233 Справа № 233/2903/24
про відмову у відкритті провадження
24 травня 2024 року Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Наумик О. О., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (85114, Донецька область, м. Костянтинівна, вул. Торецька,285; ЄДРПОУ 35035126,),
«про зняття арешту з майна»,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить зобов'язати відповідача зняти арешт зі всього рухомого та нерухомого майна (квартири АДРЕСА_3 ), який було накладено в межах виконавчого провадження Костянтинівським відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 35035126) на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 29679126, виданий 28.10.2011, реєстраційний номер обтяження: 11812734 від 07.11.2011, пославшись на таке:
Вона на праві приватної спільної сумісної власності є власником 1/3 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_3 .
Право власності набуте на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане 18 серпня 1995 року згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» .
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18.10.2011 по справі № 2-252 за позовом КС «МРІЯ» м. Краматорськ до неї стягнуто борг у сумі 8917,78 грн.
На підставі даного рішення до Костянтинівського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направлено виконавчий лист для виконання.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна об'єкта нерухомого майна за № 11812734 від 07.11.2011, на квартиру АДРЕСА_3 накладено арешт на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 29679126, виданий 28.10.2011 (на все нерухоме майно), особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_1 .
Із застосунку ДІЯ вона дізналася, що постановою Костянтинівського ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу 02.02.2018 на підставі п.4 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження, було повернуто стягувачу. На даний час відсутні будь-які документи виконавчого провадження, які б свідчили, що вона є учасником виконавчого провадження, а саме - Боржником. Але при цьому питання про зняття арешту з майна не було вирішено, що зумовлює необхідність зняття арешту з її рухомого і нерухомого майна, оскільки вказані обмеження створюють перешкоду у реалізації її права на вільне володіння та розпорядження майном.
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання передбачено статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років, якщо інше не передбачено законом.
Якщо строк пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання закінчився, то державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, про що виносить відповідну постанову.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання.
Таким чином, протягом трьох років з моменту повернення виконавчого документу до 02.02.2021 стягувач не звернувся до виконавчої служби з пред'явленням виконавчого документа до виконання, та після цього не звертався до суду із заявою про поновлення пропущеного строку.
Виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на її (позивачки) майно, давно завершено, також безспірно встановлено, що матеріали даного виконавчого провадження були знищені відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби. Отже, їх відновлення неможливе, тоді як в силу вимог закону накладений органом ДВС арешт на майно боржника підлягає зняттю (скасуванню).
Тож, вважає, є всі підстави суду для задоволення вимог позивачки та зняття арешту з майна.
Вирішуючи питання можливості відкриття провадження у справі, дістаю такого висновку:
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право саме в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до абз.5 п.п.1 та 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.
Відповідно до ст.447 ЦК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Позивачка, пред'являючи позов до Костянтинівського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з під арешту, посилалася на те, що арешт було накладено державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 29679126, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого на виконання рішення у цивільній справі, який 02.02.2018 повернутий стягувачу на підставі п.4 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи, що ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, та в рамках якого державним виконавцем не здійснено певних дій чи допущена бездіяльність, чим порушені права боржника, як власника арештованого майна, то після ухвалення рішення по суті спору судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється виключно за правилами Розділу VІІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судовий рішень» ЦПК України, який визначає порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності державного виконавця в ході виконання рішень, у формі звернення до суду зі скаргою.
Крім того, ОСОБА_1 пред'явила позов, зі змісту якого не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування розпорядження) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивачки ніким не оспорюється, у зв'язку з цим не містить позов і матеріально-правових вимог до відповідача.
Тому належить дійти висновку, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки вимоги ОСОБА_1 передбачають іншу форму звернення та порядок вирішення, що є підставою для відмови у відкритті провадження у даній справі.
Таким чином, підстави для розгляду дійсної позовної заяви відсутні, а у відкритті провадження у справі за підстав п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України належить відмовити.
Зазначений висновок відповідає висновкам Верховного Суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 № 904/51/19, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 204/2494/20, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати касаційного цивільного суду від 24.05.2021 у справі № 712/12136/18, у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 127/11276/20.
При цьому, посилання позивачки на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 по справі №658/715/16-ц, згідно з якою у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, є помилковим, оскільки у цій справі позов було подано власником арештованого майна, який не був стороною виконавчого провадження, до сторін виконавчого провадження, в рамках якого відбувся арешт майна позивача, та виконавчої служби, що відповідає положенням ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження». Тож правовідносини у зазначеній справі не є релевантними до правовідносин за поданим позовом.
Вважаю за необхідне зазначити, що позивачка не позбавлена права звернутися до суду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, чому відповідає судова практика, зокрема постанова Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 2/0301/806/11 (провадження № 61-3814св22).
Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України,
У відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції «про зняття арешту з майна» відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: