Справа № 420/8326/24
23 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 14 березня 2024 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 222 СПИСКУ військовослужбовців та членів їх сімей знятих з квартирного обліку при житловій комісії штабу та управління Південного оперативного командування додатку № 1 до протоколу № 1 від 06.02.2008 року засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування військової частини НОМЕР_1 про тимчасове зняття (до усунення недоліків по квартирній справі) полковника запасу ОСОБА_2 та членів його сім'ї з квартирного обліку штабу та управління Південного оперативного командування, як такого що в період з травня 2007 по лютий 2008 року не оновив документи, які підтверджують потребу в поліпшенні житлових умов;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 та Об'єднану житлову комісію військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про поновлення мене, ОСОБА_1 , як члена сім'ї, а саме: як дружину полковника запасу ОСОБА_2 , у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов в м. Одесі в загальній черзі штабу та управління Південного оперативного командування військової частини НОМЕР_1 за датою первинної постановки на облік в загальній черзі з 10.03.1994 року.
Адміністративний позов обґрунтовано наступним
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що її чоловік полковник ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . ОСОБА_2 перебував на квартирній черзі в Одеському гарнізоні з 10 березня 1994 року зі складом сім'ї 4 особи. Факт його зарахування на квартирний облік в Одеському гарнізоні з 10 березня 1994 року зі складом сім'ї 4 особи підтверджується Протоколом № 16 засідання житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ від 12.05.1994 року та Довідкою № 5/1384 від 09.10.1997 року. В квітні 2006 року чоловік позивачки - полковник ОСОБА_2 був виключений із списків особового складу та всіх видів забезпеченням у зв'язку зі звільненням з військової служби в запас (за вислугу строків служби) відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу». З травня 2006 року полковнику запасу ОСОБА_2 була призначена пенсія за вислугу років, а його вислуга календарних років військової служби у Збройних Силах України на день виключення із списків особового складу військової частини становила 28 років. Чоловік позивачки - ОСОБА_2 , а також члени його сім'ї, а саме: позивачка - ОСОБА_1 , як його дружина та їх син ОСОБА_3 , 1984 року народження, станом на час звільнення його з військової служби перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно протоколу № 12 від 28.10.2005 року засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_2 , а також члени його сім'ї, а позивачка: ОСОБА_1 , 1960 року народження, як його дружина та їх син ОСОБА_3 1984 року народження, отримали службову квартиру АДРЕСА_1 згідно списків загальної черги, як оперативному черговому. Однак, як стало позивачці відомо 18 жовтня 2023 року, полковник запасу ОСОБА_2 був знятий з квартирної черги згідно протоколу № 1 від 06.02.2008 року засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування як такий, що не пройшов переатестацію у відповідності до наказу Міністра оборони України № 193 від 23.04.2007 року та станом на 17.10.2023 року на квартирній черзі для отримання постійного житла в Одеському гарнізоні не перебуває.
Позивачка вважає, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше мають право на отримання житла, у зв'язку з чим, підстави для зняття її чоловіка, її та їхнього сина з квартирного обліку на час прийняття оскаржуваного рішення були відсутні, виходячи з цього, пункт 222 СПИСКУ військовослужбовців та членів їх сімей знятих з квартирного обліку при житловій комісії штабу та управління Південного оперативного командування додатку № 1 до протоколу № 1 від 06.02.2008 року засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування військової частини НОМЕР_1 про тимчасове зняття (до усунення недоліків по квартирній справі) полковника запасу ОСОБА_2 та членів його сім'ї з квартирного обліку штабу та управління Південного оперативного командування є незаконними, у зв'язку з чим вона звернулася до суду з даним позовом.
Відзив на адміністративний позов обґрунтовано наступним
Вимоги, викладені в позовній заяві позивачем, військова частина НОМЕР_1 не визнає в повному обсязі, як такі, що є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству, виходячи з того, що ОСОБА_2 повинен був дізнатися про рішення житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування від 06.02.2008 року, оформлене протоколом від 06.02.2008 року № 1, про зняття його та членів його сім'ї з квартирного обліку, в цьому ж році, звернувся до суду лише через сімнадцять років і один місяць, тобто 14.03.2024 року. Крім того, діюче законодавство, яке регулює правовідносини в зазначеній сфері, передбачає, що підставою для зарахування на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов є саме рапорт військовослужбовця, який він подає на ім'я командира військової частини. До рапорту долучаються документи про членів сім'ї військовослужбовця. З метою оскарження рішення житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування, оформленого протоколом № 1 від 06.02.2008 року, до суду повинен звертатися саме ОСОБА_2 , як військовослужбовець, який був зарахований на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а не члени його сім'ї.
Процесуальні дії
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
22 березня 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/12779/24).
Станом на 23 травня 2024 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача та відповідача, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 перебував на квартирній черзі в Одеському гарнізоні з 10 березня 1994 року зі складом сім'ї 4 особи. Факт його зарахування на квартирний облік в Одеському гарнізоні з 10 березня 1994 року зі складом сім'ї 4 особи підтверджується протоколом № 16 засідання житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ від 12.05.1994 року та Довідкою № 5/1384 від 09.10.1997 року.
В квітні 2006 року ОСОБА_2 був виключений із списків особового складу та всіх видів забезпеченням у зв'язку зі звільненням з військової служби в запас (за вислугу строків служби) відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу».
З травня 2006 року ОСОБА_2 була призначена пенсія за вислугу років, а його вислуга календарних років військової служби у Збройних Силах України на день виключення із списків особового складу військової частини становила 28 років.
ОСОБА_2 , а також члени його сім'ї, а саме: ОСОБА_1 , як його дружина та їхній син ОСОБА_3 , 1984 року народження, станом на час звільнення його з військової служби перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно протоколу № 12 від 28.10.2005 року засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_2 , а також члени його сім'ї, ОСОБА_1 , 1960 року народження, як його дружина та їхній син ОСОБА_3 , 1984 року народження, отримали службову квартиру АДРЕСА_1 згідно списків загальної черги, як оперативному черговому.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що 22 серпня 2022 року уповноваженим органом складно відповідний актовий запис № 8211, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , звернулася із заявою до командира військової частини НОМЕР_1 у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка полковника ОСОБА_2 про переоформлення його квартирної справи на себе, ОСОБА_1 , та постановку її в чергу на отримання житла для постійного проживання замість померлого чоловіка.
Відповідно позивачка просила надати перелік документів, які необхідно представити в Об'єднану житлову комісію військової частини НОМЕР_1 , для внесення відповідних змін в особову квартирну справу на отримання постійного житла у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка полковника запасу ОСОБА_2 , а також у зв'язку з тим, що вона також має право на отримання постійного житла, так як проходила військову службу в лавах Збройних Сил України і є військовим пенсіонером (молодшим сержантом запасу) з 2010 року, та отримую пенсію МОУ.
На свою заяву позивачка отримала відповідь, а саме: лист за вих. № 71 жк від 18 жовтня 2023 року голови Об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_4 , яким позивачку було повідомлено про те, що її чоловік ОСОБА_2 знятий з квартирної черги згідно протоколу № 1 від 06.02.2008 року засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування як такий, що не пройшов переатестацію у відповідності до наказу Міністра оборони України № 193 від 23.04.2007 року та не оновлював документи квартирної справи, своєчасно не підтверджував потребу в поліпшенні житлових умов в Одеському гарнізоні та станом 17.10.2023 року на квартирній черзі для отримання постійного житла в Одеському гарнізоні не перебуває.
В подальшому, ОСОБА_1 , уклала Договір про надання правничої допомоги з адвокатом Костинчуком В.В., який за її дорученням звернувся 22.12.2023 року до командира військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом про надання належним чином завірені копії протоколу № 1 від 06.02.2008 року житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 про затвердження рішення житлової комісії вказаної військової частини НОМЕР_1 в частині зняття полковника ОСОБА_2 з обліку отримання житла для постійного проживання в Одеському гарнізоні.
На адвокатський запит позивачка отримала від командира військової частини НОМЕР_1 лист № 1/74 від 04.01.2024 року, яким останню повідомлено про наступне: «На Ваш запит від 22.12.2023 №27, щодо надання копії протоколу від 06.02.2008 № 1 об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 про затвердження рішення об'єднаної житлової комісії, в якому йдеться про зняття з квартирного обліку полковника запасу ОСОБА_2 , як такого що не підтвердив потребу поліпшення житлових умов доповідаю наступне:
відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 23.04.2007 № 193 “Про затвердження змін до Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень”, а також згідно вимог розпорядження першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 15.09.2007 № 303/20/906 в Збройних Силах України проводилася переатестація військовослужбовців, які підтвердили потребу поліпшення житлових умов.
В Одеському гарнізоні в період з травня 2007 по лютий 2008 року була організована робота по передачі квартирних справ військовослужбовців, які перебувають на квартирному обліку за місцем проходження служби до квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса.
Так, відповідно до протоколу засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування від 06.02.2008 № 1 Вас та інших військовослужбовців в кількості 576 (п'ятсот сімдесят шість) чоловік було тимчасово знято (до усунення недоліків по квартирній справі) з квартирного обліку штабу та управління Південного оперативного командування, як таких що в період з травня 2007 по лютий 2008 року не оновили документи, які підтверджують потребу в поліпшенні житлових умов.
Згідно п.2 вищезгаданого протоколу, при підтвердженні потреби в поліпшенні житлових умов (шляхом оновлення визначених документів) - розглянути питання про поновлення на квартирному обліку з дати перебування на обліку.
Додаток: Копія протоколу засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування від 06.02.2008 № 1 на 4 аркушах.».
До вказаного листа було надано належним чином завірені Витяг з протоколу № 1 засідання житлової комісії штабу та управління Південного ОК та Список військовослужбовців та членів їх сімей знятих з квартирного обліку при житловій комісії штабу та управління Південного ОК.
Таким чином судом встановлено, що протоколом № 1 від 06.02.2008 року засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення про тимчасове зняття (до усунення недоліків по квартирній справі), зокрема, полковника запасу ОСОБА_2 та членів його сім'ї (п. 222 Списку) з квартирного обліку штабу та управління Південного оперативного командування, як такого що в період з травня 2007 по лютий 2008 року не оновив документи, які підтверджують потребу в поліпшенні житлових умов.
Позивачка, вважаючи рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про зняття її чоловіка ОСОБА_2 та членів його сім'ї з квартирної черги, що оформлено протоколом № 1 від 06.02.2008 року засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування незаконним та таким, що порушує її конституційне право на житло, звернулася до суду з даним позовом.
Джерела права та висновки суду
Так, частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Стаття 31 Житлового кодексу України (найменування кодексу згідно Закону України «Про дерадянізацію законодавства України») (далі ЖК України) визначає, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
Статтею 34 ЖК України визначено підстави визнання громадян такими, що потребують поліпшення житлових умов, а також зазначено, що такі громадяни беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду.
Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання (ч. 1 ст. 37 ЖК України).
Відповідно до ст. 39 ЖК України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов: за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті; за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншого громадського об'єднання і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради.
Аналогічні положення містяться і в Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою ради Міністрів УРСР і Укрпрофради № 470 від 11.12.1984 року (далі за текстом Правила № 470).
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Згідно із ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Пунктом 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац 4 п. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Абзацом 1 п. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Як передбачено ч. 1 ст. 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Відповідно до положень ст. 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.
Згідно із ст. ст. 48, 49 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.
Згідно п. 11 Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 23.12.1992 року № 220 та в подальшому викладеного в новій редакції на підставі наказу Міністра оборони України від 03.12.1995 року № 20 (далі Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України), військовослужбовці беруться на квартирний облік рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром військової частини. На засіданні комісії має право бути присутнім військовослужбовець, відносно якого вирішується питання прийняття на квартирний облік. В рішенні вказується дата прийняття на облік, склад сім'ї, підстави для прийняття на облік, вид черги надання житлових приміщень (загальна черга, в першу чергу), а у випадку відмови в прийнятті на облік підстави відмови з посиланням на відповідну норму житлового законодавства. Датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік. День прийняття на квартирний облік визначає місце військовослужбовця на одержання житлового приміщення.
Відповідно до п. п. 12, 13, 34 Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України на кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформлюється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, який підписується членами сім'ї, що проживають разом з військовослужбовцем, мають самостійне право на отримання житла та бажають разом з ним стати на облік; довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку; довідка про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих комітетах місцевих Рад). Інші документи, при потребі, житлові комісії самі запитують через командирів військових частин у відповідних державних органів, установ, організацій.
Військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого жилого приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт; при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад 6 місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік.
Отже, всі питання, пов'язані із забезпеченням жилою площею військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби.
Положенням, чітко визначено, що датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесено рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік, а всі питання, пов'язані із забезпеченням жилою площею військовослужбовців, мають вирішуватися за місцем проходження ними служби. На кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформляється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку, довідка про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи. Інші документи, при потребі, житлові комісії самі запитують через командирів військових частин у відповідних державних органів, установ, організацій. Аналогічні положення містяться й у Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року № 470.
Наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 року № 577 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень. На підставі даного наказу № 577 наказ Міністра оборони України від 03.02.1995 року № 20 втратив чинність.
Надалі, наказ Міністра оборони України № 577 втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 30.11.2011 року № 737 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».
Наказ Міністерства оборони України від 30.11.2011 року № 737 втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 року № 380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» (далі - Інструкція № 380).
Відповідно ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 року № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» (далі - Порядок № 1081) затвердив порядок, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Згідно з пунктом 3 даного Порядку військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Згідно п. 4 Порядку № 1081 центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронні органи спеціального призначення, Держспецтрансслужба та Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом.
Порядком № 1081 визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Пункт 23 Порядку №1081 визначає, що для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника).
Пунктом 24 Порядку №1081 встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.
Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.
Пунктом 29 Порядку передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Пунктом 32 Порядку № 1081 передбачено, що черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлового приміщення).
Порядок передбачає також і випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 30 Порядку).
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а, отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку.
Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі № 487/5835/17, від 1 квітня 2020 року у справі № 638/5769/18, від 8 квітня 2020 року у справі № 683/2197/18, від 19 травня 2020 року у справі № 683/2198/18 та від 24 вересня 2021 року у справі № 748/303/20.
При цьому з метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 року затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380).
Інструкція № 380 визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до п. 1 р. VІ Інструкції № 380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
Пунктом 6 р. І Інструкції № 380 передбачено, що військовослужбовці та члени їх сімей до одержання ними жилого приміщення для постійного проживання мають право зареєструватися у військовій частині за її місцезнаходженням.
Пунктом 1 р. ІІ Інструкції № 380 визначено що, для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах утворюються житлові комісії.
Основною формою роботи житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) є засідання (збори). Засідання (збори) є правочинними, якщо на них присутні більше ніж 2/3 членів комісії. Рішення приймається відкритим голосуванням за умови 50 % загальної кількості членів житлової комісії плюс 1 голос. (п. 4 Розділу ІІ Інструкції № 380).
Відповідно до п. п. 7, 8 р. ІІ Інструкції № 380 житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) має право приймати рішення, серед іншого, щодо зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.
Рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом (додаток 4), підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі.
Згідно положень п. 16 р. VI житлові комісії військових частин (об'єднані житлові комісії) щороку проводять інвентаризацію облікових справ військовослужбовців та членів їх сімей, що перебувають на обліку, під час якої перевіряються житлові умови (за необхідності), а також оновлюються документи, що містяться в облікових справах.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що військовослужбовці мають право на забезпечення їх та членів їх сімей жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення. Для реалізації такими особами зазначеного права необхідним є їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Підпунктом 1 пункту 15 розділу II Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року № 470 (далі Правила) передбачено, що на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті.
Пунктом 20 розділу II Правил громадяни беруться на квартирний облік:
- за місцем проживання - рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів;
- за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу.
Рішення щодо взяття на квартирний облік повинно бути винесене у місячний строк з дня подання громадянином необхідних документів.
Якщо на розгляд виконавчого комітету місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету буде внесено пропозицію про відмову у взятті на облік, на засідання вказаних органів запрошується заявник.
Пунктом 21 розділу II Правил, передбачено, що у рішенні виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів або у спільному рішенні адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету, які розглядали заяви громадян, вказуються дата взяття на облік, склад сім'ї, підстава для взяття на облік, вид черговості надання жилих приміщень (загальна черга, в першу чергу), а при відмові у взятті на облік - підстава відмови.
Рішення про взяття громадян на квартирний облік за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.
Про прийняте рішення виконавчий комітет місцевої Ради, адміністрація підприємства, установи, організації направляють заявникові письмову відповідь з повідомленням відповідно дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви.
Пунктом 25 розділу II Правил передбачено, що виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації щороку в період з 1 жовтня по 31 грудня проводять перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані. Виявлені зміни вносяться в облікові справи громадян і книгу обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень. Зміни з питань, що належать до компетенції виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів, адміністрації підприємства, установи, організації (органу громадської організації) і профспілкового комітету, провадяться після прийняття рішень цими органами. Про внесені зміни заінтересованим особам направляється письмове повідомлення.
Пунктом 28 розділу II Правил передбачено, що зняття з квартирного обліку та виключення із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік (включення до вказаного списку).
При розгляді цих питань на засідання відповідних органів запрошуються заінтересовані особи.
Про зняття з обліку (виключення із списку) громадяни у 15-денний строк повідомляються у письмовій формі з указанням підстав зняття з обліку (виключення із списку).
При цьому, в обґрунтування правомірності прийнятого рішення відповідач у відзиві на позов посилаючись на положення вищезазначених Правил, зазначає, що ОСОБА_2 повинен був дізнатися про рішення житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування від 06.02.2008 року, оформлене протоколом від 06.02.2008 № 1, про зняття його та членів його сім'ї з квартирного обліку, в цьому ж році, проте звернувся до суду лише через сімнадцять років і один місяць, тобто 14.03.2024 року.
Разом з тим, відповідачем до суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач запрошувався на засідання житлової комісії коли вирішувалось питання про зняття його з квартирного обліку. Також відповідачем не надано до суду доказів, що ОСОБА_2 повідомлявся у письмовій формі з указанням підстав зняття з обліку (виключення із списку) про прийняте житловою комісією штабу та управління Південного оперативного командування рішення від 06.02.2008 року, оформлене протоколом від 06.02.2008 № 1, про зняття його та членів його сім'ї з квартирного обліку.
Натомість позивачкою надано до суду достовірні докази, якими підтверджено факт того, що лише у жовтні 2023 року, а саме після звернення позивачки із заявою до командира військової частини НОМЕР_1 у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка полковника ОСОБА_2 про переоформлення його квартирної справи на себе та постановку в чергу на отримання житла для постійного проживання замість померлого чоловіка, їй стало відомо про те, що полковник запасу ОСОБА_2 та члени його сім'ї були зняті з квартирної черги згідно протоколу № 1 від 06.02.2008 року засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування та про те, що станом на 17.10.2023 року на квартирній черзі для отримання постійного житла в Одеському гарнізоні не перебуває.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення житлової комісії відповідача, оформлене протоколом № 1 від 06.02.2008 року в частині тимчасового зняття (до усунення недоліків по квартирній справі) полковника запасу ОСОБА_2 та членів його сім'ї з квартирного обліку штабу та управління Південного оперативного командування, як такого що в період з травня 2007 по лютий 2008 року не оновив документи, які підтверджують потребу в поліпшенні житлових умов є протиправним.
За встановлених обставин та наведеного правового регулювання, враховуючи, що у даній справі судом встановлено протиправність рішень відповідача, суд приходить до висновку, що для забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивачки наявні підстави для зобов'язання відповідача прийняти рішення про поновлення ОСОБА_1 , як члена
сім'ї, а саме: як дружину полковника запасу ОСОБА_2 , у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов в м. Одесі в загальній черзі штабу та управління Південного оперативного командування військової частини НОМЕР_1 за датою первинної постановки на облік в загальній черзі з 10.03.1994 року, у зв'язку з чим позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Згідно із частиною першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції № 0.0.3524004128.1 від 12.03.2024 року позивачкою сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачкою сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом № 1 від 06.02.2008 року про тимчасове зняття (до усунення недоліків по квартирній справі)
полковника запасу ОСОБА_2 (пункт 222 Списку додатку № 1 до протоколу № 1 від 06.02.2008 року) та членів його сім'ї з квартирного обліку штабу та управління Південного оперативного командування, як такого що в період з травня 2007 по лютий 2008 року не оновив документи, які підтверджують потребу в поліпшенні житлових умов.
Зобов'язати об'єднану житлову комісію військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про поновлення ОСОБА_1 , як члена сім'ї, а саме: як дружини полковника запасу ОСОБА_2 , у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов в м. Одесі в загальній черзі штабу та управління Південного оперативного командування військової частини НОМЕР_1 за датою первинної постановки на облік в загальній черзі з 10.03.1994 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять тисяч двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Відповідач: Об'єднана житлова комісія військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ).
Суддя С.О. Cтефанов