Справа № 357/454/24
Провадження № 2/364/132/24
27.05.0204, Володарський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Моргун Г. Л.,
за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,
розглянувши в селищі Володарка, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» ( код ЄДРПОУ 35625014, Україна, 01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30, тел: 0444998590, е-пошта 35625014@mail.gov.ua, info@eadr.com.ua )
представник позивача Грибанов Денис В'ячеславович ( адреса: вул. Лісова,2, поверх 4, м. Бровари, Київська область, 07400, тел.: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , е-пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , засоби зв'язку не відомі)
про стягнення заборгованості за кредитним договором ,
10.01.2024 позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із зазначеним позовом. Ознайомившись з матеріалами справи 06.02.2024 суддя своєю ухвалою передав справу за підсудністю до Володарського районного суду Київської області.
Безпосередньо до Володарського районного суду Київської області справа надійшла 05.03.2024. У позовній заяві представник позивача зазначає, що 27 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2739578.
17.05.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 17052023 у відповідності до якого ТОВ «Лінеура Україна» передало ( відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 17.05.2023 ТОВ «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 17627,13 гривень, з яких:
-5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу,
-12627,13 грн - сума заборгованості за відсотками.
З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування штрафних санкцій.
Позивач, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та на ст. ст. 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 626, 628, 639, 641, 644, 1047, 1049 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України « Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 13, 19, 27, 43, 49, 58, 60, 61, 133, 141, 175, 177, 274-279 ЦПК України, просить суд:
- стягнути з відповідача на користь ТОВ « ФК « ЄАПБ» суму заборгованості у розмірі 17627,13 гривень,
- стягнути понесені судові витрати,
- розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
11.03.2024 судом відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 11.04.2024.
19.03.2024 представник позивача через підсистему «Електронний суд» подано заяву про виконання ухвали суду разом з якою до суду надано:
- договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2739578 від 27.12.2021;
- додаток № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2739578 від 27.12.2021;
- паспорт споживчого кредиту;
- лист № 1-0103 від 01.03.2024 від ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про переказ коштів відповідачу;
- розрахунок заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2739578 від 27.12.2021;
- копію договору факторингу № 17052023 від 17.05.2023;
- копію акту прийому-передачі згідно реєстру боржників до договору факторингу № 170552023 від 17.05.2023;
- витяг з реєстру боржників від 17.05.2023 до договору факторингу № 170552023 від 17.05.2023;
- копія платіжного доручення № 19706 від 19.05.2023.
11.04.2024 та в подальшому 10.05.2024 суд відклав судовий розгляд справи на 27.05.2024 у зв'язку з неповідомленням відповідача про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду.
Матеріали справи вказують та суд вважає, що відповідач про відкриття провадження та про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений. Одночасно судом було вжито всіх відповідних заходів для його повідомлення про відкриття провадження та про час і місце розгляду справи належним чином: шляхом направлення на адресу його місця реєстрації поштових повідомлень (а.с. 90, 96, 100), розміщенням оголошення на офіційному вебпорталі « Судова влада України» ( а.с. 93, 97).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18).
Відповідач своїм правом не скористався та відзив на позов не подав.
Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, ознайомившись із позовною заявою, взявши до уваги позицію позивача, за відсутності відзиву відповідача, оглянувши письмові докази надані позивачем на запит суду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Судом із матеріалів справи встановлено, 27 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2739578 про надання коштів на умовах споживчого кредиту ( а.с.7-13), за допомогою ІТС товариства, доступ якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток ( п.1 п.п.1), в порядку передбаченому Законом України « Про електронну комерцію».
Відповідно до п.п.2.1. договору, кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів кредиту на платіжну карту клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті, яка зазначена в даному п.п. договору.
На ствердження зарахування коштів на картку зазначену відповідачем у договорі позивач надав повідомлення ТОВ « Універсальні платіжні рішення» № 1-0103 від 01.03.2024 ( а.с.72).
Згідно з п.п.2.4. договору, кредит вважається наданим в день перерахування "Лінеура України" суми кредиту на користь клієнта. Порядок обчислення( нарахування) процентів, пролангація, порядок повернення кредиту та сплата процентів, права та обов'язки сторін обумовлені в підписаному сторонами договору.
17.05.2023 року між ТОВ "Лінеура Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №17052023, у відповідності до умов якого ТОВ "Лінеура Україна" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Лінеура Україна" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників ( а.с. 17-19).
Згідно п.1.1 договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до реєстру боржників від 17.05.2023 до договору факторингу № 17052023 від 17.05.2023 ( а.с.20, 21), ТОВ "ФК"ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі -17627,13 грн, з яких:
-5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу,
-12627,13 грн сума заборгованості за процентами.
Таким чином, згідно розрахунку заборгованості за договором № 2739578 від 27.12.2021 ( а.с.74-79) не погашена, залишок заборгованості складає 17627,13 грн.
Відповідно до ст. ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як вбачається з досліджених доказів, умови кредитного договору відповідачем належним чином не виконані, в передбачені кредитним договором, кредит не погашений.
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання умов договору № 2739578 від 27.12.2021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Оскільки обов'язок доказування - це міра належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, а не суду. Тоді як пасивна поведінка позичальника, обізнаного із умовами кредитування та його часткове виконання, що також убачається із змісту розрахунку в графі «сплачено», не може бути підставою для звільнення його від виконання зобов'язання та повернення боргу за тілом кредиту.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язань і заборгованість за договорами не погашає.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено та доведено зібраними по справі доказами, відповідач умови укладеного договору не виконує, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 684,00 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-16, 22, 203, 215, 626-628, 641, 644, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5-7 Закону України «Про електронній документи та електронний документообіг», ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 273, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ( код ЄДРПОУ 35625014, Україна, 01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30) суму заборгованості за договором № 2739578 від 27.12.2021 в розмірі 17627 ( сімнадцять тисяч шістсот двадцять сім) гривень 13коп.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 гривень.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
Суддя Г. Л. Моргун