П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16739/23
Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.
Дата і місце ухвалення 18.10.2023р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У липні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» звернулось до суду першої інстанції з позовом до Південно міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №11234000702 від 10.05.2023 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У поданій апеляційній скарзі позивач зазначив, що ТОВ «Грейн Пауер» надало, як під час податкової перевірки, так і під час розгляду справи в суді першої інстанції, первинні та інші документи на підтвердження реального вчинення господарських операцій з контрагентом ПП «Меридіан Плюс», в тому числі докази перевезення товару до місця поставки, які не визнані судом не дійсними, а отже у своїй сукупності є документами для формування обліку позивача.
Апелянт вважає, що надані первинні документи відповідають вимогам законодавства та є юридично правильними, містять всі необхідні реквізити та інформацію, які однозначно надають можливість чітко встановити факт реального здійснення господарських операцій, в тому числі й факт перевезення товару до місця поставки.
На думку апелянта, суд першої інстанції Отже, суд першої інстанції без дослідження доказів наданих до матеріалів справи ухвалив рішення, яке повністю ґрунтується на припущеннях контролюючого органу, яким своєю чергою не доведено порушень ТОВ «Грейн Пауер» норм податкового законодавства. Позивач зазначає, що всі доводи відповідача щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ПП «Меридіан Плюс», які підтримав суд першої інстанції, зводяться до поверхневого аналізу операцій між ПП «Меридіан Плюс» та його контрагентами по ланцюгу постачання ТОВ «АГРОФІРМА «ВИБІР», ПП «ОВЕН», СФГ «ОЛЬГИНЕ», СФГ «РУСЛАН», ФГ «СКІФ», СФГ «ЯРОСЛАВА», при цьому аналізується навіть не сама господарська діяльність або податкова історія зазначених підприємств, а аналізується виключно ТОВ «АГРОФІРМА «ВИБІР», ПП «ОВЕН», СФГ «ОЛЬГИНЕ», СФГ «РУСЛАН», ФГ «СКІФ», СФГ «ЯРОСЛАВА», документи яких не були предметом податкової перевірки.
З огляду на зазначене апелянт вважає, що оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення є протиправним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 року та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:
Судом встановлено, що у період з 21.03.2023 року по 10.04.2023 року головним державним інспектором відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту Південно міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, на підставі наказу від 16.03.2023 року № 64, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Грейн Пауер» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від'ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого бюджетного відшкодування з бюджету.
За наслідками проведеної перевірки складено акт № 156/34-00-07-02/40427580 від 17.04.2023 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» вимог п.п. “а” п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п.п. «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 634776 грн. рядок 21 Декларації з ПДВ за січень 2023 року.
На підставі вказаного акту перевірки Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення №11234000702 від 10.05.2023 року, яким позивачу зменшено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 634 776 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду першої інстанції.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:
В акті перевірки податковий орган вказував на те, що 20.02.2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» було подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2023 року (вх. 9028819426) разом з додатком 2 Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)», відповідно до якого задекларовано від'ємне значення в розмірі 4 855 128 грн.
Основним чинником виникнення від'ємного значення з ПДВ є значний обсяг операцій з вивезення товару за межі митної території України, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Контролюючий орган зазначив, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації), встановлено розбіжності в частині завищення податкового кредиту за січень 2023 року на 634 776,13 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації внаслідок завищення на 634 776,13 грн. показника рядка 10.3 (колонка Б) декларації за січень 2023 року, всупереч п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, внаслідок нереальної господарської операції з придбання товару у контрагента-постачальника ПП «Меридіан Плюс» в лютому 2022 року на суму ПДВ 634 776,13 грн.
За наслідком проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено, що ТОВ «Грейн Пауер» мало взаємовідносини з ПП «Меридіан Плюс», операції з яким включені до податкового кредиту за січень 2023 року.
Так встановлено, що у лютому 2022 року ТОВ «Грейн Пауер» мало взаємовідносини з ПП «Меридіан Плюс» щодо придбання пшениці 2, 3 кл. врожаю 2021 року на загальну суму 5 168 891,35 грн., у тому числі ПДВ - 634 776,13 грн.
За результатом проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що подані позивачем до перевірки первинні документи не підтверджують здійснення поставок контрагентом ПП «Меридіан Плюс» на адресу ТОВ «Грейн Пауер» на суму ПДВ 634 776,13 грн., а тому позивач не мав права включати вказану суму ПДВ до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2023 року та, відповідно, до суми від'ємного значення податку на додану вартість.
Вказаних висновків податковий орган дійшов за наслідком аналізу придбання та постачання товару (пшениці) по ланцюгу постачання. Так встановлено, що ПП «Меридіан Плюс» не є виробником продукції, яка реалізована в адресу ТОВ «Грейн Пауер», а відповідно до інформації, наданої підприємством та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено реєстрацію документів щодо придбання підприємством ПП «Меридіан Плюс» продукції (пшениці, пшениці врожаю 2021 року), яка в подальшому була реалізована в адресу ТОВ «Грейн Пауер», як пшениця 2 класу врожаю 2021 року, пшениця 3 класу врожаю 2021 року від контрагентів: ПП «Овен», СФГ «Ольгине», СФГ «Руслан», ФГ «Скіф», ТОВ «АФ «Вибір».
Дослідивши можливість здійснення господарської діяльності зазначених вище контрагентів-постачальників ПП «Меридіан Плюс», контролюючий орган дійшов висновку, що вказані контрагенти-постачальник не мали можливості реалізувати пшеницю на адресу ПП «Меридіан Плюс», і вказаного контролюючий орган дійшов, посилаючись на інформацію щодо врожайності сільськогосподарських культур на територіях Дніпропетровської та Харківської областей, наведену у відкритих джерелах, недостатність наявних у вказаних суб'єктів господарювання земельних ділянок, а також працюючих осіб.
На думку відповідача, оскільки ПП «Овен», СФГ «Ольгине», СФГ «Руслан», ФГ «Скіф», ТОВ «АФ «Вибір» не мали можливості реально здійснювати господарські операції по реалізації ТМЦ (пшениці врожаю 2021 року) в адресу ПП «Меридіан Плюс», господарські операції між ТОВ «Грейн Пауер» та ПП «Меридіан Плюс» також не мали реального характеру.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до п.п. 44.1, п.п. 2 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 185.1 статті 185 К України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України;в ивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
За приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, у тому числі, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Положеннями п. 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 ПК України).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
При цьому, згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Відтак, підтвердженням господарської операції, виходячи з визначення Закону №996-ХІV, є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, а первинна документація є відображенням такої операції.
У постанові від 03 квітня 2024 року у справі № 826/1783/17 Верховний Суд вказував на те, що будь-який документ, виданий від імені суб'єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-ХІV підтверджує дані податкового обліку суб'єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В ході розгляду даної справи встановлено, що 08.12.2021 року між ТОВ «Грейн Пауер» та ПП «Меридіан Плюс» (постачальник) був укладений договір поставки № 356, за умовами якого постачальник здійснює поставку товару на умовах СРТ згідно Інкотермс 2020 року, за винятком застережень, прямо передбачених цим договором. Місце поставки визначається у Додаткових угодах до даного Договору.
Згідно п. 2.1 Договору, кількість товару визначається у Додаткових угодах до даного договору. Остаточна вага товару визначається під час зважування при вивантаженні транспорту в пункті накопичення.
У п.2.2. Договору визначені якісні показники товару: пшениці 2 класу, пшениці 3 класу, пшениці 4 класу.
За умовами п. 4 договору, постачальник повинен здійснити поставку товару у строки, вказані у Додаткових угодах до даного договору. Поставка може здійснюватися автомобільним або залізничним транспортом . Дата поставки партії товару вважається дата його прийняття на склад покупця, що підтверджується інформацією з електронного реєстру складу покупця.
У п. 5.3 Договору визначено, що для оплати товару постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру на передану партію товару у формі електронного документу відповідно до вимог розділу 11 цього договору; видаткову накладну на кожен день поставки відповідної партії товару у формі електронного документу; надіслану через MedocIs податкову накладну для її узгодження з покупцем перед реєстрацією, а також таку податкову накладну, зареєстровану в ЄРПН, після її погодження з покупцем; копію посвідчення про якість зерна, протоколи дослідження ГМО та показники безпеки; копію карантинного сертифікату (на вимогу покупця); копію ветеринарного свідоцтва (на вимогу Покупця); документи, передбачені п. 12.3 цього Договору.
Позивачем також була надана Додаткова угода до договору № 356 від 08.12.2021 року, в якій визначено який товар постачається, а саме: пшениця 2, 3 та 4 класу врожаю 2021 року, ціна товару та його кількість (700 кг.). Також у Додатковій угоді визначено, що місцем поставки є Ніка-Тера, МСП, ТОВ, 54052, Миколаївська область, м. Миколаїв, Корабельний район, вул. Айвазовського, буд. 23. За умовами Додаткової угоди, покупець здійснює оплату 85 % вартості поставленої партії товару на розрахунковий рахунок постачальника у строк два банківських дні з моменту отримання документів. Залишок у розмірі 15 % вартості поставленої партії товару оплачується покупцем протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації продавцем податкової накладної з урахуванням усіх вимог чинного законодавства України, але не раніше отримання завірених паперових копій документів, визначених у розділі 12 Договору.
У підтвердження виконання ПП «Меридіан Плюс» умов договору поставки № 356, ТОВ «Грейн Пауер» надало до суду залізничні накладні (т. 1 а.с. 144-146, 177-179, податкові накладні, (т. 1 а.с. 175, 197-200), оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за лютий 2022 року (т. 1 а.с. 184), платіжну інструкцію від 08.02.2022 року по сплату на користь ПП «Меридіан Плюс» 4122532,98 грн. (т. 1 а.с. 185).
В ході перевірки ТОВ «Грейн Пауер» у підтвердження виконання умов договору надало контролюючому органу видаткові накладні № 05/02 від 05.02.2022 року про поставку пшениці 2 кл., врожаю 2021 року у кількості 416,05 т на суму 4 160 533,28 грн.; № 06/02 від 06.02.2022 року про поставку пшениці 2 кл., врожаю 2021 року у кількості 69,35 т на суму 693 505,55 грн.; № 09/02-1 від 09.02.2022 року про поставку пшениці 3 кл., врожаю 2021 року у кількості 69,35 т на суму 693 505,55 грн.
Також до перевірки надані податкові накладні, складені за результатом даної господарської операції: № 2 від 05.02.2022 року на суму 4 160 533,28 грн., № 4 від 09.02.2022 року на суму 314 852,52 грн., № 3 від 06.02.2022 року на суму 693 505,55 грн.
Як зазначило товариство, придбаний у ПП «Меридіан Плюс» товар (пшениця) експортувалась ТОВ «Грейн Пауер» за межі митної території України на підставі укладеного контракту з Компанією ORSETT TRADING SA.
У підтвердження цьому товариство надало копію контакту №MW-FOB-29-06-21 від 29.06.2021 року, додаткову угоду до контакту, укладену 24.02.2022 року інвойс (т. 1 а.с. 186-196, а.с. 70).
Крім того, у підтвердження товарності господарських операцій позивач надав до суду копії договорів поставки, укладених ПП «Меридіан Плюс» з контрагентами, які здійснювали поставку йому товару (пшениці врожаю 2021 року), а також первинну документацію у підтвердження виконання умов зазначених договорів, саме:
- договір поставки № 18/08-1 від 18.08.2021 року, укладений ПП «Меридіан Плюс» з Селянським (фермерським) господарством «Ярослава», предметом якого є поставка пшениці врожаю 2021 року у кількості 94,799 т. (т. 1 а.с. 53-54).
У підтвердження виконання вказаного договору позивач надав видаткову накладну № 18/08-6 від 18.08.2021 року (т. 1 а.с. 24), довідку про наявність земельних ділянок у Селянського (фермерського) господарства «Ярослава» (т. 1 а.с. 35-38)
- договір поставки № 27/07-20 від 27.07.2021 року, укладений ПП «Меридіан Плюс» з ПП «Овен», предметом якого є поставка пшениці врожаю 2021 року у кількості 28,980 т. (т. 1 а.с. 55-56).
У підтвердження виконання вказаного договору позивач надав видаткову накладну № 27/07 від 27.07.2021 року (т. 1 а.с. 27).
- договір поставки № 16/09-21 від 16.09.2021 року, укладений ПП «Меридіан Плюс» з СФГ «Ольгине», предметом якого є поставка пшениці врожаю 2021 року у кількості 101,720 т. (т. 1 а.с. 61-62).
У підтвердження виконання вказаного договору позивач надав видаткову накладну № 16/09 від 16.09.2021 року (т. 1 а.с. 60).
- договір поставки № 08/10 від 08.10.2021 року, укладений ПП «Меридіан Плюс» з СФГ «Руслан», предметом якого є поставка пшениці врожаю 2021 року у кількості 335 т. (т. 1 а.с. 63-64); довідку про наявність земельних ділянок у Селянського (фермерського) господарства «Руслан» (т. 1 а.с. 162-170);
У підтвердження виконання вказаного договору позивач надав видаткові накладні № 74 від 19.10.2021 року та № 68 від 08.10.2021року (т. 1 а.с. 65).
- договір поставки № 03/22 від 03.02.2022 року, укладений ПП «Меридіан Плюс» з ТОВ «Агрофірма «Вибір», предметом якого є поставка пшениці врожаю 2021 року у кількості 3,899 т. (т. 1 а.с. 68-69).
У підтвердження виконання вказаного договору позивач надав видаткові накладні № 74 від 19.10.2021 року та № 68 від 08.10.2021року (т. 1 а.с. 65).
- договір поставки № 03/22 від 03.02.2022 року, укладений ПП «Меридіан Плюс» з ТОВ «Агрофірма «Вибір», предметом якого є поставка пшениці врожаю 2021 року у кількості 3,899 т. (т. 1 а.с. 68-69).
У підтвердження виконання вказаного договору позивач надав видаткові накладні № 2 від 04.02.2022 року (т. 1 а.с. 67).
- договір поставки № 05/10 від 05.10.2021 року, укладений ПП «Меридіан Плюс» з ФГ «Скіф», предметом якого є поставка пшениці врожаю 2021 року у кількості 379,746 т. (т. 1 а.с. 71-72);
- договір поставки № 08/12 від 08.12.2021 року, укладений ПП «Меридіан Плюс» з ФГ «Скіф», предметом якого є поставка пшениці врожаю 2021 року у кількості 92 т. (т. 1 а.с. 73-74).
Крім того позивачем були надані звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року, згідно яких СФГ «Ольгине» під пшеницею озимою мало 17,45 га, СФГ «Руслан» - 410 га, СФГ «Ярослава» - 100 га, ФГ «Скіф» - під пшеницею ярою - 54,50 га, ПП «Овен» під пшеницею озимою - 5 га (т. 1 а.с. 75-89, 180-182).
Також позивач надав звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду, за відомостями яких:
у СФГ «Ольгине» з посівної площі 17,45 га обсяг виробництва склав 1029,55 ц (тобто 102,955 т) (т. 1 а.с. 125-135);
у СФГ «Руслан» з посівної площі 410 га обсяг виробництва після доробки склав 17 140 ц (тобто 1714 т) (т. 1 а.с. 137-138);
у СФГ «Ярослава» з посівної площі 100 га обсяг виробництва склав 6350 ц, а після доробки склав 6220 ц (тобто 622 т) (т. 1 а.с. 90-100).
у ФГ «Скіф» з посівної площі 54,50 га обсяг виробництва склав 6802 ц, а після доробки склав 6800 ц (тобто 680 т) (т. 1 а.с. 102-112);
у ТОВ «АФ «Вибір» з посівної площі 137 га обсяг виробництва склав 8592,20 ц, а після доробки склав 8542,20 ц (тобто 854,22 т) (т. 1 а.с. 113-123);
Вказане також підтверджується звітами про збирання врожаю сільськогосподарських культур.
Позивачем були надані податкові декларації контрагентів-постачальників ПП «Меридіан Плюс»: ПП «Овен», ТОВ «Агрофірма «Вибір», СФГ «Руслан», СФГ «Ольгине» (т. 1 а.с. 147-161, 171-174).
Листом від 20.03.2023 року № 66-20/03 товариство з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» підтвердило, що в квоту ТОВ «Грейн Пауер» було прийнято та відвантажено транспорт, про який зазначено в таблиці, із вказанням культури - пшениці, її класу - 2, 3 клас, дат вивантаження - 05.02.2022 року, 06.02.2022 року, 09.02.2022 року, номеру транспорту, дат накладної, ТТН, експортера та вантажовідправника (т. 1 а.с. 143).
В свою чергу відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказував на відсутність у контрагентів-постачальників ПП «Меридіан Плюс» можливості здійснювати господарські операції через відсутність необхідної кількості земельних ділянок та транспортних засобів, у підтвердження чого надав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомості АІС «Автомобіль».
Колегія суддів зазначає, що вказаного висновку податковий орган дійшов за наслідком дослідження інформації щодо врожайності сільськогосподарських культур, наведеної у відкритих джерелах на території відповідної області, де здійснюють господарську діяльність ПП «Меридіан Плюс», ПП «Овен», ТОВ «Агрофірма «Вибір», СФГ «Руслан», ФГ «Скіф» та співставлення її з відомостями про наявні у вказаних суб'єктів господарювання земельні ділянки, а не за наслідком дослідження реального обсягу вирощеної вказаними суб'єктами сільськогосподарської продукції, відомості про який містять складені ними первинні документи.
В свою позивачем надано до суду докази у вигляді відповідних звітів суб'єктів господарювання про посівні площі та обсяг збирання врожаю сільськогосподарських культур, що спростовує висновки контролюючого органу про неможливість вирощення необхідної кількості сільськогосподарської продукції контрагентами позивача.
У підтвердження транспортування товару позивачем надані залізничні накладні.
Колегія суддів вважає, що доводи відповідача про відсутність у постачальників платника достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів для виконання оспорюваних поставок не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів.
В свою чергу надані товариством первинні документи у своїй сукупності підтверджують, що спірні господарські операції позивача з його контрагентами мали реальний характер.
Також колегія суддів враховує, що позивачем до суду апеляційної інстанції були надані складські квитанції на зерно, які підтверджують зберігання на зерновому складі ТОВ «МСП Ніка-Тера» пшениці 2 та 3 класів, яка підлягає передачі позивачу.
Позивач зазначив, що через портовий термінал ТОВ МСП «Ніка-Тера» здійснюється перевалка зерна ТОВ «Грейн Пауер» різних культур та різної якості. Кожного дня на термінал надходить зерно для товариства від різних постачальників, в тому числі і від ПП «Меридіан Плюс».
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що у справі, що розглядається, ГУ ДПС в Одеській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не зазначено доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Також контролюючим органом не надано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Отже, у справі, що розглядається, контролюючий орган на порушення вимог статті 77 КАС України не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагента і злагодженості дій між ними.
Зважаючи на вищевикладене колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та відповідно, про задоволення поданого ТОВ «Грейн Пауер» позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції було сплачено судовий збір у розмірі 9521,64 грн. згідно платіжної інструкції № 906282741 від 28.06.2023 року.
При зверненні до суду апеляційної інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 14 282,46 грн. згідно платіжної інструкції № 911154736 від 15.11.2023 року.
З огляду на задоволення висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Грейн Пауер», колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 23804,10 грн.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання №11234000702 від 10.05.2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Шевченка, буд. 15/1, м. Одеса, 65015, код ЄДРПОУ 44104032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» (вул. Острозьких Князів, буд. 32/2, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 40427580) судові витрати в розмірі 23 804 (двадцять три тисячі вісімсот чотири) грн. 10 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук