465/9296/23
1-кп/465/193/24
21.05.2024 року м.Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження № 12023141370000704 від 14.08.2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді водія ТОВ «Премєр-Фуд», раніше не судженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України-
У Франківському районному суді м.Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023141370000704 від 14.08.2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення,
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , 13 серпня 2023 року, близько 19:30 год., керуючи автомобілем марки «BMW 530» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним по вул. Володимира Великого, поблизу перехрестя із вул. Симоненка у м. Львові, всупереч ст.14 Закону України «Про дорожній рух» згідно якої учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушив вимоги Розділу 1 п.п. 1.3; 1.5; Розділу 2 п. 2.3 б), д); Розділу 8 п.п.8.7.3.е); 8.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що водій під час керування технічно-справним транспортним засобом був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, зокрема виїжджаючи на регульований пішохідний перехід здійснював рух на забороняючий червоний сигнал світлофора та здійснив наїзд на пішоходів, які переходили проїзну частину дороги на регульованому пішохідному переході на зелений сигнал світлофора для пішоходів.
Внаслідок вказаних дій, малолітній пішохід ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження, а саме: струс головного мозку, «поверхневу травму голови», закритий перелом нижньої третини лівої променевої кістки, забійні садна правого передпліччя, які згідно висновку експерта відносяться до середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров'я та тілесні ушкодження отримала ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: перелом нижньої гілки лобкової кістки справа із наявністю «підшкірної гематоми» в ділянці правого кульшового суглобу, які згідно висновку експерта відносяться до середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Захисник обвинуваченого у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінальне провадження.
Обвинувачений ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні визнав свою вину у вчиненому правопорушенні, щиро розкаюється та пояснив, що він примирився з потерпілими та просить клопотання його захисника задоволити.
Потерпіла ОСОБА_5 та законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні підтримали клопотання захисника обвинуваченого, просять його задоволити, оскільки вони дійсно примирились з обвинуваченим.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечила.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали справи та обговоривши заявлене клопотання, суд вважає, що клопотання про закриття кримінального провадження і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілою підлягає до задоволення з наступних підстав:
За змістом ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
В силу вимог ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України відноситься до не тяжких необережних злочинів.
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 12 від 23.12.2005 року « Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.
Умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК України) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку з звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За змістом положень ч. 4 ст. 286 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до положень п.2 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою ст. 284 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що обвинувачений обвинувачується в скоєнні необережного нетяжкого злочину, раніше не суджений, вину визнав, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, примирився з потерпілими та повністю відшкодував завдану шкоду потерпілим, скарг та заяв на нього за місцем реєстрації не надходило та те, що за медичною допомогою до лікаря-психіатра КНП ЛОР «Львівської обласний клінічний психоневрологічний диспансер» не звертався та на обліку в КНП ЛОР «Львівської обласний медичний центр превенції та терапії узалежність» не перебуває, суд вважає можливим згідно ст. 46 КК України та ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закрити, а ОСОБА_8 слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягав на закриття провадження з підстави, передбаченої ст. 46 КК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався.
Скасувати повністю дію ухвали про арешт на майна.
Питання речових доказів слід вирішити у відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
17.06.2020 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 598/1781/17 ухвалила рішення, в якому констатувала можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат не тільки у формі обвинувального вироку суду, а й ухвали.
Також слід зазначити, що закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
У відповідності до постанови Касаційного кримінального суду Верховного суду від 29 вересня 2021 року (справа №342/1560/20), зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Підстава для закриття провадження не реабілітує ОСОБА_8 і не звільняє його від процесуальних витрат за проведення експертиз, без яких і саме примирення та звільнення від кримінальної відповідальності не було б можливим.
Відтак, процесуальні витрати по справі за проведення експертиз на загальну суму 9 560 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 100, 126, 174, 284, 285, 286, 314, 372, 376 КПК України, ст.ст. 44, 46 КК України -
ОСОБА_8 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК Україниу зв'язку з примиренням його з потерпілими на підставі ст. 46 КК України.
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141370000704 від 14.08.2023 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - закрити.
Скасувати повністю дію ухвали слідчого судді Франківського районного суду м. Львова про арешт майна від 14.08.2023 року у справі № 465/6093/23, провадження №1-кс/465/1173/23.
Речовий доказ по справі, а саме автомобіль марки «BMW 530» реєстраційний номер НОМЕР_1 - вважати повернутим власнику, в якого такий знаходиться на зберіганні.
Витрати пов'язані із залученням експертів у зв'язку з проведенням експертиз на загальну суму 9 560 гривень стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом 7 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 24 травня 2024 року о 14:15 годині.
Суддя ОСОБА_1