вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
про залишення заяви без руху
22.05.2024 Справа № 917/810/24
Суддя Паламарчук В.В., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Встановив: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з заявою (вхід. №869 від 15.05.2024) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024 року справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/810/24 та визначено головуючим суддю Паламарчука В.В.
Заявник, посилаючись на п.п. 2, 4 ч. 2ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить, зокрема, відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність; ввести процедуру реструктуризації боргів боржника; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначити керуючим реструктуризації арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича.
В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість яка складає 680 568,78грн перед фінансовими установами, яку не може погасити з причини недостатності коштів.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, оскільки подана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Статтею 115 ч.2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Частинами 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Тобто, саме на заявника покладено обов'язок надання доказів на підтвердження своїх вимог.
Згідно п. 3 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Судом встановлено, що в порушення вимог ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, заявником не додано належних доказів, що підтверджують обставини, викладені ним у вказаній заяві, та наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу, зокрема:
- не надано доказів, що підтверджують заявлену суму заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Заявник зазначає, що згідно розрахунку заборгованості наведеного у Списку кредиторів і боржників, на момент звернення до суду загальна сума заборгованості перед всіма кредиторами складає 680 568,78грн.
У додатках до заяви заявником зазначено список кредиторів ОСОБА_1 станом на 01.05.2024 як додаток 32, однак вказаний список не було додано до заяви. Даний факт підтверджується актом канцелярії Господарського суду Полтавської області від 22.05.2024.
Згідно плану реструктуризації боргів у боржника наявна заборгованість перед 6 фінансовими установами, проте до матеріалів заяви не додано договорів та доказів наявності відповідних правовідносин.
На підтвердження заборгованості боржник посилається на витяг з електронної кредитної історії Українського Бюро Кредитних Історій станом на 01.05.2024, в якому на його думку відображено дані кредитних договорів, суми кредитів, строки їх повернення, а також зазначено поточну заборгованість та поточну прострочену заборгованість.
У постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21, в розділі "Щодо належності та допустимості кредитної історії для вирішення судом питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи", зазначено, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Верховний Суд вважає, що самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням.
Роздруківки з сайтів фінансових компаній також не можуть бути розцінені судом як первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76 - 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, серед іншого, додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Згідно частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Крім того, відповідно до пункту 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Як вбачається із поданих суду документів, боржником долучено до заяви про відкриття провадження у справі декларації про майновий стан: за 2021-2023 роки та станом на 01.04.2024 року. У даних деклараціях, щодо даних про членів сім'ї боржника зазначено: "мати - ОСОБА_2 ", в графі щодо реєстраційних даних вказаної особи зазначено "не відомо", і в подальших розділах декларацій відсутня будь-яка інформація, щодо вказаної особи. При цьому, до заяви додано власноруч написані пояснення, в яких: ОСОБА_1 повідомляє суд про те, що його мати ОСОБА_2 категорично відмовляється надавати відомості про доходи, рухоме майно та інші документи, у зв'язку з складними сімейними обставинами.
Заявником долучено до матеріалів заяви інформаційні довідки з ДРРП щодо нерухомого майна членів сім'ї, зокрема ОСОБА_2 .
Однак, у доданих деклараціях інформація, щодо наявності нерухомого майна у членів сім'ї, відсутня.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частині п'ятій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Отже, подані заявником декларації про майновий стан боржника за 2021-2023 роки та 2024 рік не можуть вважатись належним доказом виконання заявником пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду, тобто обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності.
Посилання боржника на пандемію та військовий стан, девальвацію національної валюти суд не приймає, та як зазначені факти є загальновідомими та розповсюджуються на усіх громадян України. Військовий стан не є підставою для припинення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.
Отже, зазначені заявником обґрунтування інших підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не знайшло свого документального підтвердження, тобто не доведено належними доказами.
Згідно з частини 3 стаття 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подано без додержання вимог Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне залишити її без руху, повідомити заявника про допущені недоліки та надати триденний строк з дня вручення цієї ухвали для їхнього усунення, а також попередити ОСОБА_1 про те, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Керуючись статтями 37, 113, 116 Кодексу України з питань банкрутства, статтями 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.
2. Встановити строк на усунення недоліків - 3 (три) дні з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху.
3. Запропонувати заявнику усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду:
- первинні документи з банківських та інших фінансово-кредитних установ, які підтверджують виникнення, наявність та розмір заборгованості боржника, із зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати та періодів прострочення;
- заповнені належним чином декларації про майновий стан боржника.
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), тобто обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
4. Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Паламарчук В.В.