24 травня 2024 р. Справа № 480/1451/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 07.11.23 по справі № 480/1451/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невинесення наказів про нарахування та виплату ОСОБА_1 в період починаючи з 18.04.2022 та по час дії такої постанови додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 18.04.2022 по 30.06.2022 як такому, що ніс службу, розташованому в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" та безпосередньо приймав участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, які не було нараховано та не виплачено, щомісяця, на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 18.04.2022 і по 30.06.2022 як такому, що ніс службу, розташованому в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" та безпосередньо приймав участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, які не було нараховано та не виплачено щомісяця на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 01.07.2022 і до дати прийняття рішення судом першої інстанції по даній справі, як такому, що несе службу в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), пропорційно часу участі у таких діях та заходах, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, винагороди в розмірі 100000 гривень;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 01.07.2022 і до дати прийняття рішення судом першої інстанції по даній справі як такому, що несе службу в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) пропорційно часу участі у таких діях та заходах, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, винагороди в розмірі 100000 гривень.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем, всупереч положень Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", позивачу у спірні періоди не нараховувалася та не виплачувалася щомісяця додаткова винагорода у розмірі 100000 грн, починаючи з 18.04.2022 по 30.06.2022, як такому, що безпосередньо приймав участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, та з 01.07.2022 і до дати прийняття рішення судом як такому, що несе службу в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)", пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що в порушення наказу Міністерства оборони України від 06.10.2020 № 363 відповідачем не вівся облік участі кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Також апелянт наголошував, що позивач в період з 18.04.2022 по 10.10.2022 приймав участь у виконанні бойових завдань, але відповідач не надає належних доказів нарахування та виплати додаткової винагороди.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , де проходить службу і на час звернення до суду (зв. бік а.с. 38).
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо не прийняття наказів про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 в сумі 100000,00 грн щомісячно, починаючи з 18.04.2022 по дату прийняття рішення у даній справі, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у спірний період.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, а Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 18 квітня 2022 року № 259, затвердженого Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року. В подальшому, Указом Президента України 2Про продовження строку дії воєнного стану в Україні2 від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Пунктом 5 зазначеної Постанови № 168 встановлено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до абз.1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 (в первісній редакції на момент прийняття) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з абз. 4 п. 1 Постанови № 168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
В подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 до вищезазначеної Постанови № 168 були внесені зміни, згідно з якими абзац перший пункту 1 після слів "та поліцейським" доповнено словами "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка".
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754 до постанови Кабінету Міністрів України № 168 були внесені зміни, відповідно до яких в абз. 1 п. 1 слова "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" замінено словами "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)".
Таким чином, враховуючи вказане вище нормативне врегулювання, на період дії воєнного стану військовослужбовці мають право на виплату додаткової винагороди та додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Так, розмір додаткової винагороди становить 30000,00 грн, а у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - 100000,00 грн пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Таким чином, позивач як військовослужбовець Збройних Сил набуває право на отримання збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
За інші періоди несення служби позивач отримує додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн.
Отже сам факт виконання позивачем у спірному періоді обов'язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою № 168, не покладає на відповідача обов'язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 3 від 18.04.2022 старшого солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу на посаду кулеметника 1 відділення 3 взводу 3 спеціальної роти з 18.04.2022.
За інформацією зазначеною відповідачем у відзиві на адміністративний позов встановлено, що 17.04.2022 для посилення оборонної спроможності України, відповідно до директиви Головнокомандувача Збройних Сил України сформовано військову частину НОМЕР_1 , яка в період з 17.04.2022 по 24.05.2022 здійснювала набір особового складу, комплектування матеріально-технічної бази та інші заходи пов'язані з формуванням військової частини. 24 травня 2022 року відповідно до розпорядження вищого командуваня військова частина НОМЕР_1 здійснила переміщення до Конотопського району Сумьскої області та в період з 24.05.2022 по 09.10.2022 знаходилась в оперативному підпорядкуванні тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". В зазначений період, перебуваючи у визначеному районі, військова частина НОМЕР_1 не отримала жодного бойового розпорядження (бойового наказу) від вищого командування, не приймала безпосередньої участі у бойових діях та відповідно в забезпеченні заходів з аіональної безпеки і оборони. Окільки жодних бойових наказів (бойових розпоряджень) особовому складу військової частини НОМЕР_1 від вищого командування не надходило, до безпосередньої участі в бойових діях, здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії позивач не залучався, тому відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 жоден з військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 не був включений до списку виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. В жовтні 2022 року відповідно до бойового розпорядження вищого командування особовий склад був залучений до виконання заходів пов'язаних з стримуванням та відсіччю збройної агресії російської федерації в Донецькій області. Старший солдат ОСОБА_1 приступив до виконання зазначених бойових завдань 11.10.2022, що підтверджується підсумковим бойовим донесенням, записом в Журналі ведення бойових дій та відображено в довідці про безпосередню участь. В період з 11.10.2022 по 20.03.2023 військова частина НОМЕР_1 виконувала бойові завдання та брала безпосередню участь в бойових діях у складі оперативно-тактичного угруповування "Соледар" в Донецькій області. Старший солдат ОСОБА_1 був вкючений до списку виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн пропорційно дням виконання таких завдань. Отже, у період з 18.04.2022 по 10.10.2022, позивач не приймав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у зв'язку з чим не був включений до списку військовослужбовців, які мають право на отримання додаткової винагороди в сумі 100000 грн.
Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 21.09.2023 № 1/05/828 за підписом командира Військової частини НОМЕР_1 страший солдат ОСОБА_1 у період з 11.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 05.02.2023, з 10.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 12.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи у складі оперативно-тактичного угруповання "Соледар" у східній частині Донецького операційного району Донецької області, Торецької міської територіальної громади (м. Торецьк, м. Залізне, смт. Щербинівка), КПВВ Майорськ, м. Бахмут.
Відповідно до розрахунку грошового забезпечення та інших додаткових виплат, які нараховані та виплачені ОСОБА_1 за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з квітня 2022 по травень 2023, складеним за підписом помічника командира батальйону з фінансово-економічної роботи - начальника фінансової служби мол. лейтенанта ОСОБА_2 , у наступних розмірах: квітень 2022 року- 13000,00 грн.; травень 2022 року - 30000,00 грн.; червень 2022 року - 30000,00 грн.; липень 2022 року- 30000,00 грн.; серпень 2022 року- 30000,00 грн.; вересень 2022 року - 30000,00 грн.; жовтень 2022 року - 30000,00 грн. та 47419,35 грн.; листопад 2022 року - 30000,00 грн. та 70000,00 грн.; грудень 2022 року - 30000,00 грн. та 70000,00 грн.; січень 2023 року - 30000,00 грн. та 70000,00 грн., лютий 2023 року - 3214,29 грн. та 75000,00 грн. (зв. бік а.с. 39).
Також у зазначеному розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 вказано, що нараховані суми грошового забезпечення перераховано на картковий рахунок, заборгованість щодо нарахованих сум грошового забезпечення відсутня.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивач набув право на отримання спірної додаткової винагороди за період з 11.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 05.02.2023, з 10.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 12.03.2023, яка йому нарахована та виплачена пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дії в період з 18.04.2022 по 10.10.2022.
Посилання апелянта на те, що відповідачем всупереч положень постанови Кабінету Міністрів України № 168 не здійснюється нарахування та виплата додаткової винагороди, не знайшли підтвердження у ході розгляду справи та спростовуються даними розрахунку грошового забезпечення та інших додаткових виплат, які нараховані та виплачені ОСОБА_1 за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з квітня 2022 по травень 2023, складеним за підписом помічника командира батальйону з фінансово-економічної роботи - начальника фінансової служби ОСОБА_2 , згідно з яким встановлено нарахування та виплату позивачу винагороди.
Стосовно іншої частини спірного періоду колегія суддів зазначає про відсутність підстав для нарахування додаткової грошової допомоги, оскільки інформації щодо безпосередньої участі позивача у цей період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та доказів на її підтвердження не надано.
Також відповідач повідомив, що решту часу проходження військової служби ОСОБА_1 участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не приймав.
Між тим, досліджуваний період служби позивача та її оплати обмежений судом місяцем подання позову у даній справі, оскільки КАС України не передбачає можливості звернення з вимогами на майбутнє. При цьому суд зазначає, що на день звернення позивача до суду грошове забезпечення за лютий 2023 року ще не було йому нараховане та виплачене.
Також колегія суддів зазначає, що позивач та його представник не надав суду жодних заперечень щодо неотримання вище вказаних сум нарахованої позивачу спірної грошової винагороди.
Поряд із тим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідно до змісту Постанови № 168 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) лише у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30000,00 гривень.
Так, під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу) яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та ін.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій, рапорту командиру підрозділу.
З огляду на зазначене, а також приймаючи до уваги те, що доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у інших періодах, ніж зазначив відповідач, позивач не надав, його доводи про порушення відповідачем приписів постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 під час нарахування та виплати грошового забезпечення, є необґрунтованими.
При цьому, віднесення адміністративно-територіальних одиниць, на яких ніс службу позивач, до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка" згідно Питань деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 не надає позивачу права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн щомісячно.
Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невинесення наказів про нарахування та виплату додаткової винагороди задоволенню не підлягає, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у спірний період приймались накази про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 по справі № 480/1451/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Л.В. Курило Л.В. Мельнікова