Справа № 758/9870/23
Провадження № 2/357/1104/24
22 травня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ярмола О. Я.
при секретарі Пустовій Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в м.Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «РВС Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Паріс», Приватного нотаріуса Бучанського нотаріального округу Тріфонової Софії-Зої Анатоліївни, третя особа: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування рішення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна,
22.08.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «РВС Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Паріс», приватного нотаріуса Тріфонової Софії-Зої Анатоліївни, третя особа: Білоцерківський відділ ДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) про скасування рішення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 22.08.2023 року матеріали вказаної цивільної справи передано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (том 1, а.с. 45-46).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Ярмолі О.Я.
Ухвалою судді від 12.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи та призначено підготовче судове засідання на 07.11.2023 (том 1, а.с. 58-59).
07.11.2023 підготовче засідання було відкладено за клопотання представника позивача ОСОБА_2 до 07.12.2023.
07.12.2023 в підготовчому засіданні було оголошено перерву, за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 для мирного врегулювання спору, до 16.01.2024р.
16.01.2024 на електронну адресу суду надійшла заява адвоката Хавіна В.О. про допуск до участі у справі як представника позивача, надання матеріалів справи для ознайомлення, відкладення розгляду справи (том 1, а.с. 194-200).
Ухвалою суду від 16.01.2024, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 02.02.2024р. для надання можливості представнику позивача ОСОБА_3 ознайомитись з матеріалами справи.
02.02.2024 представник позивача ОСОБА_3 на електронну адресу суду подав заяву про відкладення судового розгляду, у зв'язку із зайнятістю у іншій справі в приміщенні Київського апеляційного суду (том 1, а.с. 218-220).
Ухвалою суду від 02.02.2024, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.03.2024р.
14.02.2024 представник позивача ОСОБА_3 на електронну адресу суду подав заяву про повернення на стадію підготовчого засідання (т. 1, а.с.229-251), клопотання про витребування доказів (т. 1, а.с.252-259).
04.03.2024 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (том 2, а.с. 1-4).
Ухвалою суду від 05.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції .
05.03.2024 відкладено судове засідання до 02.04.2024, у зв'язку з неможливістю продовження розгляду справи, зокрема через ряд клопотань, які неможливо розглянути без сторони позивача.
Ухвалою суду від 15.03.2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 про участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції від 14.03.2024р. (т. 2, а.с. 18-19).
Ухвалою суду від 02.04.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 про повернення на стадію підготовчого провадження, залишено без розгляду клопотання про витребування доказів, було продовжено розгляд справи по суті та оголошено перерву в судовому засідання до 11.04.2024р.
11.04.2024р. представник позивача ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подав заяву про залишення позову без розгляду (т. 2, а.с. 30-36).
В судове засідання 11.04.2024року ані позивач, ані представник позивача не з'явились.
11.04.2024 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання залишено без розгляду заяву представника позивача ОСОБА_3 про залишення без розгляду позовної заяви, на підставі ст.126 ЦПК України.
22.04.2024 на електронну адресу суду від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю у іншій справі в Святошинському районному суді міста Києва (т.2, а.с. 40-47), заява про виклик свідків (т.2, а.с. 48-55).
22.04.2024 позивач ОСОБА_1 на електронну адресу суду подав заяву про перенесення розгляду справи, у зв'язку з хворобою, а також повідомив, що відкликає заяву про розгляд справи за його відсутності, бажає особисто прибути у судове засідання для надання пояснень по суті справи (Т.2 а.с. 56-58).
22.04.2024 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи за клопотанням позивача.
В судове засідання, призначене на 01.05.2024 ані позивач, ані представник позивача не з'явились.
01.05.2024 представник позивача ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні 01.05.2024 об 10:00 в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва.
01.05.2024 ОСОБА_1 на електронну адресу суду подав заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я.
Ухвалою суду від 01.05.2024, занесеною до протоколу судового засідання, було відкладено розгляд справи до 22.05.2024.
22.05.2024 представник позивача ОСОБА_3 подав суду клопотання про відкладення розгляду справи через різке погіршення стану здоров'я, а також повідомив, що позивач також не зможе прибути у судове засідання з тих самих підстав, жодної медичної документації до вказаного клопотання не долучено.
Судом поставлено на обговорення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з повторною неявкою сторони позивача, без надання доказів в підтвердження обґрунтування поважних причин неявки, а також, без надання заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача .
Представник відповідача АТ «РВС Банк» Лесь Ю.І. категорично заперечила відкладення розгляду справи, вказала на недобросовісну поведінку сторони позивача, просила відмовити в задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи та заперечила щодо залишення позову без розгляду, просила розглянути спір по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з огляду на таке.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Позивач може розпоряджатися своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч.ч. 1,2,5 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 901/278/21, провадження № 11-126заі22.
В даному випадку, позивач, будучи повідомленим про дати судових засідань не вчинив дій, направлених на сприяння здійснення правосуддя. Суд розцінює такі дії як втрату зацікавленості в кінцевому результаті розгляду справи. Внаслідок таких дій, суд позбавлений змоги належним чином розглянути справу по суті у визначений законодавством України процесуальний строк, враховуючи, що позивач наполягав на розгляді цього спору саме в його присутності. При цьому, позивач жодного разу не був присутнім в судовому засіданні, не надавав пояснень, та за таких обставин суд вважає, що нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору по суті.
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
У частині п'ятій статті 223 ЦПК України законодавець встановив особливий порядок наслідок (санкцію) повторної неявки позивача. Ця норма фактично дублює норму, закріплену в пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України, на який посилається представник відповідача, необхідно тлумачити в системному зв'язку з іншими положеннями цієї статті та іншими нормами процесуального закону (ЦПК України), які визначають наслідки повторної неявки позивача, який не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а саме частиною п'ятою статті 223 і пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
З огляду на системне тлумачення вказаних норм процесуального закону Верховний Суд виходить з того, що пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України у контексті частини п'ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України не може застосовуватися судом щодо неявки позивача у судове засідання. Вказана правова позиція зазначена у постанові ВС від 28 березня 2023 року по справі № 711/7486/19.
Також, слід зазначити, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (суддя Цукуров В.П.) перебуває цивільна справа № 357/5190/23 за позовом АТ «РВС Банк» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та визнання особи, такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Та ухвалою суду від 01.05.2024р. було зупинено провадження по справі № 357/5190/23 до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №758/9870/23, тобто в даному спорі.
На думку суду вказані дії позивача в даній справі спрямовані лише на затягування процесу, оскільки позивач жодного разу не з'явився в судові засідання по справі №758/9870/23, наполягав на розгляді спору за обов'язкової його участі, та повторно направив клопотання про відкладення розгляду справи в день судового засідання.
Суд зауважує, що дії сторони позивача є непослідовними, необґрунтованими та направлені на затягування даного судового процесу.
Так, позивач бажав діяти в даному процесі через свого представника, потім представник позивача бажав змінити предмет і підстави позову, а після отримання відмови в задоволенні такого клопотання, 11.04.2024 представник позивача подав заяву про залишення позову без розгляду, а вже 22.04.2024 позивач подав заяву про відкладення розгляду справи, в якій також зазначив про відкликання заяви про розгляд справи без його участі.
Також, суд звертає увагу, що позивач уповноважив адвоката Хавіна В.О. на ведення вказаної справи, який має зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд», а також ухвалою суду від 15.03.2024р. було задоволено клопотання адвоката Хавіна В.О. про участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, що значно спрощує процедуру участі у судовому засіданні представнику, який здійснює свою діяльність у м.Києві.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 4, 12, 131, 223, 257, 260, 353 ЦПК України,
Справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «РВС Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Паріс», Приватного нотаріуса Бучанського нотаріального округу Тріфонової Софії-Зої Анатоліївни, третя особа: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування рішення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя О. Я. Ярмола