Справа № 120/15419/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк М.В.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
23 травня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
в жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 12.07.2023 №UA401000/2023/000072/1.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.02.2023 між Компанією AMBRO SA SUCEAVA Calea Unirii nr.24 720019 Сучава, Румунія (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гофрокомбінат “Торгтехніка” (Покупець) було укладено зовнішньоекономічний Контракт №020223 (далі по тексту - Контракт) предметом якого є поставка паперу та картону загальної кількості 2000 тонн.
Відповідно до п.1.1 Контракту, кількісні та якісні показники товару зазначаються в замовлені та погоджуються з постачальником.
Доставка товару здійснюється на умовах транспортних засобів FCA Suceava, наданих покупцем (п. 2.3 Контракту).
Ціна товару обговорюється при кожному замовлені від покупця (п. 3.3 Контракту).
На виконання умов контракту Продавцем згідно технічних характеристик та у відповідності до інвойса №01062023/1 від 10.07.2023 було поставлено наступну партію Товару на загальну суму 7594,30 Євро:
- папір для гофрування Wellenstoff, папір у рулонах багатошаровий, негофрований, некрейдований, нефарбований, некаландрований, не білений, неперфарований, без малюнка, непросочений, виготовлений з маси регенерованого паперу (макулатури та відходів), вміст волокон отриманих механічним способом - 100%, марка Ambrowell, шириною 239,5 см - 4 рулони, 249,5 см - 4 рулони.
З метою здійснення митного оформлення товару 10.07.2023 позивач подав до Вінницької митниці електронну декларацію за №23UA401020035525U5, відповідно до якої інвойсна вартість товару складає 7594,30 євро, митна вартість за кг - 0,3557 євро.
Митна вартість товару була заявлена Позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються згідно інвойсу Продавця.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у електронній декларації були подані наступні документи:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 МКУ;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) №020223 від 02.02.2023;
3) рахунок - фактура (інвойс) №01062023/1 від 10.07.2023;
4) банківський платіжний документ - платіжне доручення в іноземній валюті №32 від 15.05.2023;
5) довідка про транспортні витрати б/н від 10.07.2023;
Окрім того, на вимогу митного органу про надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість ввезеного товару, декларант листом №1 від 12.07.2023 повідомив відповідача, що додаткові документи, що підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості були надані до митного оформлення.
При цьому, додатково було надано:
- експертний висновок про вартісні характеристики товарів №0086 від 11.07.2023 підготовлений Вінницькою торгово-промисловою палатою;
- акт звірки б/н від 11.07.2023 за зовнішньо-економічним договором №020223 від 02.02.2023;
- платіжне доручення в іноземній валюті №60 від 05.07.2023;
- прейскуранти (прайс-листи) б/н від 10.07.2023;
- копія митної декларації країни відправлення №23ROIS8230E0020501 від 11.07.2023;
- підтвердження замовлення №01062923 від 30.06.2023 від виробника товару із зазначеною ціною на замовлений товар.
За результатом опрацьованої митної декларації та поданих документів Вінницькою митницею прийнято рішення від 12.07.2023 UA401000/2023/000072/1 про коригування митної вартості товарів (з коригуванням митної вартості за кг - 0,5510 євро замість первинно задекларованих - 0,3557 євро).
Зі змісту цього рішення про коригування митної вартості товарів від 12.07.2023 слідує, що на переконання митного органу використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості товару не підтверджені документально, а подані документи містять розбіжності та неточності. За таких обставин митним органом при визначені митної вартості товару застосовано другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, а саме застосовувався метод згідно ст. 59 МК України. При цьому, джерелом числового значення митної вартості товару № 2 є оформлена цим суб'єктом ЗЕД ЕМД від 18.05.2023 № UА401020/2023/025924, за якою був випущений у вільний обіг ідентичний товар.
Як вказує позивач, він хоч і не погодився з визначеною митним органом митною вартістю товарів, однак 13.07.2023 подав нову ЕМД № 23UА401020035929U0, в яких митна вартість імпортованих товарів була визначена в розмірі, вказаному у спірному рішенні про коригування митної вартості. Після сплати позивачем, визначених відповідачем митних платежів, товари було випущено у вільний обіг на митній території України.
Однак, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 12.07.2023 UA401000/2023/000072/1 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено неповноту, неточність чи недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості задекларованих товарів, та, як наслідок, безпідставність визначення такої вартості із застосуванням другорядних методів. При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості саме за ціною договору.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Виходячи із положень статтей 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 58 МК України).
Так, стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої-восьмої та десятої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Як вимагає частина друга статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №813/1229/16.
При цьому, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Тобто, наведені приписи зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, ненаведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Суд зазначає, що відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Так, основні мотиви, які лягли в основу прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000072/1 від 12.07.2023 зводяться до того, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості товару не підтверджені документально, а подані документи містять розбіжності та неточності.
Натаючи оцінку таким доводам відповідача колегія суддів зазначає наступне.
Так, у рішенні про коригування митної вартості від 12.07.2023 №UA401000/2023/000072/1 відповідач вказує, що в платіжному дорученні №32 від 15.05.2023 вказана сума 12200 євро, а документ, на основі якого здійснюється платіж зазначено лише контракт №020223 від 02.02.2023, а рахунок-фактура (інвойс) №01062023/1 на суму 7594,3 євро датований 10.07.2023, тобто після проведення оплати.
Надаючи оцінку даному твердженню відповідача, суд зазначає, що не зазначення в призначені платежу інвойсу, як підстави для оплати, не може бути обґрунтованим сумнівом правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та підставою для коригування митної вартості товарів. Виставлення рахунку № 01062023/1 від 10.07.2023 після проведення плати в жодному разі не може вважатися порушенням договірних зобов'язань сторін та абсолютно ніяким чином не впливає на ціну товару.
Ба більше, суд акцентує увагу відповідача на тому, що таке платіжне доручення митним законодавством взагалі не відноситься до документів, що підтверджують митну вартість товару.
Частина 2 статті 53 МК України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу)”.
Умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення предоплат, післяплат чи часткових оплат.
Суд зазначає, що умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 по справі №540/2455/19.
Крім того, митниця зазначила, що в платіжному доручені №32 від 15.05.2023 зазначено директора ОСОБА_1 , в контракті вказано, що директор ТОВ "Гофрокомбінат "Торгтехніка" є ОСОБА_1 , згідно облікової картки учасника ЗЕД директор ТОВ "Гофрокомбінат "Торгтехніка" зазначено директора ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 особа уповноважена на роботу з митницею. Це, на думку митного органу, вказує на обґрунтований сумнів щодо оплати даної партії товару.
Щодо цього твердження суд вважає за необхідним відмітити, що відомості про підписанта ніяким чином не можуть бути підставою для сумнівів щодо оплати товарів, оскільки таких сумнівів не заявляє власне сам Продавець Товару - Компанія "AMBRO SA SUCEAVA".
Також є безпідставними висновки відповідача про неподання специфікації № FN від 10.07.2023, зазначеної в експортній декларації країни відправлення, позаяк жодних специфікацій між сторонами підписано не було, що й виключало можливість їх подання митному органу.
Обґрунтовуючи оспорюване рішення відповідач також зазначив, що декларантом надано експертний висновок від 11.07.2023 №0086, в якому зазначено, що експертом Вінницької Торгово-Промислової палати було проведено дослідження зовнішньоекономічного договору від 02.02.2023 №020223, рахунку-фактури (інвойсу) від 10.07.2023 №01062023/1, який було надано до митного органу з пакетом документів. Однак, експертом не досліджувались ціни на аналогічні товари в країні-відправлення, що може свідчити про формальний підхід до проведення дослідження.
При цьому, на переконання суду, даний висновок є належним документом, що підтверджує справедливість ціни, зазначеної в Контракті, оскільки згідно з положеннями статті 53 МК України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є додатковими документами, які подаються митному органу у випадку, якщо документи, зазначені в частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.
Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Тобто митним органом безпідставно проігноровано інформацію щодо цін на продукцію, зазначену в експертному висновку торгово-промислові палати.
Крім того, Верховним Судом з аналогічних правовідносин викладено наступний правовий висновок у постанові від 06.11.2018 у справі №810/2593/15: Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб'єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України"), однак таке своє право не реалізувала. Отже, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.
Таким чином, відповідач маючи сумнів щодо змісту наданого позивачем експертного висновку, мав право звернутися до іншого суб'єкту оціночної діяльності із письмовим запитом рецензувати такі висновки. Крім того, відповідно до положень статті 327 МК України відповідач мав право самостійно залучити для участі у здійсненні митного контролю митної вартості товарів спеціалістів та експертів, якщо висновок експерта, зроблений на замовлення декларанта, останній вважав сумнівним.
Водночас, як зазначено відповідачем, листом Держмитслужби від 30.05.2023 №15/15-02-05/7/2369 доведено інформацію щодо індексів вартості окремих видів картонно-паперової продукції, що ввозиться на митну територію України (додаток до листа АУП "УкрПапір" від 29 травня 2023 року № 219), згідно якого вартість паперу для гофрування, виробництва компанії AMBRO SA SUCEAVA торгівельної марки AMBROWELL щільністю 100-170г/кв.м на умовах поставки FCA склад продавця Сучава Румунія коштує 420-440 євро за тону. У зв'язку з цим є підстави вважати що інвойс який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо дійсної вартості товару відповідно до статті VII ГАТТ.
Проте, на переконання суду, лист АУП “УкрПапір” не може бути свідченням справедливої цін товару, тим більше, що як зазначає позивач, ТОВ “Гофрокомбінат “Торгтехніка” не входить до даної асоціації і не зобов'язане дотримуватись його рівня цін, які в даному випадку є ринковими та не можуть бути однаковими для всіх суб'єктів.
Наводячи сумніви щодо транспортування товару відповідач у своєму рішенні зазначає, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Разом з тим, як вказує відповідач, жоден з вищенаведених документів до митного оформлення не надано, відповідно не надано документи, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст.53 МКУ в обов'язковому порядку подаються з метою підтвердження заявленої митної вартості.
Суд також вважає дане твердження відповідача необґрунтованим, оскільки позивачем було надано Довідку ТОВ "РМК "ТОРГТЕХНІКА" про транспортні витрати б/н від 10.07.2023, відомості та числові значення в якій відповідачем спростовані не були.
Крім того, відповідачем зазначено, що декларантом в додатках до листа від 12.07.2023 №1 на вимогу митного органу додатково надано платіжне доручення від 05.07.2023 №60 на суму 7000 євро, яке підписане директором ОСОБА_2 , а документ на основі якого здійснюється платіж зазначено лише контракт від 02.02.2023 №020223, рахунок-фактура (інвойс) №01062023/1 на суму 7594,3 євро датованого вже 10.07.2023, тобто після проведення оплати, що порушує пункт 3.3 контракту. Також додатково надано акт звірки взаємних розрахунків станом за період 01.01.2023-11.07.2023 між ТОВ "Гофрокомбінат "Торгтехніка" та AMBRO SA SUCEAVA підписаний ОСОБА_3 зі сторони ТОВ "Гофрокомбінат "Торгтехніка", з іншої сторони акт звірки не підписано та не завірено. Тобто проведено звірку в односторонньому порядку особою, що не відноситься до ТОВ "Гофрокомбінат "Торгтехніка".
На переконання суду дане твердження відповідача також не заслуговує на увагу, оскільки, відповідно до пункту 3.2 Контракту визначено, що покупець може сплачувати за товар на умовах передплати/оплати з відстрочкою платежу, а виставлення рахунку після проведення оплати не є порушенням умов Контракту.
Отже слід дійти висновку, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.
Суд вважає, що надані позивачем документи для проведення митних оформлень у сукупності із Експортним висновком Вінницької Торгово-Промислової палати 11.07.2023 №0086 підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом.
Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та зазначає таке.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
Надаючи правову оцінку рішенням про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, слід врахувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч. 2 ст. 55 МК України.
На переконання суду, в даному випадку різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості задекларованих товарів, та, як наслідок, безпідставність визначення такої вартості із застосуванням другорядних методів. При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості саме за ціною договору.
Відтак, оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000072/1 від 12.07.2023 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.