24 травня 2024 року Чернігів Справа № 620/4256/24
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.02.2024 №253650001316 про відмову в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 30.01.2024 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30.06.2000 незалежно від перерв, а саме довідки від 10.07.2020 №220 про заробітну плату за період з січня 1992 по грудень 1996, виданої Комунальною установою «Трудовий архів Коропського району» Чернігівської області, довідки від 27.12.2023 №884 про заробітну плату за період з березня 1992 по травень 1992, видану Червоненським психоневрологічним інтернатом Коропського району Чернігівської області; довідки від 27.10.2023 №Т-1638 про заробітну плату за період з грудня 1988 по жовтень 1990, виданої Державним архівом Чернігівської області; довідки від 13.02.1992 б/н про заробітну плату за період з 27.11.1986 по 13.02.1992 та довідки №3-12/35 від 13.02.1992 про періоди роботи в Проектно-будівельному кооперативі «АРХИТЕКТОН», та провести відповідні виплати з урахуванням рані виплачених сум.
Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що керуючись наданим нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правом на обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв, він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою, до якої долучив довідки про заробітну плату. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві, визначеним за принципом екстериторіальності, прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, установлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на надання відзиву на позов. Залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
У встановлений судом строк відповідач подав відзив, у якому зазначив, що позов не підлягає задоволенню, оскільки органи Пенсійного фонду мають право перевіряти достовірність та обґрунтованість видачі документів, наданих для оформлення пенсії. Водночас у довідці від 17.11.2023 №436 зазначено, що документи на зберігання до архіву не надходили та надати довідку про підтвердження стажу за період з 27.11.1986 по 13.02.1992 не має можливості. Зважаючи на неможливість підтвердити достовірність та обґрунтованість видачі довідок від 13.02.1992 б/н про заробітну плату за період з 27.11.1986 по 13.02.1992 та №3-12/35 про періоди роботи в ПБК «АРХИТЕКТОН», враховуючи дані згідно з довідкою №436, підстави для врахування цих довідок відсутні. В той же час довідку про заробітну плату №220 відправлено на перевірку, а врахування довідки №884 та №Т-1638 призведе до зменшення розміру пенсії позивача. За таких обставин прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії.
Представник третьої особи ухвалу суду отримав 03.04.2024, правом подання пояснень не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с. 14).
30.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою №115 про перерахунок пенсії із врахуванням періоду страхового стажу 60 місяців до 01.07.2000, до якої додав довідку від 10.07.2020 №220 про заробітну плату за період з січня 1992 по грудень 1996, видану Комунальною установою «Трудовий архів Коропського району» Чернігівської області; довідку від 02.11.2023 №793 про заробітну плату за період з березня 1992 по травень 1992, видані Червоненським психоневрологічним інтернатом; довідку від 27.10.2023 №Т-1638 про заробітну плату за період з грудня 1988 по жовтень 1990, видану Державним архівом Чернігівської області; довідку від 13.02.1992 б/н про заробітну плату за період з 27.11.1986 по 13.02.1992 та довідку №3-12/35 про періоди роботи в Проектно-будівельному кооперативі «АРХИТЕКТОН»; довідку від 17.11.2023 №436, видану КУ «Трудовий архів» Коропської селищної ради Чернігівської області.
Листом від 26.02.2024 №2500-0215-8/13509 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило про прийняте рішення про відмову в перерахунку пенсії, до якого додано вказане рішення (а.с. 15).
Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 23.02.2024 №253650001316 відмовлено позивачеві в перерахунку пенсії. В рішенні зазначено, що пенсія ОСОБА_1 обчислена із заробітної плати за періоди страхового стажу з 01.07.2000 по 30.06.2022. Органами Пенсійного фонду України проведено перевірку достовірності та обґрунтованості видачі довідок №793, №Т-1638. В ході перевірки довідки №Т-1638 розбіжностей не виявлено. В ході перевірки довідки №793 було виявлено розбіжності, у зв'язку з чим установою було видано нову довідку від 27.12.2023 року №884.
Також у рішенні зазначено, що в долученій довідці від 17.11.2023 №436 вказано про те, що документи по Проектно-будівельному кооперативу «АРХИТЕКТОН» на зберігання до архіву не надходили та надати довідку про підтвердження стажу за період з 27.11.1986 по 13.02.1992 не має можливості.
Оскільки неможливо перевірити достовірність та обґрунтованість видачі довідок від 13.02.1992 б/н про заробітну плачу за період з 27.11.1986 по 13.02.1992 та №3-12/35 про періоди роботи в Проектно-будівельному кооперативі «АРХИТЕКТОН», враховуючи дані згідно довідки №436, підстави для врахування цих довідок при перерахунку пенсії відсутні.
Таким чином, довідку про заробітну плату №220 відправлено на перевірку; врахувати довідки від 13.02.1992 б/н та №3-12/35 немає можливості; у разі перерахунку з урахуванням заробітної плати до 01.07.2000 згідно довідок №884 та №Т-1638 розмір пенсії за віком є меншим, ніж розмір пенсії, обчислений без врахування заробітної плати до 01.07.2000 (а.с. 16).
Вважаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів із відповідним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 таким законом є Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який був прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Абзацом 1 частини 1 статті 24 Закону встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзац перший частини другої статті 24 Закону).
Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно із частиною 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до абзаців 1, 2 пункт 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за №991/27436.
Згідно із абзацом 2 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Згідно із пунктом 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати (пункт 4.7 Порядку №22-1).
Згідно із пунктами 4.1, 4.2 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7 Порядку №22-1).
Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
Суд критично ставиться до посилання відповідача, як на підставу неврахування довідки, на вказівку в останній (в довідці від 17.11.2023 №436) щодо неможливості підтвердження стажу за період з 27.11.1986 по 13.02.1992, позаяк предметом дослідження є заробітна плата, що враховується для обчислення пенсії, а не обчислення страхового стажу. Разом з тим, суд зауважує, що факт трудових відносин пенсіонера із підприємствами, що видали довідки про заробітну плату Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві не заперечує та як зазначає позивач ці періоди враховані територіальним органом пенсійного фонду до його страхового стажу при призначенні пенсії за віком.
Водночас підставою не врахування довідки від 13.02.1992 б/н про заробітну плату за період з 27.11.1986 по 13.02.1992 та довідки №3-12/35 про періоди роботи в Проектно-будівельному кооперативі «АРХИТЕКТОН» відповідач вказує неможливість перевірки достовірності та обґрунтованості видачі цих довідок, оскільки із наданої Трудовим архівом Коропської селищної ради відповіді вбачається, що документи з кадрових питань Проектно-будівельного кооперативу «АРХИТЕКТОН» на зберігання до архіву не надходили (а.с. 26, 27, 28).
Дослідивши вказані вище довідки, суд зазначає, що довідка Проектно-будівельного кооперативу «АРХИТЕКТОН» видана установою на підставі особових рахунків, до неї не включені виплати одноразового характеру, остання містить підписи керівника та головного бухгалтера, відбиток штампу та печатки установи. Записи в довідці викладені чітко, без помарок чи виправлень, відбиток печатки та штампу також чіткі й в повній мірі відображають назву підприємства.
Таким чином, суд погоджується із твердженнями позивача, що спірна довідка від 13.02.1992 б/н не дає підстав для сумнівів й відповідає вимогам Порядку №22-1.
Пунктом 38 Порядку №22-1 передбачено, що орган, який призначає пенсію, має право в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії. Такі перевірки не є плановими, а тому можуть проводитись Пенсійним фондом в будь-який час. Пенсійний фонд проводить зустрічну перевірку на підставі первинних бухгалтерських документів, за результатами якої складається акт перевірки щодо достовірності довідки про заробітну плату. У разі встановлення розбіжностей у сумах з наданим документом вираховується сума надміру сплачених коштів (переплата) або ж здійснюється перерахунок пенсії з метою її підвищення.
Як вже було зазначено вище, згідно із частиною 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що пенсійний орган дійсно наділений повноваженнями щодо перевірки наданих документів, проте такі перевірки проводяться в разі необхідності, тобто в разі виникнення сумнівів обґрунтованості вказаних в довідках відомостей. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо.
Разом із тим, необхідно зазначити, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у врахуванні заробітної плати при призначенні/перерахунку пенсії особі.
Крім того, право особи на пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, оскільки збереження таких відомостей не може контролюватися пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.
Вказані висновки неодноразово викладались Верховним Судом в своїх постановах, зокрема, від 21.02.2020 у справі №291/99/17, від 28.08.2018 у справі №175/4336/16-а.
Окремо суд зауважує щодо посилання відповідача як в рішенні, що оскаржується, так і у відзиві на позов, що довідка №220 від 10.07.2020, складена Комунальною установою Коропської районної ради «Трудовий архів Коропського району» Чернігівської області, направлена на перевірку (а.с. 23). Тобто, з 30.01.2024 довідка направлена на перевірку, результати якої відсутні й на момент судового розгляду та прийняття рішення в спірних правовідносинах. Водночас пенсійне законодавство, зокрема, Порядок №22-1 містить чіткі строки для розгляду заяв пенсіонерів та прийняття відповідних рішень, а відмова через направлення довідки на перевірку не передбачена жодною нормою чинних законодавчих актів, що регулюють питання перерахунку пенсій.
Суд зазначає, що недотримання суб'єктом владних повноважень Порядку №22-1 не може мати негативні наслідки для особи, що звернулася за перерахунком пенсії, а отже, й не може впливати на її особисті права, в тому числі на право отримання пенсійних виплат в належному розмірі.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє дійти висновку, що нарахування пенсії в повному обсязі, тобто в належному розмірі покладається на відповідний територіальний орган ПФУ, а в протилежному випадку даний орган буде діяти не на підставі, не в межах повноважень і не в порядку, передбаченому чинним законодавством. Тому такі дії мають бути визнані протиправними та вчиненими з вини органу - суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд у справі № 826/14837/16, розглянутій 31.03.2020 зазначив, що «пенсія за віком - це свого роду державний депозит» (примусовий та індивідуальний) кожної особи, який залежить від праці такої особи та підлягає безумовному поверненню державою в установленому розмірі протягом всього життя пенсіонера, крім випадків, що можуть бути встановлені законом. Особу можна позбавити як права на депозит, так і права на пенсію лише за добровільної відмови від цього виду власності.
Серед критеріїв, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Отже, з огляду на викладене вище, слід дійти висновку, що відмова врахувати подані довідки для перерахунку пенсії призвела до порушенням прав позивача на пенсійне забезпечення в законодавчо встановленому розмірі.
Щодо обраного способу захисту порушених прав в контексті застосування дискреційних повноважень відповідача, суд зважає на таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалюючи рішення в даній справі, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).
Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.
Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
У даній справі суд, оцінюючи критерії ефективності судового захисту та зважаючи на те, що відповідачем вже використано своє право та прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії із урахуванням поданих довідок про заробітну плату, дійшов висновку, що зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком із урахуванням довідок про заробітну плату є тим способом захисту, при якому дотримано гарантії на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та виключить необхідність повторного звернення до суду.
Крім того, слід зазначити, що Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1, у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 та від 16.12.2020 №25-1), передбачає можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
Так, згідно із пунктом 4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Із наявних документів вбачається, що заява ОСОБА_1 розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві й саме цим органом прийнято оскаржуване рішення, в той час як Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області лише повідомило про прийняте рішення.
З огляду на зазначене та положення Порядку №22-1, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві є належним відповідачем та саме цей орган слід зобов'язати здійснити перерахунок пенсії за віком з дати звернення за таким перерахунком, а саме з 30.01.2024.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стосовно інших посилань учасників справи, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція від 17.03.2024 (а.с. 9).
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 1211,20
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.02.2024 №253650001316 про відмову в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 30.01.2024 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30 червня 2000 року незалежно від перерв, а саме довідки від 10.07.2020 №220 про заробітну плату за період з січня 1992 по грудень 1996, виданої Комунальною установою Коропської районної ради «Трудовий архів Коропського району» Чернігівської області, довідки від 27.12.2023 №884 про заробітну плату за період з березня 1992 по травень 1992, видану Червоненським психоневрологічним інтернатом Коропського району Чернігівської області; довідки від 27.10.2023 №Т-1638 про заробітну плату за період з грудня 1988 по жовтень 1990, виданої Державним архівом Чернігівської області; довідки від 13.02.1992 б/н про заробітну плату за період з 27.11.1986 по 13.02.1992 та довідки №3-12/35 від 13.02.1992, виданих Проектно-будівельним кооперативом «АРХИТЕКТОН», та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368).
Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, буд. 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940)
Повний текст рішення суду складено 24 травня 2024 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО