Справа № 594/739/24
Провадження № 3/594/371/2024
22 травня 2024 року м.Борщів
Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Губіш О.А., розглянувши матеріали, що надійшли від заступника начальника відділення поліції №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 223900 від 09 травня 2024 року вбачається, що 06 травня 2024 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство до дружини ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного та економічного характеру, що виражались у висловлюванні нецензурною лайкою та забороною брати одяг ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце проведення розгляду справи був сповіщений у визначеному законом порядку. Причини неявки не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не подавав, що в свою чергу, в силу припису ст. 268 КУпАП дає право суду провести розгляд справи без його участі.
Потерпіла ОСОБА_2 на розгляд справи не з'явилася.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, відповідно до частини 1 ст.173-2 КУпАП, така передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Конфлікт це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що приводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Відповідно до методичних роз'яснень щодо природи домашнього насильства визначено, що метою такого завжди є встановлення контролю над жертвою, коли кривдник намагається бути єдиним «розпорядником» її життя. Підкоряючись, жертва стає безпорадною, не може правильно оцінювати ситуацію, більше навіть не намагається себе захистити.
КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності саме за вчинення домашнього насильства. Будь-яка суперечка чи конфлікт, які виникають між членами сім'ї, не можуть однозначно трактуватись, як домашнє насильство, що має місце у даному випадку. Оцінка таких дій ОСОБА_1 , як нецензурна лайка, заборона брати одяг, саме як домашнього насильства, без з'ясування природи та причин конфлікту, який виник між ним та дружиною, свідчить про невміння працівників поліції давати правильну правову оцінку неправомірним діям винної особи.
Сварка не вказує на дії психологічного характеру одного члена сім'ї на іншого. Суд не компетентний розв'язати родинний конфлікт у порядку КУпАП. Не кожен конфлікт - домашнє насильство.
Дані, які містяться у доданих до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалах, вказують виключно на перелік вчинених ОСОБА_1 дій, без зазначення причин та обставин, які до цього призвели. Мета, яку переслідував винний, працівниками поліції не встановлена. А тому, висновок працівника поліції щодо наявності у його діях саме ознак домашнього насильства викликає природній сумнів з огляду на письмові пояснення як ОСОБА_1 так і потерпілої ОСОБА_2 .
Крім того, дані протоколу не містять відомостей щодо завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої, останні містять лише припущення відповідальної особи щодо настання таких. Не здобуто доказів цього і в ході судового розгляду.
Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що на час розгляду справи доказів наявності складу та події адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 суду не надано, провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, керуючись ч.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Скарга на постанову може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд.
Суддя: