23 травня 2024 рокуСправа № 495/2805/24
Номер провадження 3/495/1543/2024
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І. І., розглянувши матеріали, що надійшли від Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовий, посвідчення УБД серія № НОМЕР_1 від 05.06.2023,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
28.03.2024 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській надійшов протокол серії ВАД №011138 від 25.03.2024 про адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), складений відносно ОСОБА_1 .
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №011138 від 25.03.2024, 24.03.2024 о 23:05 год. гр. ОСОБА_1 , в АДРЕСА_2 ,висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою поліцейським та перехожим, перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив громадський спокій та порядок, чим вчинив праовпорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 08.04.2024, 24.04.2024, 23.05.2024 ОСОБА_1 не з'явився, про дату судового засідання повідомлявся, причини неявки не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
В протоколі серії ВАД №011138 від 25.03.2024 в графі «Підпис особи, яка притягуються до адміністративної відповідальності» (зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені про мене дані правильні) вказано, що «від підпису відмовився».
Постановою судді від 24.04.2024 до ОСОБА_1 було застосовано привід в судове засідання на 23 травня 2024 року о 10:00 год.
23.05.2024 на адресу суду надійшли матеріали приводу ОСОБА_1 , з яких вбачається, що здійснити привід гр. ОСОБА_1 не надалось можливим у зв'язку з відсутністю останнього за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд звертає увагу, що статтею 277 Кодексу визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Так, згідно із цією статтею, справа про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 Кодексу, розглядається протягом доби з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Окрім того, в силу дії статті 268 Кодексу при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 173, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
Відповідно до статті 268 Кодексу під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Будучи достеменно обізнаним про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області, ОСОБА_1 жодних доказів та заперечень для спростування складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення суду не надав, як і не надав клопотання про відкладення розгляду справи. Відтак, суд вважає за можливе розгляд матеріалів про адміністративне правопорушення без його участі.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст.7КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №011138 від 25.03.2024; рапортом поліцейського Білгород-Дністровського ВРП ГУНП старший інспектор поліції ВРПП Григорія СМЕРТЕНЮКА від 25.03.2024; відео з боді-камери.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , присутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, за якою це правопорушення кваліфікується, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до санкції ст. 173 КУпАП це правопорушення тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
До обставин, які пом'якшують покарання порушника, суд відносить щире каяття.
Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення уразі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
В зв'язку доведенням винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення також підлягає стягненню з нього судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 40-1, 187 , 283-285 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді 3 (три) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 (п'ятдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно із ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно зі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статтіКУпАПта зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя Ірина БРАТКІВ