23 травня 2024 року справа № 380/2178/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.01.2024 № 28 “Про порушення службової дисципліни дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 ”
Ухвалою від 02.02.2024 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в загальному позовному провадженні.
Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 20.03.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.01.2024 № 28 “Про порушення службової дисципліни дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 ” до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - догана. СЗК ГУНП у Львівській області у відповідь на запит від 28.11.2023 № 600/112/01/77-2023 отримано 12.12.2023 відповідь від НАЗК, у якій зазначено, що в ході перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на заняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального, та посади з підвищеним корупційним ризиком було встановлено ознаки відображення у декларації недостовірних відомостей. Позивач вважає, що відповідач у справі не наділений повноваженнями щодо здійснення контролю щодо перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідач наділений повноваженнями виключно щодо перевірки факту подання декларацій, що включає в себе фіксацію самого факту подання чи неподання, а також факту своєчасності такого подання. Вважає, що стверджувані в оскарженому наказі порушення вимог законодавства могли бути встановлені виключно НАЗК, а відповідач не наділений повноваженнями щодо перевірки повноти інформації у декларації особи. Також зазначає, що позивачем ще до моменту початку службового розслідування у порядку встановленому законодавством було усунуто всі розбіжності у декларації, які слугували підставою для початку службового розслідування і прийняття у подальшому оскаржуваного наказу. Відтак позивач впевнений, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності за неповноту відомостей у декларації, яка була виправлена, є протиправним, а при проведенні службового розслідування відповідач повинен був взяти до уваги факт наявності такої виправленої декларації.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 27.02.2024 (вх. № 15248), у якому зазначає, що проведеним службовим розслідуванням установлено, що факти, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування знайшли своє підтвердження, враховуючи те, що посада дізнавача, відповідно з приміткою до ст. 56 Закону України “Про запобігання корупції”, відноситься до відповідального та особливо відповідальне становища, а у щорічній електронній декларації за 2022 рік лейтенанта поліції ОСОБА_1 в розділах 3 “Об'єкти нерухомості” та 11 “Доходи, у тому числі подарунки” наявні розбіжності, щодо отриманих доходів та незадекларовано об'єкти нерухомості - житловий будинок та земельні ділянки, які знаходиться у нього та членів сім'ї у власності та користуванні.
Позивач подав відповідь на відзив від 13.03.2024 (вх. № 19336). У поданій відповіді на відзив позивач зазначає, що за відсутності подання чи припису НАЗК у керівника відповідача були відсутні підстави для призначення службового розслідування. Положення ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, на які посилається відповідач, не дають відповідачу повноважень призначати службове розслідування за фактом неповноти відображення відомостей у декларації. Натомість, відповідач, при призначенні службового розслідування керувався виключно тим відомостями, які були викладені у відповіді на запит від 28.11.2023 № 600/112/01/77-2023, втім така відповідь не є ані приписом, ані поданням НАЗК, а тому позивач переконаний, що в даній справі у відповідача були відсутні законні підстави для призначення службового розслідування, а тому відповідач діяв не у межах повноважень, визначених законодавством.
Суд у судовому засіданні 23.03.2024 заслухав вступну промову представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
До сектору запобігання корупції ГУНП у Львівській області (далі - СЗК ГУНП) надійшов лист управління кадрового забезпечення ГУНП у Львівській області від 28.11.2023 № 3147/13/01-2023, щодо проведення спеціальних перевірок, відповідно до норм ст. 56-58 Закону України “Про запобігання корупції” відносно окремих поліцейських, в тому числі лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області, який був призначенний на посаду в період дії воєнного стану.
У ході проведення спеціальної перевірки стосовно лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який претендує на зайняття посади дізнавача відділу поліції № 1 Львівського РУП №1 ГУ НП у Львіській області, ГУНП у Львівській області направлено запит до Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.11.2023 №600/112/01/77-2023 про перевірку відомостей зазначених у декларації за 2022 рік, щодо особи, яка претендує на заняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
ГУНП у Львівській області 12.12.2023 отримало відповідь НАЗК на вищевказаний запит з інформацією про результати спеціальної перевірки ОСОБА_1 . Керуючись ч. 8 ст. 12 та ч. 2 ст. 58 Закону України "Про запобігання корупції", у зв'язку із виявленими фактами розбіжностей у декларації ОСОБА_1 , просили надати до Національного агентства копію письмових пояснень претендента на посаду протягом 10 днів з дня одержання таких пояснень від ОСОБА_1 та повідомити про прийняте рішення щодо призначення або відмови у призначенні на посаду з огляду на вимоги абз. 4 ч. 2 ст. 58 Закону.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 18.12.2023 № 4485 “Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії” керуючись ст.ст. 14,15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 розділу II “Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України” та п.п. 2, 3 розділу І, п.п. 1, 3 розділу ІІ “Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України”, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 за даним фактом призначено службове розслідування у формі письмового провадження.
Проведеним службовим розслідуванням установлено, що дізнавач сектору дізнання відділу поліції № 1 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_1 , як працівник поліції, будучи зобов'язаним, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, п, 5 ч. 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ст. 38 Закону України “Про запобігання корупції”, неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України, зокрема антикорупційного законодавства та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, 21.11.2023 при поданні щорічної електронної декларації за минулий рік, шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства запобігання корупції, через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не зазначив відомостей про свій унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та документів, які посвідчують ідентифікацію особи за межами України стосовно членів сім'ї (матері та брата), відомостей щодо реквізитів паспорту громадянина України рідного брата, відомостей щодо земельної ділянки загальною площею 1430 м2, кадастровий номер 4622786400:17:000:0106, дата державної реєстрації 15.02.2022; земельної ділянки загальною площею 1234 м2, кадастровий номер 4622185200:02:003:0287, дата державної реєстрації 13.02.2021, вартість відповідно до договору від 13.02.2021 становить 880 000 грн; житлового будинку загальною площею 183,8 м2, реєстраційний номер майна 1070341746221, дата державної реєстрації 13.02.2021, вартість відповідно до договору від 13.02.2021 становить 1 778 000 грн. Крім цього, відповідно до листа НАЗК, лейтенант поліції ОСОБА_1 в щорічній декларації зазначив дохід члена сім'ї (матері) у вигляді заробітної плати в сумі 180 000 грн. Разом з тим, відповідно до відомостей ДРФО, член сім'ї суб'єкта декларування (мати) впродовж 2022 року отримала заробітну плату в сумі 305 426 грн. (джерело доходу: АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”); виплати чи відшкодування, які здійснюються професійними спілками своїм членам у сумі 3470 грн (джерело доходу: ОПО ПАТ “Львівгаз” профспілкової спілки працівників газових господарств), чим порушив вимоги пункту 1, підпунктів а, б пункту 2 та пункту 7 статті 46 Закону України “Про запобігання корупції”.
Відповідно до наказу від 03.01.2024 № 28 “Про порушення службової дисципліни дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 ” за порушення службової дисципліни, зокрема вимог ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, п. 5 ч. 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ст. 38, пункту 1, підпунктів а, б пункту 2, пункту 7 ч. 1 ст. 46 Закону України “Про запобігання корупції”, на підставі п. 2 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0183432), застосувати дисциплінарне стягнення - догана.
Позивач, не погоджуючись з вказаним наказом, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Закон України “Про Національну поліцію” від 02.11.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до пункту 5 частини 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України “Про Національну поліцію”, “Про запобігання корупції” та іншими актами законодавства України.
Згідно з ст. 38 Закону України “Про запобігання корупції” (далі - Закон №1700-VII) особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Як вбачається із витягу з наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 447 о/с від 06.10.2023 «Про особовий склад», переміщено лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду дізнавача відділу поліції № 1 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області на період відпустки для догляду за дитиною старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , звільнивши його з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області. Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 20.09.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції чинній на момент переведення), стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.
Згідно зі змінами, впровадженими на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» № 2259-ІХ від 12.05.2022, який набрав чинності 20.05.2022, викладено у новій редакції статтю 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», яку, зокрема доповнено частиною 8, яка передбачає, що спеціальна перевірка, передбачена Законом України "Про запобігання корупції", стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції, а також перевірка, передбачена Законом України "Про очищення влади", стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації), під час дії воєнного стану не проводяться.
З огляду на вказану норму, ОСОБА_1 був переведений на посаду дізнавача відділу поліції № 1 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області без проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» № 3384-ІХ від 20.09.2023, який набрав чинності 12.10.2023, внесено зміни та доповнено абзацом 2 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», яку викладено у наступній редакції: «Особи, призначені на посади у період дії воєнного стану, для забезпечення проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", а також перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", подають документи, передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про запобігання корупції", не пізніше 31 січня 2024 року, у разі якщо такі декларації та/або документи не були подані ними раніше, або протягом 90 календарних днів з дня припинення обставин, визначених абзацами другим і третім частини восьмої цієї статті».
Отже, згідно з положеннями абз. 2 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» № 3384-ІХ від 20.09.2023, який набрав чинності 12.10.2023 року), у ОСОБА_1 виник обов'язок щодо подання документів, передбачених ч. 2 ст. 57 Закону України «Про запобігання корупції» не пізніше 31.01.2024 року.
При цьому, як вказано у абз. 9 ч. 2 ст. ст. 57 Закону України «Про запобігання корупції» особа, яка претендує на зайняття посади, також подає до Національного агентства в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
На виконання вказаних вимог Закону № 1700- 21.11.2023 о 15:46 год. позивач подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік.
Крім того ОСОБА_1 в порядку, що визначений ч. 2 ст. ст. 57 Закону України «Про запобігання корупції», надав свою згоду на проведення спеціальної перевірки від 28.11.2023 (а.с. 69), на підставі чого, в подальшому, відповідач звернувся до НАЗК із листом від 28.11.2023 № 3147/13/01-2023, в якому просив організувати проведення спеціальної перевірки стосовно в т.ч. і ОСОБА_1 (а.с. 70).
Як зазначено у ч. 2 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, установлених законом. Для забезпечення організації проведення спеціальної перевірки керівник відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату може визначити відповідальний структурний підрозділ.
Як встановлено судом вище, ГУНП у Львіській області направлено запит до Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.11.2023 №600/112/01/77-2023 про перевірку відомостей зазначених у декларації за 2022 рік, щодо особи, яка претендує на заняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 57 Закону України «Про запобігання корупції» спеціальна перевірка проводиться, зокрема Національним агентством - щодо наявності у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомостей про кандидата, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про запобігання корупції» інформація про результати спеціальної перевірки, підписана керівником органу, що проводив перевірку, а в разі його відсутності - особою, яка виконує його обов'язки, або заступником керівника органу відповідно до розподілу функціональних обов'язків, подається до органу, який надіслав відповідний запит, у семиденний строк з дати надходження запиту.
Згідно з ч. 2 ст. 58 Закону України «Про запобігання корупції» рішення про призначення (обрання) або про відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки.
У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік посадовою особою (органом), яка (який) організовує проведення спеціальної перевірки, надається можливість претенденту на посаду протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність.
У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Згідно з пунктом 7-1 частини першої статті 11 Закону №1700-VII до повноважень Національного агентства належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування.
Таким чином, здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.
Аналогічних висновків дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 11.04.2018 № 814/886/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На виконання вказаних вимог Закону №1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції провело спеціальну перевірку та скерувало до ГУНП у Львівській області Результати спеціальної перевірки щодо достовірних відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік щодо ОСОБА_1 . А також, керуючись ч. 8 ст. 12 та ч. 2 ст. 58 Закону України "Про запобігання корупції", у зв'язку із виявленими фактами розбіжностей у декларації ОСОБА_1 , просили надати до Національного агентства копію письмових пояснень претендента на посаду протягом 10 днів з дня одержання таких пояснень від ОСОБА_1 та повідомити про прийняте рішення щодо призначення або відмови у призначенні на посаду з огляду на вимоги абз. 4 ч. 2 ст. 58 Закону.
Додатково заначили, що повторного проведення спеціальної первірки за результатами розгляду пояснень та виправлення розбіжностей органом, на посаду в якому претендує особа, Законом не пердбачено.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідач фактично самостійно, замість Національного агентства з питань запобігання корупції, провів перевірку достовірності і повноти відомостей, зазначених позивачем у декларації, що не відповідає вищенаведеним законодавчим приписам та суперечить, зокрема, приписам Закону № 1700-VII.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 64-1 Закону №1700-VII з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, відповідач за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом НАЗК повинен був провести службове розслідування в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Доказів отримання такого подання або припису відповідач суду не надав, тому у відповідача не було підстав для проведення службового розслідування зі спірних питань.
Відповідач, приймаючи оскаржений наказ, діяв з виходом за межі власних повноважень, з порушенням норм чинних Закону України “Про запобігання корупції”, Закону України “Про Національну поліцію”.
У свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», упродовж 30 днів після подання декларації суб'єкт декларування має право подати виправлену декларацію.
На виконання зазначених положень, позивач в межах 30-ти денного строку 14.12.2023 о 19:49 подав виправлену декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік.
Таким чином, позивач ще до моменту початку службового розслідування, у порядку встановленому законодавством подав виправлену декларацію.
Проте даний факт ГУНП у Львівській області врахований не був.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування спірного наказу від 03.01.2024 № 28 “Про порушення службової дисципліни дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 ”
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Григоренка, 3, м. Львів, 79007, ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.01.2024 № 28 “Про порушення службової дисципліни дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 ”.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 1211,20 грн судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 23.05.2024.
Суддя Кедик М.В.