24 травня 2024 рокусправа № 380/7231/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) звернулися в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79016) з вимогами:
«Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті з 01.01.2023 пільг на оплату за житлово-комунальні послуги на дві особи: на мене, ОСОБА_1 - інваліда ІІ групи внаслідок війни, і на члена моєї сім?ї - ОСОБА_2 , відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.2023 № 3551-XII.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату пільг на оплату за житлово-комунальні послуги з 01.01.2023, на дві особи: на мене, ОСОБА_1 - інваліда ІІ групи внаслідок війни, і на члена моєї сім?ї - ОСОБА_2 , відповідно до Закону у країни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.2023 № 3551-ХП.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на мою, ОСОБА_1 , користь моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень.».
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що є особою з інвалідністю ІІ групи, та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановлені для ветеранів війни інвалідів війни. Статтею 13 вказаного Закону встановлені пільги особам з інвалідністю внаслідок війни, зокрема: 100-процентна знижка плати за користування житлом; 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Позивачі зазначили, що їх сім'я у складі двох осіб зареєстровані за адресою по АДРЕСА_2 . Позивач зазначив, що по грудень 2022 року включно, було здійснено нарахування пільг на оплату житлово - комунальних послуг : 100 - процентна знижка на оплату житлово - комунальних послуг відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.2023 року № 3551- ХІІ проводилася структурними підрозділами з питань соціального захисту населення на ОСОБА_1 , як інваліда ІІ групи внаслідок війни та на його дружину - ОСОБА_2 , як члена його сім'ї. Проте така пільга з 01.01.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно припинило нараховувати пільги на дві особи.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. Зазначив, що електронна особова справа позивача передана від органу соціального захисту до органу Пенсійного фонду України з кількістю осіб, на яких нараховується пільга - 1 особа, відтак відсутні правові підстави для нарахування позивачам пільг на оплату житлово - комунальних послуг на дві особи. Також стверджують, що Головним управлінням неодноразово пропонувалось позивачу надати додаткову інформацію про дружину, зокрема листом від 24.08.2023 року вих.. № 22612-23149/Т- 52/8-1300/23, яка додана до позовної заяви ОСОБА_1 , однак такої інформації від позивач на адресу Головного управління не надходило.
10.05.2024 року на адресу суду ОСОБА_1 подано відповідь на відзив (вх..№ 36036).
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 08 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії № НОМЕР_1 виданого 21.01.2014.
Судом встановлено, що 16.10.2023 року ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо надання пільги на оплату житлово-комунальних послуг у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.2023 № 3551- ХІІ та на члена його сім'ї - ОСОБА_2 .
На звернення позивача від 16.10.2023 р. листом від 31.10.2023 року Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області повідомлено про наступне:
«Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу (далі - пільги на оплату житлово-комунальні послуг) у грошовій формі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 373 (далі - Порядок № 373).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 373 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення проводили нарахування пільг на оплату житлово - комунальних послуг по грудень 2022 року включно. Із січня 2023 року виплата пільг на оплату житлово-комунальних послуг здійснюється у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду України.
Для забезпечення нарахування пільг на оплату житлово-комунальних послуг Пенсійним фондом України здійснено міграцію баз даних про одержувачів пільг станом на 01 січня 2023 року.
Вкотре зазначаємо, що Ваша електронна особова справа передана від органів соціального захисту до органу Пенсійного фонду України з кількістю осіб, на яких нараховується пільга - 1 особа. Відповідно, у Пенсійного фонду України відсутні і правові підстави для нарахування Вам пільг на оплату житлово-комунальних послуг па дві особи.
Для уточнення інформації щодо переліку житлово-комунальних послуг та/або кількості осіб, на яких розповсюджується пільга, Вам необхідно звернутися з заявою, паспортом, реєстраційним номером облікової картки платника податків посвідченням, що надає право на пільги та документами членів сім'ї, на котрі поширюється пільга, до найближчого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Пенсійного фонду України, надіслати їх поштою або в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, надати інформацію про загальну та опалювальну площу житла, надавачів житлово-комунальних послуг, тарифи, особові рахунки на послуги, якими користуєтесь та реквізити банківського рахунку.
Додатково зазначаємо, що згідно із пунктом 6 1 Порядку № 373 у разі, необхідності проведення перерахунку пільг за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується.
Наголошуємо, що з січня 2023 року виплата пільг на оплату житлово - комунальних послуг здійснюється органами Пенсійного фонду України виключно у грошовій готівковій формі, тому інформація про розмір пільг у квитанціях надавачів житлово-комунальних послуг відсутня.
Пільги на оплату житлово-комунальних послуг виплачуються на Ваш рахунок, відкритий в AT "Ощадбанк" НОМЕР_2 .
Оскільки пільги на оплату житлово-комунальних послу, виплачуються Вам у грошовій готівковій формі на банківський рахунок, оплачувати житлово-комунальні послуги з січня 2023 року Ви повинні самостійно.
Також повторно зазначаємо, що з 01 січня 2023 року Ви перебуваєте на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та користуєтеся 100-процентною знижкою на оплату житлово-комунальних послуг як особа з інвалідністю II групи внаслідок війни відповідно до Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в межах норм, передбачених чинним законодавством.
Єдині для всієї України соціальні норми житла та соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами для надання пільг та субсидій затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування" (далі - Постанова № 409).
Тобто пільга Вам нараховується відповідно до норм, визначених Постановою № 409, на одну особу, а не сум, зазначених у квитанціях, надісланих Вам надавачами житлово-комунальних послуг.
Інформацію з детально розписаними нормами та сумами пільг за період з січня по серпень 2023 року Вам було надано у листі від 26.09.2023 Х» 25739-26322/Т-53/8- 1300/23.
Сума призначених та виплачених Вам пільг на оплату житлово-комунальних послуг згідно переданої справи за період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року становить 1313,52 грн. щомісячно, з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року - 962,84 грн., з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року - 612,15 грн.. з 01 червня 2023 року по 30 вересня 2023 року - 696,15 грн. щомісячно…».
Не погоджуючись з діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом.
Оцінюючи в межах доводів правомірність оскаржуваних дій, суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993 року (далі Закон №3551-XII) визначила правовий статус ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян, обсяг їх соціального захисту та гарантій, зокрема передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них (стаття 12), особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13), учасникам війни (стаття 14), особам, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІ (стаття 15), особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 16).
Відповідно до ст.4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Згідно ст.1 Закону №3551-XII, він спрямований на захист ветеранів війни шляхом, зокрема, надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Статтею 13 Закону №3551-XII встановлені пільги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Так, особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги, зокрема: 1) 100-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю); 2) 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі» затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі (далі Порядок №373).
Відповідно до п.1 Порядку №373 цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та механізм надання громадянам у грошовій формі таких пільг:
на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлових послуг - послуг з управління багатоквартирним будинком;
- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об'єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;
на придбання твердого палива і скрапленого газу.
Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій), на придбання твердого палива і скрапленого газу - один раз на рік у грошовій готівковій формі.
Згідно п.3 Порядку №373 дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги згідно із Законами України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (крім військовослужбовців), Про Службу безпеки України, Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні, Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист, Про бібліотеки і бібліотечну справу, Про музеї та музейну справу, Про захист рослин, Про жертви нацистських переслідувань, Про охорону дитинства, Про соціальний захист дітей війни, Про культуру, Про освіту, Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, Кодексом цивільного захисту України (крім осіб рядового і начальницького складу), Основами законодавства України про охорону здоров'я (далі - пільговики).
Відповідно до п.3-1 Порядку №373, для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), або їх законні представники звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком (далі - заява), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі:
до 30 листопада 2022 р. включно - до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (або фактичним місцем проживання - у разі перебування на обліку в Реєстрі за фактичним місцем проживання);
починаючи з 1 грудня 2022 р. - до органів Пенсійного фонду України.
Пунктом 5-1 Порядку №373, пільги на оплату комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії для централізованого, автономного та індивідуального опалення розраховуються у квітні та жовтні з урахуванням тривалості опалювального сезону з 16 жовтня по 15 квітня включно.
На підставі даних Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, а також інформації, отриманої відповідно до п.5 цього Порядку, розраховують щомісяця суму пільги:
на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім'ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування;
на придбання твердого палива і скрапленого газу виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, з урахуванням мінімальних норм забезпечення твердим паливом і скрапленим газом та граничних показників їх вартості.
Зазначені розрахунки проводяться:
структурними підрозділами з питань соціального захисту населення у вересні - листопаді 2022 р. до 25 числа, у грудні 2022 р. до 15 числа;
органами Пенсійного фонду України - до 25 числа кожного місяця починаючи із січня 2023 року.
Для забезпечення нарахування пільг із січня 2023 р. Пенсійним фондом України державне підприємство “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики” здійснює міграцію Реєстру станом на 1 січня 2023 року.
Відповідно до п.6-1 Порядку №373 у разі зміни обставин, що впливають на розмір пільг, проводиться перерахунок розміру пільг з місяця виникнення таких обставин.
У разі необхідності проведення перерахунку пільг за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується.
Звертаючись до ГУ ПФУ із заявою ОСОБА_1 щодо надання пільги на оплату житлово-комунальних послуг у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.2023 № 3551- ХІІ на двох осіб, а саме на ОСОБА_1 та члена його сім'ї (дружину) - ОСОБА_2 .
У відповіді на звернення ОСОБА_1 відповідачем було повідомлено, що його електронна особова справа передана від органів соціального захисту до органу Пенсійного фонду України з кількістю осіб, на яких нараховується пільга - 1 особа. Відповідно, у Пенсійного фонду України відсутні і правові підстави для нарахування йому пільг на оплату житлово-комунальних послуг па дві особи.
Також у листі від 31.10.2023 року відповідачем було роз'яснено, що для уточнення інформації щодо переліку житлово-комунальних послуг та/або кількості осіб, на яких розповсюджується пільга, Вам необхідно звернутися з заявою, паспортом, реєстраційним номером облікової картки платника податків посвідченням, що надає право на пільги та документами членів сім'ї, на котрі поширюється пільга, до найближчого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Пенсійного фонду України, надіслати їх поштою або в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, надати інформацію про загальну та опалювальну площу житла, надавачів житлово-комунальних послуг, тарифи, особові рахунки на послуги, якими користуєтесь та реквізити банківського рахунку.
Постановою КМУ від 29.01.2003 №117 запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі Реєстр) та затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі Положення №117).
Згідно п.1 Положення №117 Реєстр - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.
Пунктом 2 Положення №117 до 13.09.2022 року встановлювалось, що до Реєстру вноситься інформація про пільговиків, зокрема, про склад сім'ї пільговика.
Пунктом 2 Положення №117 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до Реєстру вноситься така інформація:
про пільговиків - прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті громадянина України) (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податків), адреса задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) або адреса фактичного місця проживання), реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика;
Інформація про осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", вноситься до Реєстру диференційовано з урахуванням належності особи до визначеної підкатегорії.
У разі втрати в установленому порядку права на пільги особами, зазначеними в цьому пункті, відповідна інформація вноситься до Реєстру, за поданням органу, уповноваженого на встановлення та позбавлення відповідного статусу, за формою, визначеною в додатку 1.
Згідно п.3 Положення №117 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад/органи Пенсійного фонду України (далі - уповноважені органи):
організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати;
ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків;
вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;
надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) виконують передбачені цим пунктом функції до 30 листопада 2022 р. включно, органи Пенсійного фонду України - з 1 грудня 2022 року.
Позивач, в позовній заяві вказує, що по грудень 2022 року включно, було здійснено нарахування пільг на оплату житлово - комунальних послуг : 100 - процентна знижка на оплату житлово - комунальних послуг відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.2023 року № 3551- ХІІ проводилася структурними підрозділами з питань соціального захисту населення на ОСОБА_1 , як інваліда ІІ групи внаслідок війни та на його дружину - ОСОБА_2 , як члена його сім'ї.
З 01.01.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно припинило нараховувати пільг на дві особи.
Відповідно до п.5 Положення №117 для включення до Реєстру інформації про пільговика такий пільговик подає заяву про внесення відомостей до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, за формою згідно з додатком 2, та копії необхідних документів.
Згідно п.8 Положення №117 у разі зміни будь-яких відомостей, зазначених у пункті 2 цього Положення, що потребує коригування включеної до Реєстру інформації про пільговика, він повідомляє про це протягом 30 днів уповноваженому органу (до 30.11.2022 включно - структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, з 01.12.2022 - органу Пенсійного фонду України).
Пільговик має право знайомитися з даними, що містяться в Реєстрі, та у разі незгоди з ними звернутися письмово до уповноваженого органу про їх виправлення (п.9 Положення №117).
Таким чином, в даному випадку здійсненню автоматизованого перерахунку розміру пільг, у зв'язку зі зміною складу сім'ї, передує внесення змін до інформації про пільговика, наявної в Реєстрі.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті з 01.01.2023 пільг на оплату за житлово-комунальні послуги на дві особи: на мене, ОСОБА_1 - інваліда ІІ групи внаслідок війни, і на члена моєї сім?ї - ОСОБА_2 , відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.2023 № 3551-XI та зобов?язання відповідача здійснити нарахування та виплату пільг на оплату за житлово-комунальні послуги з 01.01.2023, на дві особи: на мене, ОСОБА_1 - інваліда ІІ групи внаслідок війни, і на члена моєї сім?ї - ОСОБА_2 , відповідно до Закону у країни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.2023 № 3551-ХП, є необгрнутованими.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
В позовній заяві позивачем зазначено, що діями Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 50 000 гривень.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналіз статті 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом (стаття 1167 ЦК України).
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Ними передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є необхідною, однак не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які підлягають доведенню у відповідних спорах. Підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди.
Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала. Обов'язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв'язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із цих складових є підставою для відмови у задоволенні позову.
Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суди встановлюють наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею).
Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання та приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження з нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров'я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен установити, чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, установити причинно-наслідковий зв'язок і визначити сумірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 464/3789/17).
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Аналогічна позиція викладена у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" в якому зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивач обмежився лише загальними посиланнями на незаконність дій відповідача та завдання йому моральної шкоди, не довівши належними, допустимими та достовірними доказами ні факту наявності такої шкоди, ні наявності його душевних страждання, ні наявність причинного зв'язку між протиправними діями відповідача та завданням такої шкоди.
За таких обставин відсутні факти щодо наявності шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, відсутній розрахунок розміру заподіяної йому шкоди та, посилань на те, чим він керувався при визначенні суми моральної шкоди у розмірі 50000 гривень.
Таким чином, заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди є недоведеним та такими, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, отже не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що права позивачів на час звернення до суду щодо перерахунку та виплати йому пільг з користування житловими та комунальними послугами не порушені, у зв'язку з неподанням до уповноваженого органу встановленої форми заяви щодо призначення інших пільг із необхідними для їх призначення документами.
Законодавством встановлено, що реалізація будь-яких прав, у тому числі на отримання пільг, повинна відбуватися у спосіб та порядок визначений відповідним законодавством, що вимагає від особи, яка реалізовує своє право здійснити відповідні встановлені законодавством дії у спосіб встановлений нормативно-правовими актами.
Решта доводів та заперечень учасників справи не спростовують наведених вище висновків суду.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази надані сторонами з урахуванням встановлених обставин по справі суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79016) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна