати розгляд справи у його відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.
18.09.2023 ОСОБА_2 подав на адресу суду відзив. Просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачкою не доведено підстав поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, 25.03.2024 на адресу суду скерував заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила такі задовольнити в повному обсязі. Вказала, що пропустила встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки не знала про наявність заповіту.
В судовому засіданні ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.12.2023 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козівської селищної ради, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини передано на розгляд до Козівського районного суду Тернопільської області.
Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 09.04.2024 закрито підготовче провадження й справу призначено до судового розгляду по суті.
Суд розглядає справу у загальному порядку, оскільки підстави для заочного розгляду справи відсутні.
Обставини справи, встановлені судом.
Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дойшов наступного.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів ( ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як видно з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 16.01.2017 Кривенською сільською радою Козівського району Тернопільської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 2.
Із змісту заповіту від 16 липня 2003 року, посвідченого ОСОБА_5 , секретарем виконавчого комітету Кривенської сільської ради Козівського району Тернопільської області за реєстром № 213, видно, що померла ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, яким все належне їй майно заповіла позивачці ОСОБА_1 .
ОСОБА_4 за життя була власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,74 га, яка розташована на території Кривенської сільської ради, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії І-ТР № 016942.
Як видно з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), виданої приватним нотаріусом Боднарук Н. М. 24.08.2023 № 73709390, заповіт чинний й складений заповідачем ОСОБА_4 .
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданої приватним нотаріусом Боднарук Н. М. 24.08.2023 № 73709388, після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася.
Згідно з довідки виконавчого комітету Козівської селищної ради Тернопільської області № 101 від 18.07.2023 ОСОБА_4 на день смерті постійно проживала та була зареєстрована у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка разом з нею зареєстрована не була.
ОСОБА_3 пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , звертатися в місцевий суд за продовженням цього строку не буде і на оформлення своїх спадкових прав не претендує, що підтверджується заявою від 12.09.2023, зареєстровано в реєстрі за № 1115.
З копії договору дарування житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Козівського районного нотаріального округу Боднарук Н. М. й зареєстрованого в реєстрі за № 47 вбачається, що ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до змісту постанови приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Боднарук Н. М. від 24.07.2023 № 53/01-16, позивач пропустила встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини й за поновленням якого їй рекомендовано звернутися до суду.
В свою чергу, позивач бажає прийняти спадщину та отримати в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, однак після смерті матері у шестимісячний строк не звернулася вчасно до нотаріуса із відповідною заявою з погляду на що була змушена звернутися до суду з даним позовом.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.
Застосоване судом законодавство.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Відповідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно з ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, проте, закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 3 ст. 1272 ЦК України визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 надано роз'яснення про те, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Проте необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ч. 3 п. 24 вищезгаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справ про надання додаткового строку для прийняття спадщини, слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов'язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано у постанові Верховного Суду України від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.
Отож, необізнаність позивача про існування заповіту, складеного на її користь, є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Такий висновок узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 31 серпня 2022 року (справа №655/525/20, провадження №61-15493св21). Так, Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи спір у спадкових справах, зокрема, щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини, необхідно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Висновки суду за результатами розгляду даної справи.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Суд доходить висновку, що зазначені позивачем у позовній заяві обставини зумовили істотні труднощі щодо вчинення дій по оформленню спадкових прав, а тому визнає поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_4 і визначає ОСОБА_1 додатковий строк терміном один місяць, який буде достатнім для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті матері.
Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України).
VII. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як вимог про розподіл судових витрат позивачем заявлено не було, дане питання судом не вирішується.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України
ухвалив:
задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Козівської селищної ради Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном 1 /один/ місяць з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складення повного судового рішення 27.05.2024.
Повне найменування сторін:
позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; дані паспорта: серія НОМЕР_3 , виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 09.02.2003;
відповідач - Козівська селищна рада Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Грушевського, 38, смт Козова, Тернопільський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 04525573;
третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; дані паспорта: відсутні;
третя особа - ОСОБА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: дані відсутні; дані паспорта: відсутні.
Суддя О. Б. Гриновець