про закриття провадження у справі
22 травня 2024 рокуЛуцькСправа № 140/1798/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Устилузької міської ради до Володимирської районної державної адміністрації Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення,
Устилузька міська рада звернулася в суд з позовом до Володимирської районної державної адміністрації Волинської області про визнання протиправним та скасування пунктів 2, 3 розпорядження Володимирської РДА №11 від 16.01.2024.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06.03.2024 до суду надійшов відзив, в якому відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 238 КАС України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що предметом спору є визнання протиправним та скасування пунктів 2, 3 розпорядження Володимирської РДА №11 від 16.01.2024 про внесення змін, зокрема, до розпорядження голови Володимир-Волинської районної державної адміністрації від 23.12.2013 № 445 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення», замінивши в п. 1 рядку 8 цифри « 43,8277» на цифри « 42,4075» шляхом виведення земельної ділянки з кадастровим номером 0720510400:00:001:0618, площею 1,4202 га з переліку площ проінвентаризованих земель затверджених та до розпорядження голови Володимир-Волинської районної державної адміністрації від 09.12.2013 № 414 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення», замінивши в п. 1 рядку 9 цифри « 111,2798» на цифри « 74,5014» шляхом виведення земельних ділянок з кадастровими номерами 0720583400:00:001:1287, площею 19,2452 га, 0720583400:00:001:1286, площею 7,0631 га, 0720583400:00:001:1283, площею 4,0589 га, 0720583400:00:001:1282, площею 6,4112 га з переліку площ проінвентаризованих земель затверджених в матеріалах інвентаризації. Вважає, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки є спір про право, а тому провадження у справі слід закрити, адже розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Волинської області
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (частина перша статті 4 КАС).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. При цьому необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Стаття 15 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
За правилами пункту 6 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову; далі - ГПК) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
З установлених судами фактичних обставин справи вбачається, що спір виник щодо правомірності пунктів 2, 3 розпорядження Володимирської РДА №11 від 16.01.2024 про внесення змін, зокрема, до розпорядження голови Володимир-Волинської районної державної адміністрації від 23.12.2013 № 445 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення», замінивши в п. 1 рядку 8 цифри « 43,8277» на цифри « 42,4075» шляхом виведення земельної ділянки з кадастровим номером 0720510400:00:001:0618, площею 1,4202 га з переліку площ проінвентаризованих земель затверджених та до розпорядження голови Володимир-Волинської районної державної адміністрації від 09.12.2013 № 414 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення», замінивши в п. 1 рядку 9 цифри « 111,2798» на цифри « 74,5014» шляхом виведення земельних ділянок з кадастровими номерами 0720583400:00:001:1287, площею 19,2452 га, 0720583400:00:001:1286, площею 7,0631 га, 0720583400:00:001:1283, площею 4,0589 га, 0720583400:00:001:1282, площею 6,4112 га з переліку площ проінвентаризованих земель затверджених в матеріалах інвентаризації.
З доданого до позову витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що вищевказані земельні ділянки належать на праві власності територіальній громаді Устилузької міської ради, інвентаризація яких проводилась за розпорядженнями відповідача № 445 від 23.12.2013 та № 414 від 09.12.2013. Відтак, виведення даних земельних ділянок з переліку площ, затверджених в матеріалах інвентаризації проінвентаризованих земельних ділянок за спірним розпорядженням відповідача № 11 від 16.01.2024 передбачає зміну реєстрації та обліку прав на майно, тому спори з цього приводу не вирішуються за правилами адміністративного судочинства, оскільки такий суд позбавлений правових можливостей установлювати належність права власності (користування) земельними ділянками, що відповідно до ст. 20 ГПК визначено за господарськими судами.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 та 13 червня 2018 року у справах № 826/13628/16 та 522/5668/17 відповідно, а також у постанові від 20 березня 2019 року у справі №320/3496/17.
На підставі аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи суд приходить до переконання, що у випадку, що розглядається, позивач звертається до суду з позовом з метою захисту приватного інтересу, порушеного, на його думку, суб'єктом владних повноважень шляхом прийняття рішення з питання, яке стосується виведення земельних ділянок, що перебувають на праві власності з переліку площ проінвентаризованих ділянок, тобто реєстрації або обліку прав на майно, оскільки фактично підґрунтям і метою пред'явлення позову про визнання рішення протиправним є оспорювання цивільного речового права, що виникло в результаті та після реалізації певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів права власності, тому спір за своєю сутністю не є публічно-правовим, а приватноправовим, оскільки вимоги позивача не підпадають під дію ст. 19 КАС України, а тому такий спір має розглядатися за правилами господарського судочинства.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в провадженні Господарського суду Волинської області № 903/12/24 знаходилась справа за позовом прокурора Волинської області до Устилузької м/р, ГУ Держгеокадастру у Волинській області, Володимирської районної державної (військової) адміністрації в тому числі про визнання незаконним та скасування розпорядження Володимир-Волинської РДА №414 від 09.12.2013 в частині затвердження документації по інвентаризації окремої земельної ділянки, яка згодом була виведена з переліку площ за винесеним новим розпорядженням Володимирської РДА № 11 від 16.01.2024, внесення змін до якого оскаржує Устилузька міськрада в даній адміністративній справі про визнання протиправним та скасування розпорядження Володимирської РДА № 11 від 16.01.2024. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 07.03.2024 провадження по цій позовній вимозі було закрито за клопотанням прокурора у зв'язку втратою предмету спору на час розгляду справи господарським судом із-за виведення земельної ділянки із затвердженого переліку спірним розпорядженням № 11 від 16.01.2024. Тобто оскарження спірних розпоряджень Володимирської РДА про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення вже відбувалось в порядку господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За змістом частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до частини шостої статті 143 КАС України у випадку постановляння ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Крім цього, згідно положень частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Відтак, зважаючи на закриття провадження у справі у зв'язку з неналежністю розгляду позову в порядку адміністративного судочинства, сплачений судовий збір може бути повернуто позивачу за ухвалою суду в разі звернення з відповідним клопотанням.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 238, статтею 248 КАС України, суд
Провадження у справі за позовом Устилузької міської ради до Володимирської районної державної адміністрації Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення закрити.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.Ф. Костюкевич