печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22225/24-к
16 травня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62022140120000009 від 13.07.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
16.05.2024 у провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62022140120000009 від 13.07.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, проте завершити досудове розслідування у визначений ухвалою слідчого судді строк не представилось можливим, оскільки у кримінальному провадженні не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Разом з тим, заявлені ризики, які існували при застосуванні до підозрюваного міри запобіжного заходу, не втратили свою актуальність, а відтак запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , заборонивши йому залишати місце свого проживання з покладення відповідних обов'язків.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо продовження дії запобіжного у вигляді домашнього арешту та просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022140120000009 від 13.07.2022 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-5 КК України.
22.03.2024 слідчим, за погодженням з прокурором, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.03.2024 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати адресу проживання з 23 год. 00 хв. до 06 од. 00 хв. за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги до 22.05.2024 включно та покладено процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати за першим викликом слідчого, якому доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суду із встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, якому доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, а саме:
- висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 6193/23-42/6194/23-41/18086/18141/23-41 від 16.01.2024 комплексної земельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної експертизи та експертизи з питань землеустрою;
- висновком Львівського науково-дослідного інституту від 03.01.2023 судової земельно-технічної експертизи № 3537-Е, відповідно до якого встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативно-правовим актам в галузі землеустрою та землекористування;
- висновком Львівського науково-дослідного інституту № СЕ-19/114-22/17573-ПЧ від 14.10.2022 почеркознавчої експертизи, згідно якого встановлено, що рукописний текст в заяві на ім'я Славського селищного голови від 10.11.2021 та підпис від імені ОСОБА_8 в заяві на ім'я Славського селищного голови від 10.11.2021 - виконані ОСОБА_6 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який під час допита надав покази, які викривають ОСОБА_6 , зазначивши, що він не підписував акт погодження меж земельної ділянки та що це міг зробити ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_6 в якому міститься інформація у вигляді переписки та документів стосовно відчуження земельної ділянки;
- матеріалами НСРД, в яких міститься інформація щодо розмов з приводу виведення земельної ділянки на якій розташований рекреаційний об'єкт і земель державного лісового фонду;
- протоколом огляду земельної ділянки з кадастровим номером 4624587800:02:000:0381, під час складення якого зафіксовано наявність на земельній ділянці нерухомого майна.
- іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Так, під час судового розгляду встановлено, що завершити досудове розслідування до сплину трьохмісячного строку неможливо внаслідок виняткової складності кримінального провадження та необхідності проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій, зокрема:
- проведення огляду та аналізу документів і речей, які були вилучені під час проведення обшуків у кримінальному провадженні;
- проведення огляду мобільних телефонів та комп'ютерної техніки, які були вилучені під час проведення обшуків у кримінальному провадженні;
- провести допити співробітників ДП «Славське лісове господарство»;
- отримати результати аудиторської перевірки;
- призначення судової економічної експертизи;
- розсекретити матеріали проведених НСРД;
- встановити інших можливих учасників злочинної групи та вирішити питання, щодо повідомлення їм про підозру та обрання запобіжних заходів;
- отримати вичерпний пакет документів, які характеризують особи підозрюваних у кримінальному провадженні;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;
- виконання інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій, необхідність у проведенні яких виникне під час розслідування.
Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022140120000009 продовжено до 3 місяців, тобто до 22.06.2024.
За викладених обставин, вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Частиною 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Так, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Прокурором в судовому засіданні не в повній мірі доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які мали місце на момент застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Так, під час судового розгляду прокурором частково доведено ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочини, які інкримінуються ОСОБА_5 є особливо тяжкими, та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкриміновані злочини, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Окрім цього, прокурор у клопотанні вказує, що ОСОБА_5 володіючи документами для виїзду за кордон, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, проте слідчий суддя відноситься критично, враховуючи, що ухвалою слідчого від 26.03.2024 зобов'язано підозрюваного здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
Також, у клопотанні прокурор вказує на наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_5 маючі свободу дій та злочинні зв'язки з іншими учасниками злочинної групи, може повідомляти їм відомості, які стали йому відомі в ході слідчих дій у даному провадженні, а також інші важливі відомості, крім того, ОСОБА_5 може надати вказівку знищити, спотворити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що може створювати перешкоди для подальшого викриття фактів його злочинної діяльності, а також встановлення інших членів злочинної групи, повну кількість членів якої ще не встановлено, а кінцевою метою даного кримінального провадження є притягнення всіх винних осіб до кримінальної відповідальності.
Окрім цього, в обґрунтування продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, прокурор вказує на ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні) виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, у тому числі біографічних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.
Так, слідчий суддя вважає, що вказані ризики, хоча і мають місце в світлі встановлених обставин кримінального провадження, проте їх можна уникнути шляхом покладення відповідних обов'язків та одночасно не доведено, що м'якіший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, враховуючи, що до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у в певний період доби.
Що стосується на посилання прокурора на ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, то при дослідженні матеріалів клопотання вбачається, що зазначення ризику носить формальне обґрунтування та в судовому засіданні прокурором жодним чином даний ризик не доведено.
Враховуючи вказане, заслухавши учасників провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність ризиків на даний час, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування, що зможе забезпечити цілі кримінального провадження та одночасно не буде допущено порушення прав ОСОБА_5 .
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62022140120000009 від 13.07.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62022140120000009 від 13.07.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного № 62022140120000009 від 13.07.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком до 22.06.2024 у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022140120000009 від 13.07.2022:
- прибувати до слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суду із встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;
- утримуватися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню, коло яких повинен визначити прокурор;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні № № 62022140120000009 від 13.07.2022.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в частині застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1