16 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/17701/23 пров. № А/857/5601/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
за участю секретаря Кулабухової М.М.,
представника апелянта Безушко О.І.,
представника відповідача Кулька Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року (ухвалене головуючим - суддею Кухар Н.А. у м. Львові) у справі № 380/17701/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:
поновити позивачу строк на звернення до суду з адміністративним позовом;
визнати неправомірним та скасувати рішення, оформлене п.4 протоколу №9 від 21.12.2021 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , яким вирішено внести зміни в облікову справу ОСОБА_1 , а саме зняти з квартирного обліку дочку дружини ОСОБА_2 , 1996 року народження та рахувати його на загальній черзі потребуючих поліпшення житлових умов з 24.06.1992, першочерговій черзі з 26.05.2015 зі складом сім'ї 2 особи, а саме він, дружина ОСОБА_3 , 1975 року народження;
визнати неправомірним та скасувати п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2021 №486 ( з адміністративно - господарської діяльності);
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити на квартирному обліку ОСОБА_2 , 1996 року народження в складі сім'ї ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що рішенням, оформленим п. 4 протоколу № 9 від 21.12.2021, засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 вирішено внести зміни в облікову справу ОСОБА_1 , а саме зняти з квартирного обліку дочку дружини ОСОБА_2 , 1996 року народження. Позивач не погоджується із вказаним рішенням та зазначає, що він є військовослужбовцем, який має вислугу більше 35 років, має право на забезпечення житлом від держави, в тому числі позачерговому та першочерговому порядку, що передбачено ст. 12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, проте його право не реалізовано з вини відповідача.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно знято з квартирного обліку дочку дружини позивача - ОСОБА_2 , оскільки підставою зняття з обліку та виключення зі списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов є подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік та інші випадки, передбачені законодавством.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що судом не враховано рішення Бродівського районного суду Львівської області у справі № 439/1668/19 де підтверджено право перебування його сім'ї на квартирному обліку з 24.06.1992.
Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
В судовому засіданні представник відповідача, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно протоколу № 22 від 24.01.2012 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 позивача зараховано на квартирний облік для одержання житла на загальну чергу з 24.06.1992 року з складом сім'ї 4 (чотири) особи: ОСОБА_1 , його дружина - ОСОБА_4 , син - ОСОБА_5 , донька - ОСОБА_2 .
Згідно протоколу № 9 від 21.12.2021 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (затверджено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності) від 21.12.2021 року № 486) внесено зміни в облікову справу ОСОБА_1 - знято з квартирного обліку дочку дружини ОСОБА_2 та рахувати його на загальній черзі потребуючих поліпшення житлових умов з 24.06.1992 року, першочерговій черзі з 26.05.2015 зі складом сім'ї 2 особи, а саме: ОСОБА_1 , його дружина - ОСОБА_4 , згідно п. 5 ст.40 ЖКУ, ст. 198-199 СКУ, п. 1 розділ 1 наказу МО України від 31.07.2018 №380.
Підставою такого рішення відповідача стало те, що ОСОБА_1 подав відомості, які не відповідають дійсності при зарахуванні на квартирний облік, а саме в довідці не значиться донька дружини ОСОБА_2 , 1996 року народження.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 9 Житлового кодексу Української РСР (далі - Житловий кодекс) громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів
Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Житлового кодексу потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.
Згідно із ч. 1 ст. 37 Житлового кодексу облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію.
Частиною 1 ст. 43 Житлового кодексу встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
За правилами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р за №2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п. 9 ст. 12 Закону № 2011-XII військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 за № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (надалі - Порядок № 1081), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Вказаним Порядком визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Відповідно до п.22 та п.23 Порядку №1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника).
Положеннями п.24 Порядку №1081 встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
Згідно з пунктом 29 Порядку військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Відповідно до пункту 30 Порядку військовослужбовці знімаються з обліку у разі:
поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;
засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;
звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 31 Порядку житлові приміщення надаються тільки військовослужбовцям, які перебувають на обліку, крім випадків, передбачених законодавством.
Отже, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на грошову компенсацію, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, крім випадків, передбачених п. 30 Порядку № 1081.
Як згадувалось вище, що згідно протоколу №2 2 від 24.01.2012 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 позивача зараховано на квартирний облік для одержання житла на загальну чергу з 24.06.1992 року з складом сім'ї 4 (чотири) особи: ОСОБА_1 , його дружина - ОСОБА_4 , син - ОСОБА_5 , донька - ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу № 9 від 21.12.2021 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (затверджено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності) від 21.12.2021 № 486) внесено зміни в облікову справу ОСОБА_1 - знято з квартирного обліку дочку дружини ОСОБА_2 та рахувати його на загальній черзі потребуючих поліпшення житлових умов з 24.06.1992, першочерговій черзі з 26.05.2015 зі складом сім'ї 2 особи, а саме: ОСОБА_1 , його дружина - ОСОБА_4 , згідно п. 5 ст.40 ЖКУ, ст. 198-199 СКУ, п. 1 розділ 1 наказу МО України від 31.07.2018 №380.
Підставою такого рішення відповідача стало те, що ОСОБА_1 подав відомості, які не відповідають дійсності при зарахуванні на квартирний облік, а саме в довідці не значиться донька дружини ОСОБА_2 , 1996 року народження.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в протоколі засідання житлової комісії № 9 від 21.12.2021 відповідач зазначив, що в ході перевірки облікової справи майстер - сержанта ОСОБА_1 виявлено, що відповідно до довідки від 25.11.2021 року №97/1365 про склад сім'ї, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 на утриманні позивача значаться дружина - ОСОБА_6 та син - ОСОБА_5
Так, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 25.11.2021 № 97/1365, на утриманні майстер - сержанта ОСОБА_1 знаходиться сім'я у складі дружини дружина - ОСОБА_3 , 1975 р.н. та син - ОСОБА_5 , 1992 р.н.
Враховуючи наведене вище колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що відповідачем правомірно знято з квартирного обліку дочку дружини позивача - ОСОБА_2 , оскільки підставою зняття з обліку та виключення зі списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов є подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік та інші випадки, передбачені законодавством.
Щодо доводів апелянта про те, що судом не враховано рішення Бродівського районного суду Львівської області у справі № 439/1668/19 де підтверджено право перебування його сім'ї на квартирному обліку з 24.06.1992 то суд вважає за потрібне зазначити таке.
Предметом позову у справі №439/1668/19, який розглядався Бродівським районним судом Львівської області було визнання права перебування позивача - ОСОБА_1 на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 24.06.1992, а не визначення конкретних членів сім'ї позивача. Бродівським районним судом Львівської області було визнано право перебування на вказаному обліку ОСОБА_1 з 24.06.1992.
Бродівським районним судом Львівської області не досліджувалось питання законності перебування ОСОБА_2 на квартирному обліку, а відтак судом першої інстанції було прийнято правильне рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 380/17701/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 23 травня 2024 року