23 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4079/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю “РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС” (далі - ТОВ “РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС”) звернулося в суд з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2024 №UA205140/2024/000040/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач через уповноваженого декларанта ПП “РЕСПЕКТ БРОК” подав до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №24UA205140012365U1 від 20.02.2024, згідно з якою було заявлено до митного оформлення товар “Частинки з грудинки свійських свиней морожені, різної форми, різного розміру, зі шкірою, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервовані, вага нетто - 19 801,60 кг, дата виробництва - 02/2023; термін придатності - 02/2025; Виробник - SB PORK A/S,DK, торговельна марка - нема даних, піддана заморозці (мінус 18 градусів С)”. Проте відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2024 №UA205140/2024/000040/2.
У графі №33 вищевказаного рішення зазначено, що митна вартість товару, що ввозиться на адресу ТОВ “РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС”, не може бути визнана за основним методом, адже подані документи містять ряд розбіжностей.
Представник позивача не погоджується з усіма сумнівами та твердженнями митного органу, викладеними у графі №33 оскаржуваного рішення та вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправне рішення про коригування митної вартості товарів.
Зазначає, що при визначенні митної вартості ввезеного товару ТОВ “РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС” було дотримано усі встановлені митним законодавством вимоги, тому будь-які сумніви щодо неправильно визначеної та непідтвердженої митної вартості імпортованих товарів є безпідставними.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів Волинська митниця стверджує, що до митного оформлення заявлено неточні відомості про митну вартість товару, адже у експортній митній декларацій міститься числовий показник у датських кронах, а у рахунку-фактурі у євро. З цього приводу просить суд врахувати, що у експортній митній декларації №24DK0047002AD79188 вартісний показник товару становить 162422 датських крон з врахуванням конвертації валюти на момент заповнення експортної митної декларації. На вимогу митного органу було надано витяг з проведеною конвертацією, з відомостей якого вбачається, що вартість товару 21781,76 євро становить 162373,26 датських крон. Будь-яка курсова різниця у експортній митній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням декларантом ціни товару згідно з документами, виданими продавцем. Більше того, у письмових поясненнях вказано, що розрахунок є правомірним, адже за основу береться показник та курс конвертації, що існував на території країни експортера. Разом з тим, інші товаросупровідні документи підтверджують числовий показник митної вартості ввезеного товару. При цьому, до митного оформлення долучено платіжні документи на підтвердження оплати за товар. Також надано документи, що підтверджують транспортні витрати. Відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару в повній мірі відповідає вартості, яка зазначена у рахунку-фактурі. Сам лише факт надання прайс-листа, виданого експортером, не може викликати сумнівів у заявленій митній вартості імпортованого товару.
Враховуючи вищенаведене вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, а надані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару. Оскаржувані рішення прийняті з порушеннями вимог Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки не містять наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Окрім того, в оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що відповідач правомірно прийняв оскаржуване рішення. Посилається на норми частини п'ятої статті 54 МК України, відповідно до яких митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Вказує, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, а ті що подані містять розбіжності, відтак складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню.
Позивачу було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи, однак, надавши додаткові документи, позивач не усунув наявних розбіжностей та не підтвердив задекларовану митну вартість товару.
Оскільки позивачем не було надано усіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості та спростували визначені митним органом у рішенні про коригування митної вартості розбіжності, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.
Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 - на рівні 2,82 дол. США/кг за МД UA205140/2023/55363 від 12.07.2023 з врахуванням положень статті 59 МК України.
З огляду на наведене вище, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2024 №UA205140/2024/000040/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.
З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що між компанією SB PORK A/S (Данія, продавець) та ТОВ “РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС” (покупець) 22.11.2023 укладено контракт №LV221123, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, вказаному в інвойсі, який є невід'ємною частиною контракту. Товар поставляється партіями на умовах, узгодженими сторонами в цьому контракті та інвойсах згідно з правилами Інкотермс 2010. У разі, якщо в інвойсах не погоджено умови поставки, товар може постачатися на умовах FCA, EXW або CPT, або СІP, згідно з правилами Інкотермс 2010.
Відповідно до п. 2 контракту ціна на товар включає вартість упаковки, маркування, страхування та навантаження товару на транспортний засіб (якщо поставка здійснюється на умовах FCA або EXW правил Інкотермс 2010). Сторони в інвойсі вказують найменування, загальну кількість товару, що поставляється, а також його вартість. Весь вказаний в інвойсі товар постачається партіями. При узгодженні кожної партії товару, ціна на товар може змінюватися залежно від обсягу і кон'юктури ринку на даний вид продукції. Ціна за одиницю товару не прив'язана до попередніх узгоджених поставок та варіюється в діапазоні, зазначеному в інвойсі. Ціна на товар встановлюється у Євро.
Відповідно до п. 6 контракту оплата товару за цим контрактом здійснюється на умовах, обумовлених у інвойсах і може включати: передоплату, оплату за фактом поставки, та/або оплату з відстрочкою платежу. Датою оплати вважається дата списання грошей із поточного рахунку покупця. Оплата здійснюється банківським переказом у Євро на реквізити продавця, зазначені у контракті.
ТОВ “РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС” через уповноваженого декларанта ПП “РЕСПЕКТ БРОК” на митний пост Волинської митниці подало МД №24UA205140012365U1 від 20.02.2024, згідно з якою було заявлено до митного оформлення товар “Частинки з грудинки свійських свиней морожені, різної форми, різного розміру, зі шкірою, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервовані, вага нетто - 19 801,60 кг, дата виробництва - 02/2023; термін придатності - 02/2025; Виробник - SB PORK A/S,DK, торговельна марка - нема даних, піддана заморозці (мінус 18 градусів С)”, де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 21781,76 євро, а в графі 45 зазначено митну вартість товару в сумі 943286,32 грн (еквівалентно 22872,93 євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару - за ціною контракту, з урахуванням вартості транспортування товару до кордону України у сумі 45 000,00 грн.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: сертифікат якості б/н від 13.02.2024; рахунок-фактура (інвойс) №247162 від 13.02.2024; автотранспортна накладна б/н від 13.02.2024; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво DK-188-3856767- 2024 від 13.02.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 20.02.2024; зовнішньоекономічний контракт №LV221123 віл 22.11.2023; договір про надання послуг митного брокера №73 від 09.12.2020; договір (контракт) про перевезення №12-1/02/2024 від 12.02.2024; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №11099690 від 20.02.2024; декларація-інвойс №247162 від 13.02.2024; копія митної декларації країни відправлення №24DK0047002AD79188 від 13.02.2024.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати упродовж 10 календарних днів такі документи: транспортні (перевізні) документи; контракт на перевезення, рахунок на перевезення; виписку з бухгалтерської документації; пакувальний лист; прейскурант (прайс-лист) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
На електронне повідомлення митниці декларант позивача надав повідомлення про надання додаткових пояснень та документів від 28.02.2024 №23/02-1, додавши: довідкову інформацію щодо курсу конвертації валют, проте, на думку відповідача, не надав достатніх підтверджень щодо причин розбіжності, вказаних у експортній декларації країни відправника №24DK0047002AD79188 та в інвойсі №247162 від 13.02.2024; прайс-лист б/н від 13.02.2024, проте, на думку відповідача, він наданий лише на одну позицію та містить пропозицію лише для одного суб'єкта господарювання. Крім цього у прайс-листі не вказано одиниці, за який ведеться розрахунок. Листом №23-02/1 від 28.02.2024 декларант повідомив про відсутність інших додаткових документів.
Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2024 №UA205140/2024/000040/2.
Як зазначено у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять наступні розбіжності.
В інвойсі №9247162 від 12.02.2024 оцінюваний товар в перекладі з англійської мови: заморожені свинячі горловини зі шкірою, однак, в гр. 31 МД декларантом зазначено: частинки з грудинки свійських свиней морожені, різної форми, різного розміру, зі шкірою.
В декларації країни відправлення товару №24DK0047002AD79188 від 13.02.2024 загальне числове значення вартості товару становить 162422 Датських крон, проте в інвойсі №247162 від 13.02.2024 вартість товару становить 21781,76 Євро.
В гр. 5 CMR б/н від 13.02.2024 зазначено пакувальний лист, який не подано до митного оформлення.
В довідці про транспортні витрати б/н від 20.02.2023 зазначено вартість транспортування товару іноземною територією до кордону України, однак не містить інформації про протяжність маршруту та вартість перевезення по території України.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 - на рівні - 2,82 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/55363 від 12.07.2023 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.
Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД №24UA205140014201U8 від 28.02.2024 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.
Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) №247162 від 13.02.2024, де вказано загальну ціну товару у сумі 21781,76 євро та ціну товару за кілограм у сумі 1,10 євро, що відповідає ціні товару за кілограм, зазначеній в прайс-листі продавця товару б/н від 13.02.2024; платіжний документ (банківський переказ) від 13.02.2024 на суму 21781,76 євро; довідку про транспортні витрати від 20.02.2024; договір-заявку №12-1/02/2024 від 12.02.2024, в яких відображена вартість транспортних витрат по доставці вантажу по маршруту від Engesvang (DK - Данія) до кордону України (м/п Краківець) у сумі 45000 грн, яка включена до митної вартості.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Вказана в МД №24UA205140012365U1 від 20.02.2024 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №247162 від 13.02.2024 та становить 21781,76 євро.
Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Як зазначалося вище, на підтвердження транспортних витрат митному органу надано довідку про транспортні витрати від 20.02.2024; договір-заявку №12-1/02/2024 від 12.02.2024, в яких відображена вартість транспортних витрат по доставці вантажу по маршруту від Engesvang (DK - Данія) до кордону України (м/п Краківець) у сумі 45000 грн, яка включена до митної вартості.
Відсутність у вказаних документах інформації про протяжність маршруту перевезення та вартості перевезення по території України не впливає на митну вартість, оскільки до митної вартості включається вартість перевезення товару до митного кордону України, яка зазначена у довідці про транспортні витрати, а не вартість перевезення по території України.
Відображення у МД №24UA205140012365U1 від 20.02.2024 перекладу назви товару, який зазначений в рахунку-фактурі (інвойсі) №247162 від 13.02.2024 також не впливає на митну вартість.
Відсутність під час декларування пакувального листа, який зазначений у гр. 5 CMR жодним чином не впливає на митну вартість, оскільки такий документ визначає перелік (найменування) товарів, вагу та інші кількісні характеристики, однак не визначає ціну товару, яка відображена в рахунку-фактурі (інвойсі) №247162 від 13.02.2024. При цьому, інформація про вагу товару міститься також в рахунку-фактурі (інвойсі) та в CMR, яка не містить розбіжностей.
Щодо посилання в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що в експортній митній декларації (декларації країни відправлення) №24DK0047002AD79188 від 13.02.2024 загальне числове значення вартості товару становить 162422 датських крон, проте в інвойсі №247162 від 13.02.2024 вартість товару становить 21781,76 євро, суд зазначає, що у вищевказаній експортній митній декларації вказана конвертована вартість товару у датських кронах з врахуванням курсу валют, що існував на день заповнення експортної митної декларації. Курсова різниця в експортній митній декларації обумовлена застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням декларантом ціни товару згідно з документами, виданими продавцем. На вимогу митниці щодо кожного з товарів долучались письмові пояснення та витяги з проведеною конвертацією. З отриманої інформації щодо товарів прослідковується, що отриманий примірний конвертований показник кореспондується із вартістю ввезених товарів згідно рахунку-фактури. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів Волинська митниця зробила примітку, що зі сторони декларанта було долучено розрахунок конвертації. Окрім того, інші товаросупровідні документи підтверджують числовий показник митної вартості ввезеного в адресу ТОВ “РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС” товару.
Суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Різниця статистичної вартості товару в експортній декларації обумовлена застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу.
При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів. Тому розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою не може бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.
З приводу сумнівів митного органу щодо долученого прайс-листа, виданого продавцем товару лише на одну товарну позицію та лише для одного суб'єкта господарювання, суд зазначає, що відображена у прайс-листі вартість товару за 1 кг продукції у повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунку-фактурі (інвойсі). В той же час, відповідачем не наведено аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-лист, виданий експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної митної вартості товару.
З огляду на вищевикладене, сам лише факт надання позивачем прайс-листа, виданого експортером, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При цьому, позивачем надано митному органу транспортні документи, а саме договір-заявку №12-1/02/2024 від 12.02.2024, довідку про транспортні витрати від 20.02.2024. Відтак, є безпідставною вимога митного органу про надання контракту на перевезення та рахунку на перевезення.
Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунки-фактури (інвойс).
З урахуванням наведеного, висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому. відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеного у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA205140/2023/55363 від 12.07.2023), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може бути підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2024 №UA205140/2024/000040/2 є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 3785,48 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №334 від 16.04.2024.
Натомість відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” позивачу необхідно було сплатити за пред'явлення цього позову судовий збір у сумі 3028,38 грн (тобто, 1,5% від суми митних платежів, обчисленої згідно з митною вартістю товару, визначеною митницею, однак не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та із застосуванням коефіцієнта пониження 0,8 під час подання позову в електронній формі (252 365,09 грн (ціна позову) х 1,5% х 0,8 = 3028,38 грн)).
З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 3028,38 грн. Решта суми судового збору може бути повернута позивачу за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 28 лютого 2024 року №UA205140/2024/000040/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС” судовий збір у сумі 3028,38 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 38 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС” (43024, Волинська область, місто Луцьк, проспект Молоді, будинок 8Г, код ЄДРПОУ 45144783).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).
Суддя В.Д. Ковальчук