Справа № 201/4787/24
Провадження № 1-кп/201/732/2024
15 травня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , при секретарях судового засідання - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202404165000630 від 20.04.2024 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кринички Криничанського району Дніпропетровської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, не одружений, утриманців не має, працює неофіційно зварювальником-монтажником, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_4
1.Обставини, які встановлені судом
24 лютого 2022 року указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який після цього неодноразово було продовжено.
Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Законом України № 2117-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» від 03.03.2022 внесено зміни до Кримінального Кодексу України, зокрема ч. 4 ст. 185 після слів "у великих розмірах" доповнена словами "чи в умовах воєнного або надзвичайного стану".
ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що на всій території України введено воєнний стан, вчинив умисний корисливий злочин проти власності за таких обставин.
Так, 10.04.2024 приблизно о 20 год. 05 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні магазину «Єва №10004» ТОВ «РУШ», який розташований за адресою: м. Дніпро, бул. Слави, 45, на торгових стелажах побачив Moschino Toy Boy парфумовану воду чоловічу 5 мл. та Rexona Men Антиперспірант спрей чоловічий Кобальт, 150 мл., які ОСОБА_4 визначив об'єктом свого злочинного посягання та в останнього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у приміщені магазину «Єва №10004», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, у період часу з 20 годин 07 хвилин по 20 годин 10 хвилин шляхом вільного доступу ОСОБА_4 взяв з торгового стелажу Moschino Toy Boy парфумовану воду чоловічу 5 мл., в кількості 1 шт. вартістю 299 гривень 58 копійок та поклав до заднього карману штанів, в які він був одягнутий, після чого взяв з торгового стелажу Rexona Men Антиперспірант спрей чоловічий Кобальт, 150 мл., в кількості 1 шт. 90 гривень 42 копійок.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_4 , діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, утримуючи при собі товар Moschino Toy Boy парфумовану воду чоловічу 5 мл. та Rexona Men Антиперспірант спрей чоловічий Кобальт, 150 мл., на загальну суму 390 гривень перетнув касову зону, магазину «Єва №10004» ТОВ «РУШ», який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , та покинув місце вчинення злочину розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду ТОВ «РУШ» на загальну суму 390 гривень.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
2.Позиція обвинуваченого
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні злочину повністю та підтвердив його вчинення при викладених вище обставинах, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати. Повідомив, що одразу, як співробітники поліції його викрили, повернув їм викраденіпарфумовану воду та антиперспірант в неушкодженому стані, оскільки ними не користувався.
3.Позиція потерпілого
Представник потерпілого ТОВ «РУШ» ОСОБА_6 надав суду заяву, в якій просив розглянути кримінальне провадження без його участі, покарання призначити на розсуд суду, претензій не має.
4. Докази, які досліджені судом
Прокурор надав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3 ст. 349 КПК України, проти якого обвинувачений не заперечив.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності його позицій немає.
Сторонам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого і дослідив документи, які характеризують його особу та документи, які підтверджують процесуальні витрати.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
5.Висновок суду про винуватість обвинуваченого
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повністю та об'єктивно доведена.
Суд вважає, що умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вірно.
6.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
Загальні положення
Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений був осудним у розумінні ст. 19 КК України.
При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання
Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття,оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин, своєю поведінкою під час досудового розслідування та судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки, що проявилось в осуді вчиненого.
При цьому суд звертає увагу на те, що викрадене майно було вилучено за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 в ході огляду місця події та було повернуто потерпілому (а.п. 15-17, 35). Однак повернення потерпілому викраденого майна внаслідок його вилучення в обвинуваченого під час огляду місця події не є добровільним відшкодуванням заподіяної шкоди та не може враховуватися судом під час призначення покарання як обставина, що його пом'якшує (Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 15.06.2023 у справі № 613/527/22: https://reyestr.court.gov.ua/Review/111647884).
Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.
Призначення покарання
Призначаючи покарання суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого злочину, останній віднесено до категорії тяжкого злочину.
При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров'я, стать та вік, неперебування на обліку у лікарів нарколога і психіатра, рівень культури та освіти, соціально-психологічні риси.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину (який є тяжким), конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого (викрадене майно повернуто), даних про особу обвинуваченого, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів є покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років.
Згідно ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Виходячи з усіх обставин справи, думки прокурора, який просив призначити покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, представника потерпілого, який в поданій заяві просив призначити покарання на розсуд суду, наслідків вчиненого злочину (викрадене майно повернуто представнику потерпілого), враховуючи незначну вартість викраденого майна (390 грн), суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства, а тому вважає, що обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для його виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
7.Вирішення цивільного позову
У даному кримінальному провадженні потерпілим до обвинуваченого цивільного позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, не пред'явлено.
8.Вирішення питання про долю речових доказів
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.
9.Інші рішення, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Запобіжний захід обвинуваченому не застосовувався. Клопотань про його застосування не надходило, а тому враховуючи вимоги ст. ст. 131, 132, 177, 178 КПК України і призначене судом покарання, суд не вбачає підстав для його застосування.
Під час досудового розслідування проведена судова-товарознавча експертиза №1499 від 23.04.2024, витрати на проведення якої становлять 250 гривень, які слід стягнути з обвинуваченого (а.п. 42).
Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь судового експерта ОСОБА_7 витрати на проведення судової експертизи 250,00 грн.
Запобіжний захід не застосовувався.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази:
- Moschino Toy Boy парфумовану воду чоловічу 5 мл. та Rexona Men Антиперспірант спрей чоловічий Кобальт, 150 мл.,, які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілоого ТОВ «РУШ» ОСОБА_6 , - залишити останньому за належністю (а.п. 35).
- оптичний диск з відеозаписом з камер спостереження магазину «Єва» - залишити в матеріалах кримінального провадження (а.п. 61).
Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1