про закриття провадження у справі
24 травня 2024 року м. Київ 320/47118/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
28 червня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач/ГУПФУ в м. Києві), в якому просить суд:
визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в призначені пенсії ОСОБА_1 протиправною;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 20 липня 2018 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з проведенням індексації та компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2023, позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
21 грудня 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 06.04.2020 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/6397/19 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в м. Києві про відмову у розгляді питання про призначення пенсії ОСОБА_1 , викладене у листі від 15.01.2019. Зобов'язано ГУ ПФУ в місті Києві розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 20.07.2018 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, з прийняттям рішення. 20.11.2020 Шостим апеляційним адміністративним судом рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/6397/19 залишене в силі. Позивачем декілька разів було направлено запит до відповідача про отримання інформації щодо розгляду по суті заяви про призначення пенсії за віком, однак відповідь отримана лише 5-го квітня 2023 року. У відповіді зазначено, що « ...призначити пенсію за віком згідно заяви від 20.07.2018 року та додаткових документів відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не має законних підстав...».
Зазначає, що відповідач проігнорував рішення суду, не врахував його висновки, і вдруге ухвалив щодо позивача незаконне рішення про відмову у призначенні пенсії за віком.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 відкрито провадження у справі №320/47118/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.
24 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшли матеріали листування із позивачем.
06 лютого 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву зазначає, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2020 по справі №640/6397/19, а спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зазначеного рішення. Заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили. Таким чином, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України в межах справи №640/6397/19. Просить суд закрити провадження по справі.
Правом надання відповіді на відзив відповідно до положень статті 163 КАС України позивач та його представник не скористались.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, останні декілька років проживає в державі Ізраїль.
В період з 05.08.1971 по 11.08.1999 позивач працювала на різних посадах та підприємствах та відповідно за вказаний період у неї наявний трудовий стаж, що підтверджується копією трудової книжки.
20 липня 2018 року позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві була подана заява про призначення пенсії за віком.
13 серпня 2018 року листом № 59274/03 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за віком, оскільки не дотримано порядок подачі документів, а саме відсутній паспорт громадянина України та документи про місце проживання.
22 листопада 2018 року позивачем було подано до відповідача заяву про долучення до поданої 20.07.2018 заяви необхідних документів.
15 січня 2019 року листом № 8868/03 Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві було повідомлено позивача про неможливість прийняття до розгляду документів у зв'язку з порушенням 3-х місячного терміну.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача позивач звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2020 у справі №640/6397/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у розгляді питання про призначення пенсії ОСОБА_1 , викладене у листі від 15.01.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 20.07.2018 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, з прийняттям рішення.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №640/6397/19 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2020 року залишено без змін.
08 березня 2023 року представник позивача в інтересах позивача звернувся до відповідача із заявою щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2020 по справі №640/6397/19.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 27.03.2023 вих.№9302-9484/Т-02/8-2600/23 повідомлено заявника, що призначити пенсію за віком згідно заяви від 20.07.2018 та додаткових документів (заява від 22.11.2018) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не має законних підстав, про що було повідомлено представника ОСОБА_2 листом від 16.12.2020 вих.№2600-0305-8/178674.
Так, позивач вважає, що відповідач проігнорував виконання рішення не врахував його висновки, і вдруге ухвалив щодо позивача незаконне рішення про відмову у призначенні пенсії за віком.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частини восьма статті 382 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 21 грудня 2020 року у справі №440/1810/19, від 16.12.2021 у справі №170/167/17, від 31.01.2022 у справі №400/822/20, від 20.04.2022 у справі №233/3744/17, від 11.05.2022 у справі №345/4045/16-а.
Аналіз предмету позову у справі, яка розглядається, свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із відмовою відповідача в призначені пенсії ОСОБА_1 , що викладена в листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 27.03.2023 вих.№9302-9484/Т-02/8-2600/23 попри існування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2020 по справі №640/6397/19.
Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення по справі №640/6397/19 (оскільки по суті рішення відповідачем не прийнято), а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2020 по справі №640/6397/19.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (статей 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання п Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у цій справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Таким чином, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.183, 189, 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про закриття провадження задовольнити.
2. Провадження у справі №320/47118/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії закрити.
3. Ухвалу про закриття провадження у справі надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Жукова Є.О.