23 травня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/4948/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за 23 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік; грошової компенсації за 14 діб додаткової відпустки за 2022 рік, 14 діб додаткової відпустки за 2023 рік, 14 діб додаткової відпустки за 2024 рік як учаснику бойових дій;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 23 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік; грошову компенсацію за 14 діб додаткової відпустки за 2022 рік, 14 діб додаткової відпустки за 2023 рік, 14 діб додаткової відпустки за 2024 рік як учаснику бойових дій;
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023, 2024 роки;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2022, 2023, 2024 роки;
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 25.03.2022 по 19.05.2023 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 25.03.2022 по 19.05.2023 включно шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням проведених виплат;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я за період з 24.04.2023 по 08.05.2023, з 14.05.2023 по 26.05.2023, з 25.09.2023 по 13.10.2023, з 17.10.2023 по 17.11.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 24.04.2023 по 08.05.2023, з 14.05.2023 по 26.05.2023, з 25.09.2023 по 13.10.2023, з 17.10.2023 по 17.11.2023 у розмірі 100000,00 грн пропорційно у розрахунку на місяць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
15.05.2024 до суду надійшов відзив на позов, у якому міститься клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом представника військової частини НОМЕР_1 .
Розглянувши подане представником відповідача клопотання, суд дійшов такого висновку.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини другої цієї статті, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
У силу положень пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Ця справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.
Натомість спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У силу пункту 2 частини шостої цієї статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних відносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Представник відповідача у відзиві на позов не просить про витребування чи забезпечення додаткових доказів, виклик свідків, призначення у справі експертиз чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом учасників.
За таких обставин, зважаючи на те, що цей спір виник у справі незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення відкритого судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу у порядку письмового провадження.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод орієнтує на те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Аксен проти Німеччини", заява №8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява №64336/01). Зокрема, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Приміром, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №440/4948/24 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтями 44, 47 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
З вищенаведених підстав суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) представника військової частини НОМЕР_1 .
Керуючись статтями 12, 241, 243, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) представника військової частини НОМЕР_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.
Суддя Олександр КУКОБА