Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3129/24
Номер провадження 2/711/1353/24
22 травня 2024 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Казидуб О. Г.
при секретарі: Шульга А.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача - за дорученням: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлія Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлія Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
22 квітня 2024 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін.
09 травня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача за дорученням ОСОБА_3 надійшло заперечення проти вирішення спору в суді. В запереченні зазначено, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем 17.06.2019 року укладено Кредитний договір (оферти) № 17.06.2019-100002888 шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Пунктом 10.1. Договору встановлено, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного Договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, окрім справ у спорах щодо захисту прав споживачів, підлягають розгляду в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 007-2005 від 21.06.2005, видане Київським міським управлінням юстиції), згідно з регламентом третейського суду. Розгляд здійснюється одноособово суддею, який призначається в порядку, встановленому регламентом постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що є невід'ємною частиною даноїтретейської угоди, із яким сторони ознайомились.
В п. 10.4. Договору сторони підтвердили, що положення пунктів 10.1.-10.3. Договору становлять третейське застереження відповідно до чинного законодавства України.
Дана угода є чинною.
Вказують, що спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не включений до переліку справ, визначених ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про третейські суди».
Зазначають, що п. 1.2. Договору встановлено, що кредит надається для використання позичальником на будь-які законні цілі, включаючи перекредитування, підприємницьку, незалежну професійну діяльність або виконання обов'язків найманого працівника, що виключає можливість віднесення його до споживчого, оскільки, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Одночасно в даному пункті Договору сторонами погоджено, що кредит за даним договором не є споживчим, а даний Договір не є договором про надання споживчого кредиту.
А тому, вважає, що правовідносини за Кредитним договором (оферти) № 17.06.2019-100002888 від 17.06.2019 року не підпадають під сферу дії ЗУ «Про споживче кредитування», а отже даний спір має вирішуватись у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків відповідно до п. 10.1. Договору. Просить залишити без розгляду даний позов.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача за дорученням ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.
Представник відповідача за дорученням ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, зазначивши в своєму запереченні проти вирішення спору в суді, що просить розглядати справу за його відсутності.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду була повідомлена належним чином.
Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлія Володимирівна в судове засідання не з'явилась, надавши через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без її участі. Також вказала, що при прийнятті рішення по даній справі покладається на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та представника позивача за дорученням ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
В судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» посилається на той факт, що 17.06.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 підписано Пропозицію про укладення Кредитного договору (Оферту).
Проте, ТОВ «Споживчий центр» не надало жодного доказу про ознайомлення ОСОБА_1 з умовами Кредитного договору (Оферти). Як вбачається з копії Кредитного договору (Оферти), в ньому відсутній електронний підпис ОСОБА_1 та відсутнє підтвердження підписання шляхом підтвердження за допомогою «СМС», а навпаки вбачається активна кнопка «Прийняти».
А тому, на думку суду, Кредитний договір (Оферта) не може бути належним доказом саме тих умов, з якими ОСОБА_1 ознайомлювалася під час підписання заявки на отримання кредиту.
За приписами ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про особу та місцезнаходження кредитодавця, кредитні умови.
В матеріалах справи є Заявка ОСОБА_1 на отримання кредиту, який дійсно підписано електронним підписом та одноразовим ідентифікатором.
Як вбачається зі змісту вищевказаної Заявки, позичальник підтверджує, що інформація, зазначена в ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та в ч. 2 ст. 12, ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про захист прав споживачів» йому надана, він ознайомився з нею за посиланням.
На думку суду, дана обставина підтверджується той факт, що ОСОБА_1 отримувала саме споживчий кредит та правовідносини між нею та ТОВ «Споживчий центр» регулюються саме ЗУ «Про споживче кредитування».
Для прийняття позичальником усвідомленого рішення та задля зручності надання інформації кредитор до укладення договору надав позичальнику всю необхідну інформацію у обсязі та формі, встановлених Законом України «Про споживче кредитування».
Згідно з п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до преамбули Закону України «Про споживче кредитування» цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 12.12.2018 року в справі № 755/11648/15-ц кредитні договори, укладені фізичними особами з банками за своєю суттю є споживчими договорами і на них розповсюджуються положення Закону України «Про захист прав споживачів».
При цьому, ч. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» вказує на те, що третейські суди не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Як наслідок Верховний Суд відмовив банку у задоволенні заяви про видачу виконавчого листа на виконання рішення третейського суду.
Велика Палата Верховного Суду виклала у своїй постанові положення про те, що, якщо договір, у тому числі кредитний, укладений на задоволення особистих потреб фізичної особи і не пов'язаний з підприємницькою діяльністю такої фізичної особи чи виконанням ним обов'язків як найманим працівником, такий договір є споживчим і наявність судового спору щодо цього договору не впливає на його характер, як споживчого, відтак і сам спір у будь-якому випадку стосується прав сторони договору, як споживача, а вирішення такого спору, незалежно від його ініціатора, має ґрунтуватися та враховувати і вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», тобто незалежно від предмета і підстав позову та незважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», враховуючи зазначене, судовий захист прав споживачів здійснюється загальними судами за правилами цивільного судочинства в порядку позовного провадження за позовами фізичних осіб споживачів товарів, робіт і послуг.
Також суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 року в справі № 643/2870/18.
Суд вважає, що Кредитний договір (Оферта) від 17.06.2019 року за своїм змістом є договором про надання споживчого кредиту. Крім того, відсутні докази на підтвердження того, що кредит надавався позичальнику не для задоволення особистих потреб, він пов'язаний зі здійсненням ОСОБА_1 , підприємницької діяльності чи виконанням ним обов'язків як найманим працівником.
На думку суду, посилання представника відповідача на той факт, що Кредит за даним договором не є споживчим, а даний договір не є договором про надання споживчого кредиту є помилковим.
Пунктом 10.1 кредитного договору визначено, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного Договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, окрім справ у спорах щодо захисту прав споживачів, підлягають розгляду в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 007-2005 від 21.06.2005 року, видане Київським міським управлінням юстиції), згідно з регламентом третейського суду. Розгляд здійснюється одноособово суддею, який призначається в порядку, встановленому регламентом постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що є невід'ємною частиною даної третейської угоди, і з яким Сторони ознайомились.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути передано будь-який спір, що виникає з цивільних, господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», третейські суди в порядку, передбаченому цим законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Оскільки, укладений між сторонами кредитний договір за своєю правовою природою є споживчим, а тому третейське застереження, викладене в п. 10.1 кредитного договору №17.06.2019-100002888 від 17.06.2019 року, не може бути виконане.
Законом України «Про третейські суди» виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спір щодо визнання виконавчого напису, вчиненого щодо кредитного договору № 17.06.2019-100002888 від 17.06.2019 року, таким, що не підлягає виконанню, підлягає розгляду судом загальної юрисдикції, а тому клопотання представника відповідача ТОВ «Споживчий центр» про залишення позову без розгляду необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 257, 352, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Клопотання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлія Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню без розгляду - залишити без задоволення.
Узвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 23 травня 2024 року.
Головуючий: О. Г. Казидуб