3/130/656/2024
130/1411/24
21.05.2024 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Порощук П.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Жмеринського РВП ГУНП України у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , не працюючої, за ч.2 ст.184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ № 189998 від 02.05.2024 ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків, відносно свого малолітнього син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , як наслідок останній 02.05.2024 року біля 21.00 години знаходився в м.Жмеринка по вул..Шекінська в п'яному вигляді та чіплявся до дітей, чим порушила вимоги ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст.150 сімейного кодексу України.
Старший інспектором з ЮП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції Кушнір А.А. було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала з приводу правомірності складання працівниками поліції не неї вказаного адміністративного протоколу, оскільки категорично не погоджується із кваліфікацією порушення, тому просила справу закрити.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У відповідності до вимог ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Суд враховує, що згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а, відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається саме на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначену ст.255 КУпАП.
У судовому засіданні встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №189998 від 02.05.2024 року, складеному відносно ОСОБА_1 , не зазначено жодної норми КпАП України, порушення якої становлять певні дії ОСОБА_2 .
При цьому, за відсутності відповідальних документальних відомостей в матеріалах справи, належно не підтверджено стан алкогольного сп'яніння малолітнього ОСОБА_2 , та кваліфікуючої ознаки зазначеного адміністративного правопорушення, саме ч.2 ст.184 КУпАП, доказів котрі б підтверджували вчинення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, зазначеного адміністративного правопорушення.
Тому провадження у даній справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 29.02.2019 року №1-р/2019 наголошено, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вказана вище сукупність обставин визначає недоведення складу вказаного у протоколі правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких суд має об'єктивну можливість встановити існування фактів та обставин, що вказували б на наявність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознак адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч.2 ст.184 КУпАП, встановлення якого не може грунтуватись на припущеннях за існування очевидних сумнівів у доведеності вини, що підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.7, п.1 ч.1 ст.247, ст.251, 252, 283, 284, 289 КУпАП, суд,
Закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КпАП України.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя Порощук П.П.