Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/14633/23
Провадження № 2-во/357/49/24
"22" травня 2024 р. суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М. М. розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Галини Малик, про виправлення описки в судовому рішенні, -
26 лютого 2024 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позов Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» заборгованість за надання послуг з централізованого опалення за період з 01.06.2018 по 01.09.2023 в розмірі 40643,78 грн., суму, на яку збільшилася заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 4126,87 грн. та три відсотки річних в розмірі 1440,43 грн. за період з 01.06.2018 по 23.02.2022, всього - 46217,70 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» судовий збір в сумі 2 684,00 грн.
21 травня 2024 року до суду від представника позивача - ОСОБА_2 надійшла заява про виправлення арифметичної описки в судовому рішенні.
Оглянувши матеріали справи судом встановлено, що при складенні вказаного судового рішення було допущено арифметичну описку в загальній сумі заборгованості, зокрема вказано «46217,70 грн» замість правильного «46211,08 грн».
Відповідно до ч.1, 2 ст.269 ЦПК України - суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17 зазначив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
В пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.
Питання про внесення виправлень у судове рішення здійснюється в порядку письмового провадження, оскільки учасники справи не повідомлялися.
Враховуючи, що допущені судом описки стосуються істотних обставин, оскільки можуть вплинути на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності, тому суд вважає за необхідне виправити допущені в рішенні описки.
Керуючись ч.13 ст.7, ст.260, 269 ЦПК України, -
Виправити описку допущену в рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, вказавши правильно загальну суму заборгованості «46211,08 грн.».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Суддя М. М. Бебешко