П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 травня 2024 р. м. ОдесаСправа № 540/5729/21
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів - Джабурії О.В., Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року по справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
28.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив:
визнати протиправними дії ГУПФУ в Херсонській області щодо відмови у перерахунку пенсії приватного підприємця ОСОБА_1 ;
зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зробити перерахунок пенсії, врахувавши в страховий стаж підприємницької діяльності ОСОБА_1 з 01.07.1998 року по 31.06.2010 року та виплатити недоплачену пенсію за період з 19.07.2019 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року - скасовано та ухвалено нову постанову про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до страхового стажу для нарахування та виплати пенсії, стаж підприємницької діяльності ОСОБА_1 з 01.07.1998 року по 30.06.2010 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , врахувавши в страховий стаж для нарахування та виплати пенсії, стаж підприємницької діяльності ОСОБА_1 періоди з 01.07.1998 року по 29.02.2000 року та з 01.01.2004 року по 30.06.2010 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.04.2021 року щодо зарахування періодів з 01.09.2000 року по 31.12.2000 року, з 01.05.2002 року по 31.12.2002 року, з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено
14 травня 2024 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку ст.254 КАС України про роз'яснення судового рішення.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
В заяві ОСОБА_1 просить роз'яснити:
1) чи повинне Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зараховувати в пенсійний стаж період з 01.01.2004 року по 30.06.2010 року в повному обсязі за увесь період. Позивач вказує, що пенсійний орган здійснив зарахування вказаного періоду в частково: 2004 рік - 22 дні; 2005 рік - 11 місяців 19 днів; 2006 рік - 1 місяць 11 днів, 2007 рік - 11 днів, 2008 рік - 12 днів, 2009 рік - 12 днів, з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року - 0 днів, що загалом становить 1 рік 2 місяці 27 днів;
2) чи повинне Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зараховувати в пенсійний стаж період з 01.01.2003 року по 30.12.2003 року.
Судова колегія звертає увагу, що по першому питанню доводи заявника ґрунтуються на зарахуванні пенсійним органом до його страхового стажу період провадження підприємницької діяльності з 01.01.2004 року по 30.06.2010 року не в повному об'ємі, тобто фактично позивач ставить під сумнів правильність виконання судового рішення.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, установлену законом.
Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, який здійснюється судом шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.
Іншу форму судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачено статтею 383 КАС України, якою врегульовано можливість визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Таким чином, незгода позивача з порядком виконання судового рішення реалізується шляхом звернення судового рішення до примусового виконання з залученням виконавчої служби та у процесуально встановлений спосіб.
Натомість, відповідно до змісту постанови суду апеляційної інстанції від 26 лютого 2024 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що «законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року, за умови сплати страхових внесків та незалежно від їх сум (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску)».
Також у мотивувальній частині постанови зазначено сплату позивачем страхових внесків, у тому числі, з 01.01.2004 року по 30.06.2010 року.
В резолютивній частині постанови від 26 лютого 2024 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , врахувавши в страховий стаж для нарахування та виплати пенсії, стаж підприємницької діяльності ОСОБА_1 періоди з 01.07.1998 року по 29.02.2000 року та з 01.01.2004 року по 30.06.2010 року.
Таким чином, колегія суддів, встановивши у мотивувальній частині постанови необхідність зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року, за умови сплати страхових внесків та незалежно від їх суми, у резолютивній частині постанови не визначала будь-якого альтернативного порядку зарахування до страхового стажу позивача, стажу його підприємницької діяльності за період з 01.01.2004 року по 30.06.2010 року.
Отже, у відповідній частині постанова суду апеляційної інстанції є зрозумілою, розширеного тлумачення шляхом її роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Стосовно другого питання, а саме чи повинне Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зараховувати в пенсійний стаж період з 01.01.2003 року по 30.12.2003 року, колегія суддів зазначає наступне.
У постанові суду апеляційної інстанції визначено, що надані позивачем звіти персоніфікованого обліку «Індивідуальні дані» та «Список робітників» за 2003 рік не містять відомостей про отримані доходи, суми сплачених страхових внесків та деталізації періоду, тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність документального підтвердження здійснення позивачем індивідуальної підприємницької діяльності у відповідний період.
Також судом досліджено довідку форми ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» та встановлено відсутність інформації щодо надходження коштів та/або здійснення підприємницької діяльності позивачем за спрощеною системою оподаткування, зокрема, за період з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року.
Проте, частиною третьою статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
З огляду на наявні спеціальні повноваження відповідача щодо встановлення права особи на пенсію, суд апеляційної інстанції зобов'язав відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.04.2021 року щодо зарахування, зокрема, періоду з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року, з урахуванням висновків суду.
Таким чином, постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у відповідній частині також є зрозумілою, розширеного тлумачення шляхом її роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Враховуючи викладене, відсутні підстави для роз'яснення постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року.
Керуючись ст.ст. 248, 254, 311, 325, 329 КАС України судова колегія
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про роз'яснення постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко