Справа № 444/1335/24
Провадження № 2/444/691/2024
заочне
23 травня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Оприск З. Л.
секретар судового засідання Гнідець В.В.
за участі представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква Львівської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення коштів за договором побутового підряду,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів за договором побутового підряду.
02 квітня 2024 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.
Позивач у позовній заяві мотивував свої вимоги наступним. 11.01.2024 року між позивачем (Замовник) з однієї сторони та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) з другої сторони було укладено договір індивідуальний номер замовлення 0010184. Відповідно до пункту 1.1. даного Договору, Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався організувати роботи по виготовленню та передачі у власність ПВХ конструкцій (далі Вироби) за максимальними розцінками Виконавця. 11.01.2024 р. Замовником по Договору було здійснено оплату Виконавцю авансового платежу на суму 5000,00 грн. Згідно з пунктом 2.3. Договору, борг «до передачі у власність» становить 20321,00 грн. (двадцять тисяч триста двадцять одну гривню 00 копійок). Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. Договору, борг «до передачі у власність» повинен бути погашений Замовником не пізніше 15 (п'ятнадцяти) днів з дня внесення завдатку. Після виконання пункту 3.1. Виконавець зобов'язався передати у власність Замовника виготовлені вироби упродовж 41-го робочого дня. У разі, якщо Вироби мають нестандартну комплектацію, термін передачі у власність Замовника виготовлених виробів збільшується до 70-ти робочих днів (пункт 3.2. Договору). Кінцевий строк оплати коштів в сумі 20321,00 грн. (двадцять тисяч триста двадцять одна гривня 00 копійок), як це встановлено в підпункті 3.1.1. пункту 3.1. Договору спливав після 15-ти днів з дня внесення авансового платежу, тобто 26.01.2024 року. 19.01.2024 р. позивач заявою про відмову (розірвання) договору повідомив відповідача про відмову від договору індивідуальний номер замовлення 0010184 та просив у зв'язку із цим повернути їй сплачені по договору кошти в сумі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок), оскільки кінцевий строк оплати вартості Виробів згідно з підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. Договору не настав, відтак відповідач у свою чергу не приступив до виконання свого зустрічного зобов'язання, як це встановлено у пункті 3.2. Договору. В свою чергу, відповідач відповіді на заяву позивача про відмову (розірвання) договору не надала, коштів позивачу не повернула. З огляду на вищевказане, оскільки позивач до початку виконання відповідачем свого зустрічного зобов'язання за договором побутового підряду повідомила відповідача про відмову від договору та просила повернути їй виданий відповідачу аванс, однак такі кошти відповідач позивачу не повернула, остання змушена звернутися із позовом до суду для захисту свого порушеного права. Просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ) кошти в сумі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок), судові витрати в сумі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок) у вигляді витрат на правову допомогу.
Відповідач відзив на позов до суду не подав.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Повідомив, що предметом договору підряду було встановлення вікон у квартирі позивачки, тобто на задоволення побутових потреб замовника, які не пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності, та наголосив, що виконання договору не почалося, оскільки відповідно до п.3.2 виконання договору підряду виконавцем починалося після сплати повної суми коштів.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні було досліджено усі наявні в матеріалах справи докази.
11.01.2024 року між позивачем (Замовник) з однієї сторони та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) з другої сторони було укладено договір індивідуальний номер замовлення 0010184. Відповідно до пункту 1.1. даного Договору, Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався організувати роботи по виготовленню та передачі у власність ПВХ конструкцій (далі Вироби) за максимальними розцінками Виконавця. 11.01.2024 р. Замовником по Договору було здійснено оплату Виконавцю авансового платежу на суму 5000,00 грн. Згідно з пунктом 2.3. Договору, борг «до передачі у власність» становить 20321,00 грн. (двадцять тисяч триста двадцять одну гривню 00 копійок). Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. Договору, борг «до передачі у власність» повинен бути погашений Замовником не пізніше 15 (п'ятнадцяти) днів з дня внесення завдатку. Після виконання пункту 3.1. Виконавець зобов'язався передати у власність Замовника виготовлені вироби упродовж 41-го робочого дня. У разі, якщо Вироби мають нестандартну комплектацію, термін передачі у власність Замовника виготовлених виробів збільшується до 70-ти робочих днів (пункт 3.2. Договору). Кінцевий строк оплати коштів в сумі 20321,00 грн. (двадцять тисяч триста двадцять одна гривня 00 копійок), як це встановлено в підпункті 3.1.1. пункту 3.1. Договору спливав після 15-ти днів з дня внесення авансового платежу, що підтверджується копією даного договору, додатку до нього та копією квитанції від 11.01.2024 року.
19.01.2024 р. позивач заявою про відмову (розірвання) договору повідомив відповідача про відмову від договору індивідуальний номер замовлення 0010184 та просив у зв'язку із цим повернути їй сплачені по договору кошти в сумі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок), оскільки кінцевий строк оплати вартості Виробів згідно з підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. Договору не настав, відтак відповідач у свою чергу не приступив до виконання свого зустрічного зобов'язання, як це встановлено у пункті 3.2. Договору, що підтверджується копією даної заяви та поштових чеків.
25 березня 2024 року ОСОБА_2 (Клієнт) з одного боку, та Адвокатське бюро Юрія Станька (Бюро) з другого боку, уклали договір про надання правової допомоги № 0093, згідно підпунктів 2.1., 2.2., 2.3. якого, предметом цього Договору є правова допомога, що надається Бюро Клієнту, що підтверджується копією даного договору.
28 березня 2024 року між ОСОБА_2 (Клієнт) з одного боку, та Адвокатське бюро Юрія Станька (Бюро) з другого боку, підписано акт № Б/1 приймання- передачі наданих правових послуг за договором № 0093 від 25.03.2024 р., що підтверджується копією такого. Згідно вказаного акту сторони підтвердили обсяг наданої правової допомоги за вказаним договором, що надавалась Бюро Клієнту з 25.03.2024 р. по 28.03.2024 р. та її вартість в сумі 3000,00 грн. На оплату наданих правових послуг за договором Бюро складено, а Клієнтом отримано 28.03.2024 р. рахунок № Б/1.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 статті 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник Видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору (частина 1 статті 866 ЦК України).
Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі (частина 2 статті 873 ЦК України).
Згідно з частиною 2 статті 867 ЦК України замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.
Судом встановлено, що відповідач як підрядник за договором побутового підряду, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язався виконати за завданням позивача роботу, призначену для задоволення побутових особистих потреб, позивачем було сплачено відповідачу завдаток в сумі 5000,00 грн., відповідач не приступив до виконання свого зобов'язання, однак позивачка відмовилася від договору побутового підряду.
Враховуючи те, що відповідачем до повідомлення про відмову від договору не було фактично виконано робіт по даному договорі, те, що відповідач добровільно не повернув суму завдатку, відтак таку потрібно стягнути з нього в примусовому порядку.
Інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, немає.
За таких обставин позов потрібно задовольнити повністю.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи те, що позивача звільнено від сплати судових витрат, з відповідача необхідно стягнути 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Керуючись ст. 865, 866, 867, 873 ЦК України, ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ) кошти в сумі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок), судові витрати в сумі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок) у вигляді витрат на правову допомогу.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Одночасно роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дата складення повного тексту судового рішення 23 травня 2024 року.
Головуючий Оприск З. Л.