22 квітня 2024 року м. Київ
Справа №359/11088/23
Апеляційне провадження №33/824/1770/2024
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Бевзи А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року за матеріалами, які надійшли від Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії №ААД №632511 від 02 листопада 2023 року, 02 листопада 2023року о16.17 год. в м. Бориспіль по вул. Шевченка, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним автомобілем «Fiat» д.н.з. НОМЕР_1 ,не був уважним, перед зміною напрямку руху (поворотом ліворуч), не надав дорогу мотоциклу «BMW» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався зліва прямо. Внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів, чим порушив вимоги п.2.3Б, 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова суду мотивована тим, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення п. 2.3б, 10.1, ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Однак, на момент розгляду матеріалу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , сплили строки притягнення до відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі закрито, на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , його захисником Годятською А.В. подана апеляційна скарга та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання мотивовано тим, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 було отримано 19 лютого 2024 року в суді першої інстанції, що підтверджується матеріалами справи. А тому беручи до уваги викладене, захисник просить поновити ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови суду від 06 лютого 2024 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не погоджується з постановою суду першої інстанції в частині винуватості останнього у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки судом не були перевірені обставини вчинення ДТП, та дані які мають значення для вирішення справи. Зокрема, судом не надано належної оцінки показанням ОСОБА_1 та показанням свідків і відеоматеріалам. Також судом першої інстанції не взято до уваги, що у настанні вказаної ДТП наявна вина водія мотоцикла «BMW» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , про що свідчить пояснення учасників ДТП, схема ДТП, та відеозапис. Зазначає, що саме водій ОСОБА_3 порушив п. 14.6 ПДР, а також п.п.б та п.г п. 14.2 ПДР, тобто розпочав обгін транспортних засобів ближче ніж за 50 м. до пішоходного переходу, та перед початком обгону не переконався в тому, що водій попереду не подав сигнал повороту ліворуч. Однак, всупереч вимогам адміністративного законодавства на останнього працівниками поліції не було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Захисник також вказує на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сплили строки накладення адміністративного стягнення і провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строків притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП. Однак, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові також дослідив питання наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення і в мотивувальній частині постанови вказав про вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення. Разом з цим, положення ст. 247 КУпАП не вказують на наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення. Тобто, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення помилково вказано, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі викладеного, просить змінити постанову суду першої інстанції в частині визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Годятська А.В. підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просили її задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Враховуючи те, що справа перебуває на стадії апеляційного перегляду, перш за все підлягає вирішенню питання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно із ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності вручається не пізніше, яка за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Водночас, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Суди мають неухильно виконувати вимоги ст.268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Годятська А.В. були повідомлені про розгляд справи призначений на 06 лютого 2024 року належним чином, та брали участь в судовому засіданні. Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав в суді 19 лютого 2024 року, що підтверджується розпискою /обкладинка справи/, та 27 лютого 2024 року його захисник подала апеляційну скаргу до суду першої інстанції. За таких обставин, суд апеляційної інстанції, з метою додержання права на доступ до правосуддя, вважає за доцільне задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст.ст. 251, 252КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.3 б ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Судом встановлено, що 02 листопада 2023року о16.17 год. в м. Бориспіль по вул. Шевченка, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним автомобілем «Fiat» д.н.з. НОМЕР_1 ,не був уважним, перед зміною напрямку руху (поворотом ліворуч), не надав дорогу мотоциклу «BMW» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався зліва прямо. Внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів, чим порушив вимоги п.2.3Б, 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджуються:
протоколом про адміністративне правопорушення ААД №4632511 від 02 листопада 2023 року;
схемою місця ДТП, на якій зображено місце зіткнення (удару) транспортних засобів (№3), розташування транспортних засобів «Fiat» д.н.з. НОМЕР_1 та «BMW» д.н.з. НОМЕР_2 , відносно проїжджої частини, та відносно один одного, також зазначено напрямок руху автомобіля «Fiat» д.н.з. НОМЕР_1 та мотоцикла «BMW» д.н.з. НОМЕР_2 . Також зазначено стан покриття проїжджої частини, як сухе, зазначено про наявність дорожніх знаків пріоритету на головній та другорядній дорозі, наявність наземного пішоходного переходу з дорожніми знаками та розміткою, наявність горизонтальної розмітки проїжджої частини та на пішоходному переході. Вказано пошкодження автомобіля «Fiat» д.н.з. НОМЕР_1 - передній бампер, ліве переднє крило, ліве переднє колесо, ліве дзеркало, ліві передні двері, та мотоцикла «BMW» д.н.з. НОМЕР_2 - правий бік мотоцикла, погнутий передній диск колеса, праве дзеркало, глушник /а.с. 4/;
ОСОБА_1 в своїх поясненнях, наданих на місці ДТП, вказав на те, що 02 листопада 2023 року він рухаючись на автомобілі «Fiat» д.н.з. НОМЕР_1 зі сторони пр-ту Шевченка в напрямку вул. А. Глушка, заздалегідь включив лівий поворот і дивлячись у бокове дзеркало намагався виконати поворот ліворуч у напрямку вул. А. Глушка. Коли він повернув кермо відчув удар збоку його автомобіля. Позаду нього рухався інший учасник дорожнього руху. Мотоцикліста в дзеркало він не бачив /а.с. 6/.
ОСОБА_3 в своїх поясненнях вказав на те, що 02 листопада 2023 року він виїхав на вул. Шевченка за автомобілем в бік Київського шляху рухаючись зі швидкістю 20 км/год. Попереду помітив автомобіль, що рухався на аварійці, переконавшись у відсутності зустрічного транспорту, він розпочав обгін, в цей час водій «Fiat» д.н.з. НОМЕР_1 вимкнув аварійку та почав прискорення після чого здійснив поворот ліворуч вбік вул. Академіка Глушка, що призвело до ДТП. Зазначає, що він рухався на мотоциклі «BMW» д.н.з. НОМЕР_2 /а.с. 7/.
фото таблицею на якій зафіксовані пошкодження транспортних засобів /а.с. 8/.
відеозаписом на якому зафіксовані події, що відбувались після ДТП /а.с. 9/.
Виходячи із встановлених обставин події ДТП, яка мала місце 02 листопада 2023 року вбачається, що саме невиконання водієм ОСОБА_1 п.10.1 ПДР України знаходиться у прямому причинному зв'язку з ДТП та наслідками, що настали у виді пошкодження транспортних засобів, оскільки саме водій ОСОБА_1 перед перестроюванням для здійснення повороту ліворуч повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в даному випадку мотоциклу «BMW» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався лівіше від нього прямо.
Також слід зазначити, що відповідно до п. п.2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, і не відволікатися від керування транспортним засобом на дорозі. За належної уваги та дотримання всіх правил дорожнього руху, ОСОБА_1 при здійсненні маневру повороту ліворуч зобов'язаний був бути уважним, своєчасно побачити мотоцикл «BMW» д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався позаду трохи лівіше від нього прямо, та не створювати йому перешкод для руху, тобто належним чином виконати вимоги п. 10.1 ПДР України, чого не зробив.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення низки вимог ПДР України водієм ОСОБА_3 ..
Однак, апеляційний суд перш за все враховує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається судом лише стосовно конкретної особи та в межах висунутого їй обвинувачення у вчиненні конкретного правопорушення. Отже, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 суд повинен надати оцінку саме його діям в дослідженій дорожній обстановці на предмет відповідності ПДР України. А тому, апеляційний суд не дає оцінки доводам ОСОБА_1 про можливі порушення вимог ПДР України водієм ОСОБА_3 у цій же ДТП, оскільки вони виходять за межі даної справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини ДТП і дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. 10.1 ПДР України, що призвело до даної ДТП.
Також, приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції вірно виходив із того, що згідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 здійснив дії, відповідальність за які, передбачена ст. 124 КУпАП 02 листопада 2023 року. Таким чином на час розгляду справи судом першої інстанції закінчилися визначені ч. 2 ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, у зв'язку із чим суд вірно закрив провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення помилково вказав на те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, не приймаються до уваги суду апеляційної інстанції, виходячи з такого.
Так, з правового аналізу положень ст. 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16.
Також слід звернути увагу на те, що не встановлення вини ОСОБА_1 позбавляє потерпілого права на звернення до страхової організації для відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП, що є неприпустимим.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та можливості закриття провадження у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, тому апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, а постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року повинна бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.