23 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4781/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:
- визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 09 лютого 2024 року № 3465-918/Д-02/8-1600/24 щодо невзяття на облік та непоновлення виплати пенсії МВС України ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області взяти на облік та поновити виплату пенсії МВС України ОСОБА_1 з 11 січня 2024 року /а.с. 1-9/.
Позов обґрунтований тим, що позивач отримував в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області пенсію за вислугу років з 01 січня 2007 року по 30 листопада 2019 року згідно Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". 18 листопада 2019 року відповідач направив пенсійну справу позивача до Головного управління Міністерства юстиції російської федерації для нарахування пенсії за місцем його проживання в АРК Крим. 17 грудня 2019 року пенсійна справа з Міністерства юстиції російської федерації була направлена до Управління Міністерства юстиції російської федерації по Краснодарському краю за вих. № 61/05-27932. 31 жовтня 2020 року пенсійна справа з Управління Міністерства юстиції російської федерації по Краснодарському краю була направлена до ГУ МВС рф по Краснодарському краю, але до адресата не надійшла. Листом від 09 лютого 2024 року № 3465-918/Д-02/8-1600/24 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону №2262-ХІІ за місцем його проживання та повідомив, що для поновлення виплати пенсії за новим місцем проживання необхідна пенсійна справа та документи, які містять інформацію про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання, а враховуючи, що АР Крим, належить до тимчасово окупованої території, в органах ПФУ відсутні повноваження отримати необхідні для поновлення пенсії документи. З вказаною відмовою позивач не погоджується, вважаючи, що відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв'язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 24-26/ зазначив, що відсутність пенсійної справи унеможливлює повне та всебічне вирішення питання про поновлення виплати пенсії позивачу, в тому числі щодо визначення суми грошового забезпечення, виду пенсії та відсоткового значення, що встановлюється від основного розміру грошового забезпечення. У зв'язку із введенням воєнного стану в Україні та розірванням із країною-агресором комунікаційних відносин здійснити запит пенсійної справи позивача неможливо. Оригінал пенсійної справи позивача до ГУ ПФУ в Полтавській області не надходив. Таким чином, розглянути питання призначення позивачу пенсійної виплати згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на території України буде можливо після надання сформованої належним чином пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 10/, перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та отримував пенсію за вислугу років (МВС України) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по 30 листопада 2019 року, що визнається сторонами та підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 /а.с. 11/, відомостями з ПВП ДКГ та протоколами перерахунку пенсії з 01 січня 2007 року, з 01 січня 2016 року /а.с. 14, 29-30/.
Згідно відомостей із ПВП ДКГ /а.с. 31/ пенсійна справа за вислугу років ОСОБА_1 з 15 листопада 2019 року закрита за його заявою у зв'язку із вибуттям на постійне місце проживання до іншої країни СНД.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області №3465-918/Д-02/8-1600/24 від 09 лютого 2024 року /а.с. 13, 28/ ОСОБА_2 на його звернення від 11 січня 2024 року повідомлено, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», встановлено, що заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації). За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації). Призначення пенсій в Україні особам, які переїхали на постійне місце проживання, здійснюється після надходження пенсійних справ таких осіб з документами про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання. В ході розгляду звернення встановлено, що на запит Головного управління міністерства юстиції рф по ростовській області його пенсійну справу направлено у зв'язку з переїздом на постійне місце проживання. Таким чином, розглянути питання призначення йому пенсійної виплати згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на території України буде можливо після надання сформованої належним чином пенсійної справи з документами про припинення пенсії. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Не погодившись з відмовою від 09 лютого 2024 року № 3465-918/Д-02/8-1600/24 щодо невзяття на облік та непоновлення виплати пенсії МВС України, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті та які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року /надалі - Закон №2262-ХІІ/ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору.
За приписами статті 52 Закону № 2262-ХІІ особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Витрати на доставку пенсії здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до статті 62 Закону №2262-ХІІ пенсії звільненим зі служби особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, не призначаються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Пенсії, призначені зазначеним особам в Україні до виїзду на постійне місце проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частинами першою та другою статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV /надалі - Закон №1058-IV/ передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
За приписами пункту 3 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402) /надалі - Порядок №3-1/, заява про поновлення пенсії (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), подається заявником до органу, що призначає пенсію.
При цьому пунктом 5 розділу ІІ Порядку №3-1 визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі особи та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, та з урахуванням додатково наданих документів. При переведенні з одного виду пенсії на інший, поновленні виплати пенсії особа може додатково подати документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку, підвищення та інші доплати).
Згідно з пунктами 5 та 6 розділу IV Порядку №3-1 рішення за результатами розгляду заяви про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший приймається з урахуванням, зокрема, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви з усіма необхідними документами (переведення вперше на пенсію по інвалідності - у строк, передбачений пунктом "е" статті 50 Закону).
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви.
З аналізу наведених норм слідує, що поновлення виплати пенсії здійснюється на підставі заяви пенсіонера за документами, що є в пенсійній справі особи та які відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, та з урахуванням додатково наданих документів. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України № НОМЕР_2 ОСОБА_1 є громадянином України та до листопада 2019 року перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ у Полтавській області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, що не заперечується відповідачем.
Згідно відомостей із ПВП ДКГ пенсійна справа за вислугу років ОСОБА_1 з 15 листопада 2019 року закрита за його заявою у зв'язку із вибуттям на постійне місце проживання до іншої країни СНД.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області №3465-918/Д-02/8-1600/24 від 09 лютого 2024 року ОСОБА_2 на його звернення від 11 січня 2024 року щодо виплати пенсії на території України повідомлено, що на запит Головного управління міністерства юстиції рф по ростовській області його пенсійну справу направлено у зв'язку з переїздом на постійне місце проживання, а тому розглянути питання призначення йому пенсійної виплати згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на території України буде можливо після надання сформованої належним чином пенсійної справи з документами про припинення пенсії.
Тож позивачу було відмовлено у виплаті пенсії на території України у зв'язку з відсутністю в органі ПФУ матеріалів його пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання.
Водночас у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 308/3864/17 викладений висновок про те, що «відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв'язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення».
Вказаний висновок підтриманий Верховним Судом і у постанові від 02 квітня 2024 року у справі №520/7071/21.
У позовній заяві позивач стверджує, що виплата йому пенсії в рф була припинена, що, на його думку, підтверджується листом ГУ МВС рф по краснодарському краю № 3/226100386831 від 25 лютого 2022 року /а.с. 13 зворот/.
Враховуючи загальновідомі факти військової агресії та введення в Україні воєнного стану, наведені норми чинного законодавства України, позивач, як громадянин України не може бути позбавлений конституційного права на пенсійне забезпечення, а відтак право позивача на поновлення пенсії, яка була йому призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ та виплачувалася до його виїзду за кордон, не може ставитися у залежність від таких чинників як припинення дипломатичних відносин, відсутність/ неможливість витребування пенсійної справи, тощо.
Таким чином, відсутність в органі ПФУ пенсійної справи позивача та неможливість здійснити запит до російської федерації щодо отримання його пенсійної справи не може бути обґрунтованою підставою для відмови у призначенні (поновленні) виплати пенсії, за наявності відомостей про те, що така пенсійна справа відносно позивача вже відкривалася в Україні та була закрита у листопаді 2019 року за його заявою у зв'язку із вибуттям на постійне місце проживання до іншої країни СНД.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем подана заява про поновлення виплати пенсії на території України, відповідач був зобов'язаний прийняти обґрунтоване рішення по суті поставленого у заяві питання.
Разом з тим, судом встановлено, що за результатами розгляду заяви про поновлення виплати пенсії від 11 січня 2024 року відповідачем рішення про відмову у призначенні/поновленні виплати пенсії у відповідності до норм чинного законодавства не приймалося.
Відтак, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій, у зв'язку з чим, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у поновлені виплати пенсії позивача.
Як наслідок, відсутніми є підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 09 лютого 2024 року № 3465-918/Д-02/8-1600/24 щодо невзяття на облік та непоновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , оскільки позивачем помилково ототожнено лист з рішенням суб'єкта владних повноважень.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача взяти на облік та поновити позивачу виплату пенсії МВС України з 11 січня 2024 року суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та готує документи для її виплати.
Таким чином, уповноваженим органом для призначення/поновлення виплати пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і нових. Суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та досліджувати документи, яким не була надана оцінка, встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на поновлення виплати відповідного виду пенсії.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 02 квітня 2024 року у справі №520/7071/21.
Оскільки заява позивача та додані до неї документи не були перевірені пенсійним органом за процедурою, визначеною Порядком №3-1 та Порядком №22-1, суд не може перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які входять до компетенції відповідного суб'єкта владних повноважень, та досліджувати відповідні документи, надавати їм оцінку, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність у позивача права на відповідний вид пенсії, та на свій розсуд приймати рішення.
У зв'язку з цим, належним способом захисту прав позивача відповідно до встановлених у справі обставин та висновків суду, є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву позивача про поновлення виплати пенсії від 11 січня 2024 року та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду.
Таким чином, не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання відповідача взяти на облік та поновити виплату пенсії МВС України з 11 січня 2024 року.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.3591066117.1 від 16 квітня 2024 року /а.с. 15-зворот/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в 484,48 грн.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо поновлення виплати пенсії від 11 січня 2024 року та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк