Справа № 761/14792/22 Головуючий у 1 інстанції: Галаган В.І.
Провадження №22-з/824/785/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
14 травня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р.
суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,
за участю секретаря Василенко Д.В.,
розглянувши заяву адвоката Соболівського Антона Михайловича представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: тимчасово виконуючий обов'язки Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Котін Петро Борисович, про визнання неправомірним та скасування наказу щодо призупинення дії трудового договору, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання неправомірним та скасування наказу щодо призупинення дії трудового договору, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року позовні вимоги у справі ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання неправомірним та скасування наказу щодо призупинення дії трудового договору, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року апеляційну скаргу Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року залишено без змін.
19 квітня 2024 року адвокат Соболівський А.М. - представник ОСОБА_1 подав на електронну адресу Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат.
Заяву обґрунтовує тим, що питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось. Витрати на професійну правничу допомогу становлять 18 280,00 грн.
Вважає, що заяву подано в строк та як не отримував постанову від 16.04.2024, а тому є підстави для стягнення з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу.
Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заяву, просила її задовольнити, та ухвалити додаткове рішення.
Представник Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заяви, просила зменшити судові витрати відповідно до заяви про зменшення витрат. відмовити в її задоволенні.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення слід залишити без розгляду з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 15-1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
1 грудня 2018 року в газеті "Голос України" та на офіційному вебпорталі "Судова влада України" Державна судова адміністрація України оголосила про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Вища рада правосуддя затверджує Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 10 травня 2018 року № 1370-1/0/15-18 (зі змінами) утворено Постійну комісію Вищої ради правосуддя з питань Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Комісія) з метою організації взаємодії органів системи правосуддя щодо розробки та запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року за № 1845/0/15-21, було затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з інформацією на сайті Київського апеляційного суду 26 грудня 2023 року учасники судових процесів, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), можуть реалізовувати свої процесуальні права на звернення до Київського апеляційного суду через підсистеми (модулі) ЄСІТС.
Колегія суддів вважає, що електронний кабінет в розумінні норм Положення про автоматизовану систему документообігу суду - це захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з автоматизованою системою документообігу суду (далі - АСДС) в режимі реального часу, а ототожнення електронного кабінету з електронною поштовою скринькою є помилковим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ч. 183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Клопотання про ухвалення додаткового рішення адвокатом Соболівський А.М. - представник позивача ОСОБА_1 подано адвокатом на електронну пошту Київського апеляційного суду, тобто не у передбачений законом спосіб (паперова форма; через підсистему «Електронний суд»).
Ради адвокатів України згідно із рішенням РАУ №67, зазначила, що зареєструватися у ЄСІТС повинні були усі адвокати, хто здійснює адвокатську діяльність.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система в забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС.
Електронний кабінет ЄСІТС - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі), за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС.
Колегія суддів вважає, що клопотання про ухвалення додаткового рішення не може бути прийняте до розгляду апеляційним судом з наступних підстав.
Відповідно до постанови Верховного Суду, у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, від 12 квітня 2023 року у справі № 626/133/21 суд дійшов висновку, що докази понесення витрат на правничу допомогу є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення у справі та до заяви підлягали застосуванню правила статті 183 ЦПК України та відповідні процесуальні наслідки у разі недотримання вимог процесуального закону щодо форми та порядку подання такої заяви.
Згідно ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Соболівського Антона Михайловича представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст ухвали складено 14 травня 2024 року
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді В.І. Олійник
Л.П. Сушко