Справа № 523/5341/20
Провадження №2-др/523/48/24
"17" травня 2024 р.
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Бєлік Л.В.
розглянувши в судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Король Інни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу,-
Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 30 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя - задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на частину квартири АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) - судові витрати по сплаті судового збору в сумі: 6 778, 75 гривень.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю - залишено без задоволення.
Судові витрати за зустрічним позовом - віднесено за рахунок позивача за зустрічним позовом.
На адресу суду 06.05.2024 року (вх. № 15319) через систему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення за підписом адвоката Король І.О. Згідно поданої заяви представник позивача зазначила, що витрати позивачем на правничу допомогу в загальному розмірі склали 43 000 гривень. В обґрунтування визначеної суми зазначила, що дані витрати підтверджені наступними документами: Додаток № 1 від 31.01.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 30.11.2023 (долучено Клопотанням від 09.02.2024); Акт приймання-передачі надання послуг № 1 від 01.05.2024; Рахунок на оплату № 1 від 31.01.2023 (долучено Клопотанням від 09.02.2024); Платіжна інструкція № 0.0.3448136024.1 від 02.02.2024 (долучено Клопотанням від 09.02.2024).
Участь адвоката у судовому засіданні 04.04.2024р. із врахуванням витрат на відрядження (24 год.) гонорар - 11 500,00 грн. документи на підтвердження - Додаток № 1 від 31.01.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 30.11.2023; Акт приймання-передачі надання послуг № 1 від 01.05.2024; Рахунок на оплату № 2 від 03.04.2024; Платіжна інструкція № 0.0.3606864341.1 від 23.04.2024р.
Участь адвоката у судовому засіданні 04.04.2024р. із врахуванням витрати на відрядження (24 год.) гонорар - 11 500, 00 грн. Документи, які підтверджують: Додаток № 1 від 31.01.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 30.11.2023; Акт приймання-передачі надання послуг № 1 від 01.05.2024; Рахунок на оплату № 3 від 24.04.2024; Платіжна інструкція № 0.0.3609731897.1 від 25.04.2024.
В обґрунтування заяви адвокат зазначила, що судові витрати складається із судового збору та витрат на правничу допомогу. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 2 ст. 270 ЦПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Заява про винесення додаткового рішення у справі № 523/5341/20 подається протягом 5 днів з дня винесення судового рішення, останній день на подачу випадає 05, що є вихідним, то із врахуванням ч. 3 ст. 124 останнім днем є перший робочий день, тобто 06 травня. Частиною 1 ст. 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 3 ст. 123 ЦПК України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Оскільки, при ухваленні рішення Суворовським районним судом м. Одеса не вирішено питання про судові витрати, а саме: в частині витрат на професійну правничу допомогу, та рішення суду не виконане, існує необхідність в ухваленні додаткового рішення у справі № 523/5341/20.
З урахуванням викладеного представник позивача просить: ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 523/5341/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: 43 000, 00 грн. - понесені витрати на правничу (правову) допомогу, та розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 523/5341/20 за участі представника позивача.
Судове засідання за заявою про ухвалення додаткового рішення суду призначено на 17 травня 2024 року. Сторони до суду не з'явились.
Представник позивача адвокат Король І.О. звернулась на адресу суду з заявою про слухання справи за її відсутності (а.с.15-16).
Не погоджуючись з заявою про ухвалення додаткового рішення на адресу суду 17.05.2024 року (вх. № 17006) надійшли заперечення на заяву. Згідно поданих письмових заперечень представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Тищенко С.Ю. зазначив, що представник позивача загальна сума витрат на правничу допомогою до стягнення заявлена на суму 121 000 гривень. Представник зазначив, що заявлений розмір є завищеним, не співмірним, справа не відноситься до категорії складної, а заявлені витрати на правничу допомогу взагалі не підлягають до задоволення. Просив врахувати, що адвоката залучені позивачем на представництво його інтересів взагалі не складали позову, не подавали суттєвих документів, не складали відзиву, не подавали заяви про зміну предмету позову тощо. Час розгляду справи був тривалим, однак відповідач жодного разу не вчинила дій щодо затягування розгляду справи. Тривалий розгляд справи пов'язаний зі збройною агресією РФ проти України, пандемією та технічними труднощами щодо забезпечення ведення судового засіданні в режимі відеконференції.
Просив врахувати та надав докази на підтвердження того, що відповідач станом на цей час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-х років з 26.02.2023 року. Заробітна плата не нараховується. Також зазначив, що відповідач не вважає, що має нести тягар витрат позивача на адвокатів, їх зміну та кількість. Згідно поданих заперечень просив розгляд справи провести за його відсутності (а.с.20-23).
Також разом з письмовими запереченнями адвоката, надані письмові заперечення відповідача ОСОБА_3 . Згідно яких відповідач зазначила, що просить відмовити в задоволенні поданої заяви з урахуванням інтересів дитини та факту відсутності доходів. Всі інші доводи викладені відповідачем в обґрунтування заяви судом до уваги не приймаються, оскільки є загальним висловленням позиції відповідача щодо особистих відносин з позивачем, зокрема щодо утримання дитини тощо (а.с.26-27).
Таким чином, судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені, сторона відповідача надала свої заперечення щодо ухвалення додаткового рішення.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Згідно з п. 3 ч. 1 і ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати. 4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд вважає, що вимоги за заявою підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. ч.1,2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Відповідно до договору про надання правової допомоги від 31.01.2024 року ОСОБА_1 та адвокатське об'єднання «ДСА ГРУП» в особі керуючого партнера Пилипенка О.І. уклали Додаток № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 30.11.2023 року. Згідно п.1.4 цього додатку зазначено: за підготовку процесуальних документів та формування правової позиції (письмові судові дебати) та за участь адвоката Об'єднання у судовому засіданні у даній справі, що призначене на 12.02.2024 року, гонорар становить 19 000 гривень.
Пунктом 1.5 передбачено: сума гонорару за кожне наступне судове засідання у вказаній судовій справі, де приймає участь Об'єднання, з урахуванням витрат на відрядження та витрати на дорогу становить: 11 500 грн.
В матеріалах справи (а.с.232 том № ІІІ) міститься платіжна інструкція на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу від імені ОСОБА_1 на суму 19 000 грн.
На виконання п.1.5 Додатку до Договору представником позивача надані рахунки на оплату № 2 від 03.04.2024 року та рахунок № 3 від 24.04.2024 року, а також квитанції на проведення платежів відповідно до вказаних рахунків на загальну суму 23 000 гривень (а.с.7-10).
Разом з цим, суд зазначає, що платіжне доручення № 0.0.36097318971 на суму 11 500 гривень здійснено/сплачено від імені ОСОБА_4 (а.с.10).
Представником позивача надано заяву від імені ОСОБА_4 згідно якої останній зазначив, що здійснив платіж послуг за дорученням ОСОБА_1 та просить вважати даний платіж вірним та за призначенням платежу: сплата за послуги по Додатку № 1 від 31.01.2024 року до Договору про надання правничої допомоги у справі №523/5341/20 за судове засідання 30.04.2024 року в інтересах ОСОБА_1 (а.с.11).
Разом з цим, дане платіжне доручення про оплату послуг, судом не приймається, як витрати понесені безпосередньо позивачем з оплати послуг на правничу допомогу, оскільки сплачене від імені іншої особи, до заяви не надано будь-яких документів на підтвердження повноважень, укладення доручення між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 щодо сплати вартості послуг від імені та в інтересах ОСОБА_1 в рамках цивільної справи № 523/5341//20.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом враховується, що від відповідача в порядку ч.6 ст. 137 ЦПК України, надійшло заперечення щодо заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, згідно якої представник відповідача, що заявлена сума до стягнення у розмірі: 121 000 гривень не підлягає задоволенню, як така, що в 9 разів перевищує середній показник.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до поданої заяви про ухвалення додаткового рішення представник позивача визначила суму до стягнення у загальному розмірі: 43 000 гривень, інших заяв, клопотань до суду не надходило, а відтак судом розглядається та оцінюється лише вимога щодо стягнення витрат у розмірі: 43 000 гривень.
Щодо п.1.4 Додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 30.11.2023 року, суд зазначає, що сторонами погоджено: підготовка процесуальних документів та формування правої позиції (письмові судові дебати) та за участь адвоката в судовому засіданні, яке призначене на 12.02.2024 року - гонорар становить 19 000 гривень.
З огляду на те, що відповідно до п.1.5 подальші судові засіданні за участю адвоката Об'єднання визначені з урахуванням витрат на дорогу та відрядження у розмірі: 11 500 грн., судом встановлено, що написання письмових судових дебатів, визначено на рівні 7 500 грн.
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини можуть бути використані судом в якості джерела права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 3.10.2019р. по справі № 922/445/19, дійшла висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Враховуючи, співмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвоката на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт у суді, ціною позову та значенням справи для сторін, частковим задоволенням позову, суд вважає, що визначений адвокатом розмір витрат у розмірі 43 000 гривень на оплату послуг є завищеним.
З урахуванням викладеного, зважаючи на подані заперечення з приводу не доведення співмірності розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням того, що судом не приймається, як витрати понесені позивачем на правничу допомогу за платіжним дорученням на суму 11 500 гривень від імені ОСОБА_4 з урахуванням того, що відповідач перебуває у відпустці по догляду за дитиною та не отримує доходів, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати пов'язані з наданням професійної та правничої допомоги, підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі: 24 000 гривень, тому такі витрати слід покласти на відповідача, які судом вирахувані з наступного: 11 500 гривень за два судові засідання (без урахування квитанції від імені ОСОБА_4 ) та витрати на складання письмової промови у розмірі: 1 000 гривень.
Керуючись статтями 133, 134, 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Король Інни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі: 24 000 гривень.
В решті вимог - залишити без задоволення.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складено 21.05.2024 р.
Суддя: