П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/29826/23
Перша інстанція: суддя Корой С.М.,
повний текст судового рішення
складено 09.02.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФ) та просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю пенсіонера від 06.10.2023 № 078958;
- зобов'язати ГУПФ прийняти рішення про виплату ОСОБА_1 як дружині померлого пенсіонера, ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги в розмірі тримісячної пенсії годувальника відповідно до положень пункту 12 Постанови КМУ від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 28.09.2023 року звернулась до ГУПФ із заявою, в якій просила про оформлення одноразової грошової допомоги за померлого ОСОБА_2 .
До вказаної заяви позивачкою було додано, зокрема, копія свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , видане Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 17.01.2023 року; копія рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.08.2023 року №946/3591/23.
За результатами розгляду вказаної заяви 06.10.2023 року ГУПФ було прийнято рішення №078958, яким відмовлено позивачці у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю пенсіонера.
Підставою для відмови у рішенні визначено ненадання свідоцтва про шлюб.
Вважаючи вказане рішення ГУПФ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням встановлення рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 серпня 2023 року по справі №946/3591/23 факту того, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та оскільки копія даного рішення була надана відповідачу, останній протиправно прийняв рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю пенсіонера.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з п.12 Постанови КМУ від 17 липня 1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» членам сім'ї померлих пенсіонерів із числа військовослужбовців, осіб, зазначених у пунктах “б”-“д”, “ж” і “з” статті 1-2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, незалежно від призначення пенсії в разі втрати годувальника виплачується одноразова грошова допомога: дружині/ чоловіку - в розмірі тримісячної пенсії годувальника і на кожного непрацездатного члена сім'ї - у розмірі місячної пенсії годувальника.
При визначенні розміру одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, до членів сім'ї, які мають право на допомогу, належать: дружина/чоловік незалежно від віку і працездатності, діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років, або були на день смерті годувальника вихованцями, учнями, студентами, курсантами та слухачами, стажистами закладів освіти і не досягли 23-річного віку; батьки, які перебували на утриманні померлого і досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, установленого частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (незалежно від тривалості страхового стажу), або вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 зазначеного Закону, на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або вони є особами з інвалідністю.
На думку пенсійного органу, для виплати цієї допомоги згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, подаються заява, копія свідоцтва про смерть, копія свідоцтва про шлюб та копія паспорта.
Разом з тим, за твердженням позивачки, свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було втрачено, а на руках залишилася копія цього документу, засвідчена начальником служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Одеської області.
При цьому, вказана копія надана до суду та наявна у матеріалах справи (а/с 11).
Більш того, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 серпня 2023 року по справі № 946/3591/23 встановлено факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 01.08.1994 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ), є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, оскільки факт перебування позивачки у шлюбі з померлим ОСОБА_2 підтверджений копією свідоцтва про шлюб, а також рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 серпня 2023 року по справі №946/3591/23, яке набуло законної сили, то на переконання апеляційного суду, суд 1-ї інстанції дійшов правильного висновку щодо протиправності рішення відповідача про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю пенсіонера від 06.10.2023 року №078958.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді А.В. Бойко О.А. Шевчук