справа№ 380/7213/23
з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
23 травня 2024 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у письмовому провадженні заяву позивачки про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 380/7213/23 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; ЄДРПОУ 39462700) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 та 01.01.2021 для перерахунку її пенсії з 01.02.2020 та з 01.02.2021 відповідно.
Зобов'язано Комісію з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 та з 01.02.2021 відповідно.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 копійок.
Рішення суду від 07.07.2023 набрало законної сили 10.11.2023.
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду від позивачки надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/7213/23 Комісією з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, зобов'язання вчинити дії (вх. № 31022 від 22.04.2024), у якій просить:
- визнати дії посадових осіб Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області такими, що злісно порушують права ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії з 01.02.2020 року і 01.02.2021 року у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення станом 01 січня відповідного календарного року, шляхом навмисного не включення до довідок про розмір грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби, премія), зменшення розміру надбавки за службу в умовах режимних обмежень, що є безперечним ігноруванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 року, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2023 року № 114833249;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 року, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2023 року № 114833249 Комісією з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області щодо підготовки та надання до Головного управління ПФУ у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме: - надбавка за вислугу років - 50%; - надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 50%; - надбавка за особливості проходження служби - 100%; - премія - 204%, для перерахунку пенсії з 01.02.2021 року.
В обґрунтування такої вказала, що 13.12.2023 листом № 164/6/13-01-19 Комісія з реорганізації ГУ ДФС у Львівській області повідомила позивачку про скерування до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року № 33 від 13.12.2023 року, станом на 01.01.2021 року № 34 від 13.12.2023 року. Зазначила, що у довідках станом на 01.01.2020 року та станом на 01.01.2021 року, скерованих 13.12.2023 року до ГУ ПФУ у Львівській області, зазначено такі види грошового забезпечення: посадовий оклад - 5500,00 грн, сума якого розрахована виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, оклад за військовим (спеціальним) званням підполковник податкової міліції - 1410,00 грн, сума якого розрахована виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, надбавки за вислугу років визначена у розмірі 40 % (або 2764,00 грн.), що згідно з Додатком 16 «Розмір надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам рядового і начальницького складу» відповідає вислузі років у календарному обчисленні від 15 до 20 років. При цьому вказала, що має вислугу років 28, з них - 26 календарних, тому вважає, що така надбавка визначена відповідачем неправильно. Також, як зазначила позивачка, у вищевказані довідки включено надбавку за службу в умовах режимних обмежень 15%, або 825,00 грн.
На думку позивачки, аналіз довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року свідчить про те, що Комісією з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області повністю проігноровано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2023 року. В довідках вказано основні види грошового забезпечення за нормами дійсними на 01.01.2018 року.
Стверджує, що Комісією з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області умисно не включено до довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року відомості про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (або умисно зменшено їх розмір), а саме: станом на 01.01.2020 року - не включено надбавку за особливості проходження служби - 35%, зменшено розмір надбавки за службу в умовах режимних обмежень з 50% до 15%; станом на 01.01.2021 року - не включено надбавку за особливості проходження служби - 100%, премію - 204%; зменшено розмір надбавки за службу в умовах режимних обмежень з 50% до 15%.
Також зазначила, що 10 січня 2024 року вдруге звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області у зв'язку з тим, що в довідках було вказано основні види грошового забезпечення за нормами дійсними на 01.01.2018 року, крім того, в них були відсутні дані про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії, які станом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року були виплачені працівникам, які на той час працювали. Повідомила, що комісією було складено нові довідки про розмір грошового забезпечення № 2 і № 3 від 16.01.2024 року, відповідно станом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року, та направлено до Головного управління ПФУ у Львівській області листом №4/5/13-01-15 від 16.01.2024 року. Рекомендований лист з копіями довідок отримано позивачкою 30.01.2024.
На думку позивачки склавши нові довідки про розмір грошового забезпечення Комісія з реорганізації ГУ ДФС у Львівській області лише частково виконала рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 року у справі 380/7213/23. Як стверджує ОСОБА_1 в нових довідках основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням) визначено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 1 січня відповідного календарного року - 2020 та 2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, надбавку за вислугу років - 50% до посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, в той же час надбавку за службу в умовах режимних обмежень вказано в розмірі 15% (проти 50%, які фактично було на той час сплачено за відповідною посадою). Крім того, до довідки станом на 01.01.2020 року не включено надбавку за особливості проходження служби у розмірі 35%; а до довідки станом на 01.01.2021 року - надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100%, а також премію в розмірі 204%. Тому позивачка звернулася до суду із заявою про встановлення судового контролю.
При вирішенні заяви про встановлення судового контролю суд виходив із такого.
Згідно з ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 812/333/17 (адміністративне провадження № К/9901/12313/19).
Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Крім цього, в Рішенні від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Подання позивачкою заяви про встановлення судового контролю зумовлене неповним, на думку заявниці, виконанням відповідачем рішення суду у справі в частині невключення у довідки про розмір грошового забезпечення станом 1 січня відповідного календарного року - 2020 та 2021 таких видів грошового забезпечення: надбавку за вислугу років - 50% до посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, в той же час надбавку за службу в умовах режимних обмежень вказано в розмірі 15% (проти 50%, які фактично було на той час сплачено за відповідною посадою). Крім того, до довідки станом на 01.01.2020 року не включено надбавку за особливості проходження служби у розмірі 35%; а до довідки станом на 01.01.2021 року - надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100%, а також премію в розмірі 204%.
Разом з цим на виконання рішення суду від 07.07.2023 відповідачем видано довідки про розмір грошового забезпечення позивачки № 2 і № 3 від 16.01.2024 року станом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року відповідно.
При цьому, позивачкою не заперечується факт здійснення перерахунку розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 та станом на 01.01.2021 відповідно.
Оцінюючи доводи заявниці щодо не включення додаткових видів грошового забезпечення у належних, на її думку, розмірах, суд враховує, що у рішенні від 07.07.2023 у цій справі суд щодо позовних вимог про зазначення у довідці премії, у відсотковому значенні не меншому за розмір, встановлений на день звільнення на пенсію з органів податкової міліції у березні 2010 року, виснував, що така вимога задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч. 3 .ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених відповідно до цього закону, проводиться у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Тобто, визначальним для проведення перерахунку пенсії є розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою. Відтак, підстави для врахування при складенні спірних довідок розміру премії, визначеного станом на день звільнення позивачки зі служби, відсутні, тому в цій частині позову слід відмовити.
Таким чином, відсутні підстави для надання оцінки діям відповідача щодо зазначення розміру премії у довідках, виданих на виконання судового рішення.
Крім того, суд зобов'язав Комісію з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 та з 01.02.2021 відповідно.
Тобто, предметом судового дослідження було виключно вирішення питання щодо застосування розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2020, 2021).
Таким чином, питання, зазначені у заяві позивачки виходять за межі предмета доказування у цій справі, тому суд не може оцінити такі в порядку ст. 382 КАС України.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що за умови не встановлення судового контролю, рішення суду у цій справі залишиться невиконаним, оскільки у суду відсутні фактичні та правові підстави для реалізації свого диспозитивного права покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідачем надано докази виконання рішення суду від 07.07.2023 в межах покладених на нього зобов'язань.
Відповідно до частини першої ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Отже, суд враховує, що сторонами надано належні та допустимі докази на підтвердження факту виконання рішення суду у цій справі. Судом також встановлено, що доводи заяви про встановлення судового контролю не пов'язані з предметом спору у межах адміністративної справи № 380/7213/23. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заява позивачки про встановлення судового контролю задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 382 КАС України суд -
1. У задоволенні заяви позивачки про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Грень Н.М.