Справа № 120/18743/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заброцька Людмила Олександрівна
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
24 травня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати позивачу всієї суми коштів в якості доплати різниці конвертації у національній валюті присудженої суми сатисфакції, яку повинна була виплатити держава - відповідач по курсу Національного банку України станом на день здійснення платежу, в даному випадку по курсу Національного банку України гривні до євро станом на 04.08.2023 р., в розмірі 9206,30 грн. на виконання Рішення Європейського суду з прав людини по справі № 70777/12 від 13 січня 2022 року;
- визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати позивачу всієї суми пені нарахованої за несвоєчасне виконання Рішення Європейського суду з прав людини по справі № 70777/12 від 13 січня 2022 року;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати позивачу всієї суми доплати в розмірі 4308,21 грн. різниці конвертації у національній валюті присудженої суми сатисфакції та всієї суми нарахованої пені, за несвоєчасну виплату справедливої сатисфакції на виконання Рішення Європейського суду з прав людини по справі № 70777/12 від 13 січня 2022 року по курсу Національного банку України гривні до євро станом на день здійснення платежу.
Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, на підставі п.2 ч.1 ст.170 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що між сторонами новий спір не виник, а заявлені позовні вимоги та обраний позивачем спосіб захисту у межах даного позову є способом виконання іншого судового рішення в справі №120/1797/23, яке набрало законної сили.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його обґрунтованими, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, позивач вважаючи, що державним виконавцем не виконано рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2022 в справі №70777/12 та рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2023 в справі №120/1797/23, звернувся 28.08.2023 до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 КАС України в справі №120/1797/23 про визнання протиправними рішення, дій та бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, відповідачем в справі на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2023, яким зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів щодо виконання в повному обсязі резолютивної частини рішення Європейського суду з прав людини №70777/12 від 13.01.2022 стосовно виплати на користь уповноваженої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) справедливої сатисфакції та пені за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діяла в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
В поданій заяві позивач просив суд:
- за результатами розгляду заяви прийняти ухвалу відповідно до якої визнати протиправною вимогу № 38662946/22 від 27.07.2023 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни та визнати порушення відповідачем статті 129 Конституції України, статті 18 Закону України “Про виконавче провадження", статей 14, 70 КАС України під час виконання резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2023 р. у справі № 120/1797/23;
- за результатами розгляду цієї заяви прийняти окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання про притягнення до відповідальності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України ОСОБА_3 за неодноразове порушення своїх професійних обов'язків;
- за результатами розгляду цієї заяви прийняти окрему ухвалу з метою забезпечення виконання вказівок в окремій ухвалі, встановивши термін необхідний для їх виконання;
- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти заходи щодо виконання в повному обсязі резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2023 р. у справі №120/1797/23 щодо виплати на користь уповноваженої особи позивача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) всієї суми сатисфакції в якості доплати 4 577,21 грн., а також всієї суми пені за несвоєчасне (починаючи з 13.04.2022 р.) виконання рішення ЄСПЛ № 70777/12 від 13.01.2022 р., у розмірі граничної позичкової ставки Європейського Центрального Банку, яка діяла в період невиплати до якої має бути додано три процентні пункти та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись. Ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу.
Зазначена заява на час ухвалення оскаржуваної ухвали перебувала на розгляді у Вінницькому окружному адміністративному суді.
Отже, фактично зміст та обґрунтування заявлених в цій справі позовних вимог свідчить про те, що позивач не погоджується з діями (бездіяльністю) відповідача вчиненими на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 120/1797/23, яким зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів щодо виконання в повному обсязі резолютивної частини рішення Європейського суду з прав людини № 70777/12 від 13.01.2022 стосовно виплати на користь уповноваженої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) справедливої сатисфакції та пені за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діяла в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Водночас, як зазначено вище, позивачем подано до суду заяву в порядку статті 383 КАС України в справі №120/1797/23 щодо оскарження бездіяльності відповідача щодо неналежного виконання рішення Європейського суду з прав людини в справі № 70777/12 від 13 січня 2022 року.
Згідно з ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
В силу ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Тобто, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Так, зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
У відповідності до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відтак, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Зважаючи на викладене, обраний позивачем в цій справі спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.
Аналізуючи предмет спору у цій справі суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що даний позов спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2023 в справі №120/1797/23.
Слід зазначити, що позивач у цій справі фактично обрав інший спосіб захисту в спірних правовідносинах, які вже вирішені судом, а саме шляхом подання позову про визнання протиправними дій відповідача, допущеними при виконанні рішення суду.
Однак, слід наголосити, що спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Разом з тим, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Таким чином, вимоги про визнання протиправними дій (рішень, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, які допущені на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не можуть розглядатися.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі, тобто судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.