21 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/2860/23 пров. № А/857/23896/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Шавеля Р.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року (суддя- Скільський І.І., ухвалене в м. Івано-Франківськ) у справі № 300/2860/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
22 травня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач 1),Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідач 2), Пенсійного фонду України (відповідач 3) про визнання положення набравшої 30 березня 2021 року чинності постанови правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», що зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за №339/35961, з яких випливає, що у правовідношенні особи пенсіонера чи потенційного пенсіонера щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) йому пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» діють два суб'єкти владних повноважень - перший той, в який здійснено звернення щодо призначення (перерахунку) пенсії та, який знаходиться на території місця фактичного проживання пенсіонера чи потенційного пенсіонера, а другий той, який це звернення особи пенсіонера чи потенційного пенсіонера вирішував з підстав, що в першого суб'єкта владних повноважень суцільна корупція в середовищі його службових осіб, протиправними та встановити, що у названому правовідношенні з пенсіонером чи потенційним пенсіонером діє тільки той суб'єкт владних повноважень - орган ПФУ, у який пенсіонер чи потенційний пенсіонер звернувся щодо призначення (перерахунку) йому пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому у випадку чого належним відповідачем у правовідношенні пенсіонера чи потенційного пенсіонера щодо призначення (перерахунку) йому пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є лише той орган ПФУ, в який пенсіонер чи потенційний пенсіонер звернувся щодо призначення (перерахунку) йому пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 31.01.2022 №092950008403, що прийняте так званим відповідачем «Б» - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до його страхового стажу періоди роботи в Коломийському м'ясокомбінаті з 03.07.1986 по 09.09.1991 та в Коломийському ремонтно-будівельному кооперативі «Тиса» з 01.04.2004 по 08.09.2010; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2022 про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 03.01.2022, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оскаржило його подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати і прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 24.01.2022 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Згідно принципу екстериторіальності заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 31.01.2022 №092950008403.
Як вбачається з вказаного рішення, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з підстав відсутності необхідного страхового стажу, оскільки за наданими документами відповідачем встановлено наявність страхового стажу позивача 19 років 3 місяці 17 днів при необхідних 29 років. В той же час не враховано період роботи позивача в Коломийському м'ясокомбінаті з 03.07.1986 по 09.09.1991, оскільки між наказом про прийняття (17.10.1986) та датою прийняття (17.10.1987) великий проміжок часу, а в наказі на звільнення неповністю вказано по батькові, та період роботи позивача в Коломийському ремонтно-будівельному кооперативі «Тиса» з 01.04.2004 по 08.09.2010, у зв'язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків на соціальне страхування.
Позивач не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком, з метою захисту свого права звернувся з цим позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV).
Згідно статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно п.3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажуна підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач просить зарахувати до його страхового стажу періоди роботи в Коломийському м'ясокомбінаті з 03.07.1986 р., по 09.09.1991р., та в Коломийському ремонтно-будівельному кооперативі «Тиса» з 01.04.2004 по 08.09.2010.
У рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 31.01.2022 №092950008403 зазначено, що вік заявника становить 60 років. Страховий стаж становить 19 років 3 місяці 17 днів. За результатами розгляду документів до страхового стажу не зараховано період роботи з 03.07.1986 по 09.09.1991, оскільки між наказом про прийняття (17.10.1986) та датою прийняття (17.10.1987) великий проміжок часу, а в наказі на звільнення не повністю вказано по батькові (Д). Також не зараховано до страхового стажу період роботи з 01.01.2004 по 08.09.2010, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні дані про сплату внесків.
Як вбачається з матеріалів справи ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, визначено, серед іншого, про те, що до загально трудового стажу ОСОБА_1 враховано періоди з:
- 01.09.1977 по 23.07.1980 - навчання у вищому навчальному закладі;
- 08.12.1983 по 01.06.1984 - в Коломийському середньому міському професійно-технічному училищі №10 на посаді майстра виробничого навчання;
- 11.06.1984 по 15.05.1986 - військова служба;
- 23.06.1986 по 02.07.1986 - згідно запису №6-7 трудової книжки НОМЕР_1 ;
- 03.07.1986 по 01.10.1986 - згідно запису №8-9 трудової книжки НОМЕР_1 та довідки №1072 від 11.11.2021 (в Коломийському середньому міському професійно-технічному училищі №10 на посаді майстра виробничого навчання);
- 05.09.1994 по 14.05.1998 в ВАТ «Коломийський м'ясокомбінат» згідно запису №13-15 трудової книжки НОМЕР_1 та наданих архівним відділом Коломийської міської ради копії наказу №72-к від 09.09.1994 про прийняття на роботу та копії наказу про №33-к від 14.05.1998 про звільнення з роботи;
- 20.05.1998 по 30.10.1999 - згідно запису №16-17 трудової книжки НОМЕР_1 , в РБК «Тиса»;
- 31.10.1999 по 29.05.2000 - згідно запису №17-18 трудової книжки НОМЕР_1 , в РБК «Тиса»;
- 05.07.2000 по 01.08.2000 - згідно запису №19-20 трудової книжки НОМЕР_1 в ТзОВ СРМПП «Монтажрембуд»;
- 02.08.2000 по 31.12.2003 - згідно запису №21 трудової книжки НОМЕР_1 в РБК «Тиса»;
- 01.10.2016 по 30.09.2021 - з урахуванням даних, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу довідки форми ОК-5.
Разом з тим, до страхового стажу не враховано період роботи з 17.10.1986 по 09.09.1991 в Коломийському м'ясокомбінаті, згідно запису №10-12 трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки між наказом про прийняття (17.10.1986) та датою прийняття (17.10.1987) великий проміжок часу, а в наказі на звільнення не повністю вказано по батькові (Д).
Також не враховано до страхового стажу період роботи позивача з 01.01.2004 по 08.09.2010 в РБК «Тиса», оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні дані про сплату внесків.
Відтак, пенсійним органом, серед іншого, враховано до страхового стажу позивача період роботи позивача 03.07.1986 по 01.10.1986 - згідно запису №8-9 трудової книжки НОМЕР_1 та довідки №1072 від 11.11.2021 (в Коломийському середньому міському професійно-технічному училищі №10 на посаді майстра виробничого навчання), а тому вказаний період не є спірним.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що спірним у даній справі є не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 17.10.1986 по 09.09.1991 в Коломийському м'ясокомбінаті та з 01.01.2004 по 08.09.2010 в РБК «Тиса», з підстав зазначених у оскаржуваному рішенні ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 31.01.2022 №092950008403.
Стосовно не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 17.10.1986 по 09.09.1991 в Коломийському м'ясокомбінаті, слід зазначити наступне.
Як вбачається з записів у трудовій книжці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 від 02.06.1984 р, належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.88-94), позивач 17.10.1986, на підставі наказу №155-к від 17.10.1986 року, прийнятий на роботу в Коломийський м'ясокомбінат на посаду робітника безпосередньо зайнятого на роботах в холодильних і морозильних установках (запис №10 трудової книжки серії НОМЕР_1 ).
З 20.06.1988 згідно наказу №60 від 20.06.1988 р., переведений в ковбасний цех обвальником по 3 розряду (запис №11 трудової книжки серії НОМЕР_1 ).
З 09.09.1991 на підставі наказу №79-к від 09.09.1991 року, звільнено з роботи на підставі ст.38 КЗпП (за власним бажанням) (запис №12 трудової книжки серії НОМЕР_1 ).
Вказані записи в трудовій книжці виконані чітко, без перекреслень, містить підпис відповідальної особи та засвідчений відтиском печатки підприємства, дати наказів про зарахування та звільнення позивача з роботи не містить ніяких виправлень.
Відтак, записи №10,11,12 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 щодо роботи позивача в Коломийському м'ясокомбінаті з 17.10.1986 по 09.09.1991, самі по собі дають вичерпну інформацію про стаж його роботи.
Відтак, період роботи позивача з 17.10.1986 по 09.09.1991 в Коломийському м'ясокомбінаті протиправно не враховано до страхового стажу позивача, а тому такий стаж підлягає зарахуванню.
Щодо зазначених у оскаржуваному рішенні, як підстави не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 17.10.1986 по 09.09.1991 в Коломийському м'ясокомбінаті, «оскільки між наказом про прийняття (17.10.1986) та датою прийняття (17.10.1987) великий проміжок часу, а в наказі на звільнення не повністю вказано по батькові (Д)», колегія суддів зазначає наступне.
Згідно наказу по Коломийському м'ясокомбінату №155-к від 17.10.1986, копія якого наявна в матеріалах справи, ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду грущика холодильника по 3 розряду з 17.10.1987 року, на підставі його заяви (а.с.110).
Згідно наказу №79-к від 09.09.1991, копія якого наявна в матеріалах справи, звільнено з роботи за власним бажанням по ст.38 КЗпП ОСОБА_2 з 09.09.1991р (а.с.111-112).
Згідно відомостей наявної у матеріалах копії архівної довідки №804/1/02.2.4-01 від 22.11.2021 виданої Архівним відділом Коломийської міської ради (а.с.117), судом встановлено, що ОСОБА_1 значиться у книгах нарахування заробітної плати Коломийського м'ясокомбінату за період з жовтня 1986 року по травень 1991року.
Разом з тим, Коломийським м'ясокомбінатом нараховувалась ОСОБА_1 в період з жовтня 1986 року по травень 1991 року заробітна плата, згідно книги нарахування заробітної плати за 1986-1991 роки Коломийського м'ясокомбінату, а тому суд першої інстанції прийшов вірного висновку, що відповідальною особою Коломийського м'ясокомбінату при виданні наказу №155-к від 17.10.1986 про прийняття на роботу ОСОБА_1 допущено описку в зазначенні року прийняття на роботу (17.10.1987) замість вірного (17.10.1986), що також підтверджується і записами трудової книжки серії НОМЕР_1 та датою прийняття наказу №155-к по підприємству (17.10.1986).
Щодо не зазначення в наказі №79-к від 09.09.1991 про звільнення позивача повністю прізвища імені та по батькові, то на переконання суду, вказаний недолік допущений відповідальною особою Коломийського м'ясокомбінату, жодним чином не заперечує перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Коломийським м'ясокомбінатом в період з 17.10.1986 по 09.09.1991.
Вказаний наказ підготовлено та видано відповідальною особою Коломийського м'ясокомбінату, а не ОСОБА_1 , а тому недоліки наказу чи допущенні помилки в ньому не можуть мати негативних наслідків для позивача.
Відтак, не зарахування пенсійним органом до трудового стажу позивача періоду роботи з 17.10.1986 по 09.09.1991 в Коломийському м'ясокомбінаті, здійснено з формальних підстав.
Стосовно не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.01.2004 по 08.09.2010 в Коломийському ремонтно-будівельному кооперативі «Тиса», з підстав відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про сплату страхових внесків, суд зазначає наступне.
Згідно статті 1 Закону №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до вказаного Закону.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог зазначеного Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Статтею 20 Закону України №1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до вказаного Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені зазначеним Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно матеріалів справи, підставою для відмови в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.01.2004 по 08.09.2010 в РБК «Тиса» слугувала відсутність інформації щодо сплати страхових внесків.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, несплата підприємством страхових внесків не може бути підставою для незарахування до стажу позивача спірного періоду роботи.
Відтак судом першої інстанції підставно визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 31.01.2022 №092950008403, та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Коломийському м'ясокомбінаті з 17.10.1986 по 09.09.1991 та в Коломийському ремонтно-будівельному кооперативі “Тиса” з 01.04.2004 по 08.09.2010 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2022 про призначення пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 03.01.2022, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 300/2860/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
Р. М. Шавель