20.05.2024 Справа №607/7910/24 Провадження №2-адр/607/3/24
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Делікатної Л.В.
при секретарі с/з Цибульській Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в м. Тернопіль заяву адвоката Гриців Ольги Ярославівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 607/7910/24 за позовною заявою адвоката Гриців Ольги Ярославівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1814378 від 03 квітня 2024 року, -
У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала адміністративна справа за позовом адвоката Гриців Ольги Ярославівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1814378 від 03 квітня 2024 року.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 травня 2024 року позов задоволено. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1814378 від 03 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн скасовано, а провадження по справі закрито.
06 травня 2024 року через підсистему Електронний суд представником позивача - адвокатом Гриців О.Я. подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якому вона просить стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Тернопільській області ДПП 6000 грн. витрат на правничу допомогу. До вказаної заяви додано: договір про надання правової допомоги від 07 квітня 2024 року, укладений між адвокатом Гриців О. Я. та Химко І.І.; акт приймання - передачі наданих послуг від 03 травня 2024 року, із зазначенням виконаних робіт: консультування клієнта ОСОБА_1 , ознайомлення із суттю правового конфлікту, розроблення позиції у справі - 1000 гривень, складання та подання позовної заяви - 2 500 грн, складання та подання відповіді на відзив - 2500 гривень.
16 травня 2024 року представником УПП в Тернопільській області ДПП через підсистему Електронний суд подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому остання просила відмовити у задоволення заяви про стягнення таких витрат з підстав того, що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, а відтак заявлена сума 6 000 грн. є неспівмірною складності справи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Учасники не з'явилися у судове засідання, що не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).
За вказаних обставин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Так, 07 квітня 2024 року між адвокатом Гриців О. Я. та Химко І.І. укладено договір про надання правової допомоги. З п. 3 вказаного договору слідує, що за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі 6 000,00 грн., протягом тридцяти днів після набранням судовим рішенням законної сили.
Як вбачається із акту виконаних робіт від 03 травня 2024 року адвокатом були надані наступні послуги: консультування клієнта ОСОБА_1 , ознайомлення із суттю правового конфлікту, розроблення позиції у справі - 1000 гривень, складання та подання позовної заяви - 2 500 грн, складання та подання відповіді на відзив - 2500 гривень, всього - 6000 гривень.
За положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року підтримав позицію, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Вказана позиція Верховного Суду підтримувалась і раніше у постановах від 24 жовтня 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, 16 травня 2024 року судом зареєстровано клопотання представника Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про зменшення розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу. У цьому клопотанні зазначено, що заявлена сума 6000 грн. є неспівмірною складності справи.
Перевіривши зміст наданих представником позивача документів щодо понесених позивачем судових витрат, суд зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу за вказані послуги вартістю 6 000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи, яка розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), зокрема, написання позовної заяви у даній справі не потягло значної затрати часу, в тому числі і у зв'язку з тим, що у аналогічних правовідносинах адвокат Гриців О.Я. уже представляла інтереси позивача та обґрунтовувала свої доводи щодо не законності притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у співмірності до наданих послуг, на переконання суду, становить 2000,00 грн.
Отже, при оцінці наданих стороною позивача відомостей про розмір витрат на професійну допомогу адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критеріїв (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд дійшов висновку, що відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 252 КАС України, суд,
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані із наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 2 000 (двох тисяч) грн. 00 коп.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивача: Гриців Ольга Ярославівна, адреса: м. Тернопіль, вул.. Вербцького 10/169, РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, адреса: м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24, код ЄДРПОУ 40108646.
Головуючий суддяЛ. В. Делікатна