23 травня 2024 року Справа № 480/853/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/853/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, і просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27.10.2023 №262840006702 про відмову в призначенні ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Святошинським РУГУ МВС України в м. Києві 27.06.2002 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) пенсії за віком;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, місцезнаходження: 40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43) призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Святошинським РУГУ МВС України в м. Києві 27.06.2002 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 23.10.2023;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, місцезнаходження: 40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 27.06.2002 року Святошинським РУГУ МВС України в м. Києві, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) період роботи:
з 01.09.1979 по 10.12.1983 згідно довідки від 02.06.2000 №101;
з 27.12.1983 по 12.04.1988 згідно довідки від 13.06.2000 №01/54;
з 12.04.1988 по 31.07.1992 згідно довідки від 14.06.2000 № 05/133;
з 01.08.1992 по 20.01.1997 згідно довідки від 05.06.2000 №231;
з 11.11.1999 по 27.02.2002 згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, однак відповідачем (ГУ ПФУ у Сумській області) було відмовлено з підстав відсутності необхідного страхового стажу. Стверджує, що зробила усі можливі дії для надання до відповідача відповідних підтверджуючих документів. Таку відмову позивач вважає протиправною, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду відкрито прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надійшли пояснення,у яких просить відмовити в задоволенні позову.
Також пояснення надійшли від Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, у яких просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 23.10.2023 позивач звернулася до територіальних органів ПФ України із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи принцип екстериторіальності вказана заява була розглянута Головним управління Пенсійного фонду України у Сумській області та було прийнято рішення від 27.10.2023 №262840006702 про відмову у призначенні пенсії позивачу.
У вказаному рішенні відповідач зазначив:
"Відмовити у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058) ОСОБА_1 .
Дата народження - 22.11.1960
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - 23.10.2023 Пенсійний вік, визначений ст.26 Закону №1058 - 59 років 6 місяців
Вік заявника на5 дату звернення - 62 роки 11 місяців 1 день
Необхідний страховий стаж, визначений ст.26 Закону №1058 - 27 років
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пеней за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років. Відповідно до наданих документів страховий стаж особи - 16 років 10 місяців 11 днів.
Відповідно до наданих документів до страхового стажу не зараховані:
- періоди роботи з 11.11.1999 по 27.02.2002 згідно записів трудової книжки, оскільки записи до трудової книжки внесено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме: дописано дату заповнення трудової книжки. Також за даний період роботи відсутня інформація в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- з 27.12.1983 по 12.04.1988 згідно довідки від 13.06.2000 №01/54, оскільки відсутня інформація про правонаступництво/реорганізацію тресту їдалень Ватутинського району в ВАТ “Юність”. Також звертаємо увагу, що довідка засвідчена тільки підписом відділу кадрів;
- з 12.04.1988 по 31.07.1992 згідно довідки від 14.06.2000 № 05/133, оскільки відсутня інформація про правонаступництво/реорганізацію об'єднання їдалень №22-02 в ЗАТ “Полюс”;
- з 01.08.1992 по 20.01.1997 згідно довідки від 05.06.2000 №231, оскільки довідку не засвідчено підписом керівника підприємства та гербовою печаткою;
- з 01.09.1979 по 10.12.1983 згідно довідки від 02.06.2000 №101, оскільки довідка не містить кутового штампу, підпису керівника підприємства та інформації про реорганізацію підприємства.
Разом з тим повідомляємо, що довідки від 13.06.2000 №01/54, від 14.06.2000 №05/133, від 05.06.2000 №231 та від 02.06.2000 №101 потребують перевірки обгрунтованості їх видачі та достовірності поданих відомостей.
Додатковий коментар:
За наданими документами право на призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону №1058 матиме після досягнення 65 років, тобто з 23.11.2025.
За умови надання додаткових документів право на призначення пенсії буде переглянуто.
У разі незгоди з рішенням, має право на оскарження до Пенсійного фонду України чи в судовому порядку." (а.с. 13-14).
Позивач не погоджується з діями відповідача щодо відмови у призначенні пенсії, що стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону № 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
Судом встановлено, що на момент звернення позивач досягла 62-річного віку, що також не заперечується відповідачем.
Суд виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, встановив, що відповідачем не враховано до страхового стажу період роботи позивача:
- періоди роботи з 11.11.1999 по 27.02.2002 згідно записів трудової книжки, оскільки записи до трудової книжки внесено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме: дописано дату заповнення трудової книжки. Також за даний період роботи відсутня інформація в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- з 27.12.1983 по 12.04.1988 згідно довідки від 13.06.2000 №01/54, оскільки відсутня інформація про правонаступництво/реорганізацію тресту їдалень Ватутинського району в ВАТ “Юність”. Також звертаємо увагу, що довідка засвідчена тільки підписом відділу кадрів;
- з 12.04.1988 по 31.07.1992 згідно довідки від 14.06.2000 № 05/133, оскільки відсутня інформація про правонаступництво/реорганізацію об'єднання їдалень №22-02 в ЗАТ “Полюс”;
- з 01.08.1992 по 20.01.1997 згідно довідки від 05.06.2000 №231, оскільки довідку не засвідчено підписом керівника підприємства та гербовою печаткою;
- з 01.09.1979 по 10.12.1983 згідно довідки від 02.06.2000 №101, оскільки довідка не містить кутового штампу, підпису керівника підприємства та інформації про реорганізацію підприємства.
Вказані записи внесені до трудової кнжки позивача на підставі довідок, які скріплені підписами та печатками підприємств, на яких працювала позивач, та мають посилання на відповідні накази про призначення та звільнення з роботи, на підставі яких внесено записи у трудову книжку.
За приписами ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Правила ведення трудових книжок працівників були затверджені Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників (затверджена наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110; далі за текстом Інструкція №58), а правила підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (затверджений постановою КМ України від 12.08.1993 №637; далі за текстом Порядок №637).
Пунктом п. 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм дає суду підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 31 березня 2020 року у справі № 678/65/17 та від 09.07.2020р. по справі № 235/7688/16-а.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача з приводу того, що в трудовій книжці позивача є в наявності певні недоліки в оформлені трудової книжки, оскільки, на думку суду, наявність таких недоліків, неточностей не є підставою вважати, що вказаний спірний період роботи не підтверджують факту перебування особи на відповідній посаді, до того ж, обов'язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, а не на працівника.
Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім того, згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Щодо твердження відповідача про відсутність інформації у індивідуальних відомостях про застраховану особу, суд вказує на таке.
Закон №1058-ІV набрав чинності з 01.01.2004.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону №1058-ІV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
За правилами статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач у спірний період з 11.11.1999 по 27.02.2002 працювала на посаді комерційного директора у ООО «ВБО» (мовою оригіналу) у зв'язку з чим підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а спірний період роботи підлягав зарахуванню до страхового стажу позивача.
Разом з цим питання визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №919.
Так, цією постановою затверджено Порядок, який встановлює механізм визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії застрахованої особи, страховий стаж якої починаючи з 1 липня 2000 р. становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р. у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.
Цим Порядком, зокрема, врегульовано порядок визначення заробітної плати в разі ліквідації підприємства, на якому працівник працював, а також в разі відсутності відповідних архівних документів.
Крім того, відповідно до статті частини 2 статті 20 Закону №1058-ІV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, в пункті 1 статті 11 цього закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Враховуючи, що чинним законодавством передбачено порядок визначення заробітної плати у разі втрати документів про її нарахування та виплату, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків покладено на страхувальника і невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку не може позбавляти позивача права на зарахування спірного періоду до страхового стажу.
З огляду на встановлені у даній справі обставини та враховучи вище викладене, суд дійшов висновку, що відповідач під час неврахування позивачу періоду роботи з 11.11.1999 по 27.02.2002 до загального стажу, що надає право на призначення пенсії за віком, та відмовляючи у призначенні пенсії, діяв необґрунтовано.
Підсумовуючи викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27.10.2023 №262840006702 щодо не відповідає критеріям правомірності, є необґрунтованим та протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 23.10.2023, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсію стали висновки відповідача про незарахування періодів роботи позивача до страхового стажу.
Судовим розглядом встановлено, що спірне рішення відповідача прийняте без повного з'ясування обставин справи та інших документів, наданих позивачем.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно із пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону № 1058-ІV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Згідно з п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам. Оскільки рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.
Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 14.06.2022 по справі №480/5340/21.
Із врахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне застосувати належний спосіб захисту прав позивача і вийти за межі позовних вимог для повного захисту порушеного права на пенсію у відповідності до вимог ст. 9 КАС України та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області області повторно розглянути заяву позивача від 23.10.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та прийняти рішення по суті заяви від 23.10.2023 з урахуванням стажу роботи та правової оцінки, наданої судом по даній справі.
Зазначений висновок суду по даній справі узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 17.12.2021 по справі №160/9272/20 адміністративне провадження № К/9901/33965/20. Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.
Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27.10.2023 №262840006702 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи з 01.09.1979 по 10.12.1983, з 27.12.1983 по 12.04.1988, з 12.04.1988 по 31.07.1992, з 01.08.1992 по 20.01.1997, з 11.11.1999 по 27.02.2002.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 23.10.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та прийняти рішення по суті заяви від 23.10.2023 з урахуванням стажу роботи та правової оцінки, наданої судом по даній справі.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька