Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/514/23
Провадження № 1-кп/553/479/2024
Іменем України
21.05.2024м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання прокурора про продовження заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю у рамках кримінального провадження № 12023170460000027 від 15.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, -
10 березня 2023 року в провадження до Ленінського районного суду м. Полтави надійшло кримінальне провадження № 12023170460000027 від 15.01.2023 року відносно ОСОБА_4 , 1983 року народження, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю строком на 60 діб, з покладенням обов'язків:
-не залишати місце проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
-не виїжджати за межі м. Полтави, Полтавської області;
-з'являтися негайно до суду за викликом ;
-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;
-носити електронний засіб контролю.
В обґрунтування вказаного клопотання прокурором вказувалось про те, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 , кримінального - правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України підозрюваним ОСОБА_4 , що є підставою для застосування запобіжного заходу, а також на наявність наступних обставин, які враховуються при його винесенні, а саме:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк від суми до десяти років (тяжкий злочин);
- вік та стан здоров'я обвинуваченого;
- майновий стан обвинуваченого, який ніде офіційно не працює.
Прокурором вказувалось про наявність ризиків, п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме:
-обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, перешкоджати встановленню обставин у кримінальному провадженні та розумності строків проведення судового розгляду кримінального провадження, в зв'язку з тяжкістю вчиненого злочину;
-незаконно впливати на свідків, викриття останніх, по кримінальному провадженню, з метою зміни їх показів на його користь, що унеможливить судовий розгляд у провадженні у розумні строки;
-вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений не має сталого доходу.
Прокурором вказувалось про те, що враховуючи вищезазначені ризики і наявність обґрунтованого обвинувачення, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечувала та прохала змінити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби без застосуванням засобів електронного контролю, який було застосовано відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для працевлаштування з метою відшкодування шкоди потерпілим у даному кримінальному провадженні, тому прохала змінити на домашній арешт у нінчий час доби без застосування електронних засобів контролю.
Захисником вказувалось про те, що з моменту обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , останній жодного разу не порушив його умов та виконував покладені на нього обов'язки. Один місяць, після винесення ухвали судом, останній перебував без засобів електронного контролю (за відсутністю електронного браслету на той час) і також не порушував обраний щодо нього запобіжний захід, по першій вимозі з'являвся до слідчого, утримувався від спілкування із свідками та потерпілими.
Захисником вказувалось про те, що обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому злочині визнав та щиро кається в інкримінованому йому злочині, має постійне місце проживнаня, порушення умов дії заходу забезпечення кримінального провадження не порушував, тому прохала змінити обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю на більш м'який у вигляді домашнього арешту у нічний час доби без застосування електронних засобів контролю, щоб у обвинуваченого була можливість влаштуватися на роботу та розпочати відшкодування збитків потерпілим у даному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, підлягає до задоволення, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 щодо зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на більш м'який у вигляді домашнього арешту у нічний час доби без застосування електронних засобів контролю стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 - не підлягає до задоволення за наступних обставин.
У відповідності до ч.7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені ч.5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.01.2023 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілобового домашнього арешту з застосуванням електроннних засобів контролю, зі строком до 17.03.2023 року.
У відповідності до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.01.2023 року, на обвинуваченого ОСОБА_4 покладено наступні обов'язки:
-не залишати цілодобово місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії досудового розлідування;
-з'являтися негайно до слідчого, прокурора або суду за викликом;
-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженню;
-носити електронний засіб контролю.
Ухвалою Ленінськогго районного суду м. Полтави від 16 березня 2023 року в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 в частині скасування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з застосуванням засобів електронного контролю для проходження військової служби за призовом під час мобілізації - залишено без розгляду.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 в частині зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на більш м'які відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - відмовлено за безпідставністю.
Обрано запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю - строком на два місяці, з 16 березня 2023 року по 14 травня 2023 року, включно.
В подальшому даний вид запобіжного заході відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ухвали суду 03 травня 2023 року, неодноразово продовжувався, останній раз 26 березня року, строком на два місяці, в період з 26 березня 2024 року по 24 травня 2024 року.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Крім того, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобі контролю є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобі контролю , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу даного виду запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що встановлений раніше ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України наразі не зменшився та продовжує існувати з високою ймовірністю.
З огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.5 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим кодексом, строк, на який їх покладено.
Як вбачається, з ч.5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а аткож виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам. Проте, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту на їх користь, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень у справі.
Твердження сторони захисту щодо належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків свідчить лише про правильність обрання відносно останнього виду заходу забезпечення даного кримінального провадження, але ніяк не вказує про наявність існуючих, підтверджених та об'єквтиних обставин щодо зміни обраного заходу забезпечення кримінального провадження. Нових та дійсних обставин, які б вказували про зменшення ризиків чи зменшення суспільної небезпеки в даному кримінальному провадженні стороною захисту не зазначено.
Поряд з цим, під час розгляду клопотання не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про існування перешкод для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю та не можливістю виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків в межах строку застосування такого запобіжного заходу.
В той же час, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що встановлені при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосування електронних засобів контролю, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, та що інший, більш м'який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Твердження захисника щодо можливості зміни обраного запобіжного заходу ОСОБА_4 на більш м'який задля вишукування обвинуваченим можливості для відшкодування потерпілій стороні завданої кримінальним правопорушенням шкоди, суд визнає неспроможними і такими, що порушують баланс між сторонами кримінального провадження, а також суперечить засадам та завданням кримінальному процесу вцілому.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням засобів електронного контролю, що в свою чергу спростовують твердження сторони захисту щодо доцільності зміни даного запобіжного заходу на більш м'який.
Керуючись ст.ст. 177, 181, 195, 197, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у рамках кримінального провадження № 12023170460000027 від 15.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю - строком на два місяці, з 21 травня 2024 року по 19 липня 2024 року, включно.
Домашній арешт застосувати з використанням засобів електронного контролю.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки:
-не залишати цілодобово місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , без дозволу суду, прокурора;
-прибувати за вимогою до прокурора або суду;
утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному проваджені;
- носити електронний засіб контролю.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення, а обвинуваченою особою, яка утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1