Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3129/24
Номер провадження2/711/1353/24
22 травня 2024 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Казидуб О. Г.
при секретарі: Шульга А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлія Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач ОСОБА_1 , звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлія Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява мотивована тим, що 02.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований за № 22104, відповідно до якого запропоновано стягнути з неї на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість в розмірі 16570 грн. 00 коп.
16 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлією Володимирівною відкрито виконавче провадження № 67926763 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса про стягнення з неї заборгованості , про що винесено відповідну постанову.
Вважає, що виконавчий напис приватного нотаріуса Сазонової О.М. від 02 грудня 2021 року, що зареєстрований в реєстрі за № 22104 є таким, що не підлягає до виконання з наступних підстав.
На момент вчинення виконавчого напису існував спір щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, а також спірний виконавчий напис був вчинений нотаріусом за відсутності всіх необхідних документів, зокрема, оригіналу кредитного договору, документів та доказів направлення, а також, отримання боржником повідомлення про наявність заборгованості, а тому, виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України.
Вказує, що вона не погоджується із розрахунком заборгованості, визначеному відповідачем та зазначеному у виконавчому написі, оскільки, нею було здійснено погашення кредиту, тому, у нотаріуса були відсутні підстави вважати розмір її заборгованості, що зазначена у виконавчому написі безспірною.
Також, вчиняючи виконавчий напис нотаріус не перевірив наявності спору щодо розміру заборгованості, виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, здійсненого відповідачем, тому він не може вважатися доказом безспірності її заборгованості.
Крім того, нотаріус вчинив виконавчий напис без доказів направлення та отримання письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, чим було порушено її право щодо надання заперечень проти розрахунку заборгованості, визначеної відповідачем.
Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 02.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною і зареєстрований в реєстрі за № 22104 про стягнення заборгованості; стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.
22 квітня 2024 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін.
22 травня 2024 року ухвалою суду клопотання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про залишення позовної заяви без розгляду залишено без задоволення.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача за дорученням ОСОБА_2 в судове засідання надали заяву, в якій просили подальший розгляд справи проводити за їхньої участі. Також зазначили, що на задоволенні позовних вимог наполягають.
Представник відповідача за дорученням ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, зазначивши в своєму запереченні проти вирішення спору в суді, що просить розглядати справу за його відсутності.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду була повідомлена належним чином.
Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлія Володимирівна в судове засідання не з'явилась, надавши через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без її участі. Також вказала, що при прийнятті рішення по даній справі покладається на розсуд суду.
Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
В судовому засіданні встановлено, що 02 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною вчинено Виконавчий напис, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» невиплачені в строк грошові кошти на підставі Кредитного договору № 17.06.2019-100002888 від 17.06.2019 року, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 01.07.2019 року. Запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Споживчий центр», стягнути з ОСОБА_1 за період з 01.07.2019 року по 01.12.2021 року включно, в розмірі 9000 грн. 00 коп. - прострочений основний борг; 2520 грн. 00 коп. - прострочені проценти; 4500 грн. 00 коп. - пеня; 550 грн. 00 коп. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 16570 грн. 00 коп.
16 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлією Володимирівною винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 67926763, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису « 22104 виданого 02.12.2021 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» виплачені в строк грошові кошти на підставі Кредитного договору № 17.06.2019-100002888 від 17.06.2019 року, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 01.07.2019 року. Стягнути з ОСОБА_1 за період з 01.07.2019 року по 01.12.2021 року включно в розмірі 9000 грн. 00 коп. - прострочений основний борг; 2520 грн. 00 коп. - прострочені проценти; 4500 грн. 00 коп. - пеня; 550 грн. 00 коп. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 16570 грн. 00 коп.
Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється статтями Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.
Згідно зі ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 18 ЦК України, ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).
Аналогічні положення містяться у Порядку, зокрема, згідно з п.п. 1.1 - 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.п. 2.2 п. 2 гл. 16 р. ІІ Порядку).
Підпунктами 3.1, 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік).
Пунктом 2 Переліку встановлено, що для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 року справа № 645/1979/15-ц.
Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.
Як зазначалось вище, відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховний Суд від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц та від 17.12.2020 року у справі № 278/2177/15-ц.
Проте, з матеріалів справи не вбачається, та у суді відсутні підстави вважати, що нотаріус при вчиненні спірного напису переконався належним чином у наявності підстав для звернення до нього банку та безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом.
Вищезазначені обставини свідчать про те, що у приватного нотаріуса Григорян Діани Гагаківни не було правових підстав для посвідчення оскаржуваних позивачем виконавчих написів, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчих написів щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та п. 2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Отже, на момент вчинення приватним нотаріусом Сазоновою Оленою Миколаївною оспорюваного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.
Матеріали справи не містять доказів нотаріального посвідчення укладеного між сторонами кредитного договору, серед документів, наданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній, а отже кредитний договір № 17.06.2019-100002888 від 17.06.2019 року не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Вказана правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2020 року N 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19).
До того ж, перед вчиненням виконавчого напису, стягувач зобов'язаний був на адресу боржника надіслати письмове повідомлення про порушення зобов'язання.
Матеріали справи не містять даних про те, що таке повідомлення було надіслано боржнику, так і було отримане останнєю.
Докази в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження зворотного в розпорядження суду не надано, витребувані матеріали, надані третьою особою, також не містять відомостей з даного приводу.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не доведено у встановленому законом порядку, що є обов'язковим в силу принципу змагальності, передбаченого ст. 12 ЦПК України, факту його правомірної поведінки, не спростовано тих обставин, на які позивач посилається в своєму позові. Розглядаючи справу, суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.
Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача ТОВ «Споживчий центр» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211 грн. 0 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 18, 32, 1212, 1213, 1054 ЦК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п.п. 3.1., 3.2., 3.5. пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлія Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 02.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною і зареєстрований в реєстрі за № 22104 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості на загальну суму 16570 грн. 00 коп. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: О. Г. Казидуб