Справа № 282/560/24
Провадження № 2/282/167/24
22 травня 2024 року
селище Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - Носача В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Наумчук-Їлмаз О.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 , до Любарської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-
Представник позивачки звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 2,54 умовних кадастрових гектари із земель реформованого КСП «Іскра» с.Глезне Глезненської сільської ради Любарського району Житомирської області, що належало померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0325186, виданого Любарською РДА 09 листопада 2000 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Мала Деревичка Любарського району Житомирської області у віці 85 років помер батько позивачки ОСОБА_3 .
Позивачка являється спадкоємцем майна померлого.
Серед спадкового майна є земельна ділянка (пай) загальним розміром 2,54 умовних кадастрових гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Глезненської сільської ради (реформованого КСП «Іскра» с.Глезне) Любарського району та належала ОСОБА_3 згідно сертифікату серії ЖТ №0325186 на право на земельну частку (пай) зареєстрованого за №663 від 09.11.2000, виданого Любарською районною державною адміністрацією.
Постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.10.2023 №333/02-31 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з тим, що нотаріусу неподані документи, що підтверджують право власності померлого ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності реформованого КСП «Іскра» с.Глезне Житомирського (Любарського) району Житомирської області.
Представник позивачки вказує, що оригінал сертифікату серія ЖТ №0325186 був втрачений.
Підтвердження права позивачки на земельну частку (пай) для неї є важливим, так як надасть її змогу реалізувати в подальшому право отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укласти договір оренди земель.
Враховуючи, що після смерті батька ОСОБА_3 позивачка прийняла спадщину, однак немає можливості оформити в установленому законом порядку спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 2,54 га в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах реформованого КСП «Іскра» с.Глезне Глезненської сільської ради Любарського району, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
23 квітня 2024 року ухвалою судді Любарського районного суду відкрито загальне позовне провадження. Підготовче засідання призначено на 11 годину 00 хвилин 22 травня 2024 року.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивачки. Позовні вимоги підтримує повністю.
Представник Любарської селищної ради в підготовче засідання не з'явився, згідно відзиву на позовну заяву відповідач просить розгляд справи провести за відсутності його представника. Зазначає, що Любарська селищна рада визнає позовні вимоги позивачки, вважає, що вони підлягають задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_1 , її батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Мала Деревичка Любарського району Житомирської області, у віці 85 років помер ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис №19.
Довідка видана управлінням надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Житомирській області вказує, що відповідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються КСП «Іскра» Глезненської сільської ради Любарського району Житомирської області на громадянина ОСОБА_3 виготовлений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0325186, який зареєстровано за №663 від 09.11.2000, розмір земельної частки (паю) 2,54 умовних кадастрових гектарів, вартість земельної частки (паю) 15976 грн.
У книзі наявний підпис про отримання вищевказаного сертифікату.
Крім того зазначено, що станом до 01.01.2023 відповідно до книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди наявних у відділі №1, відомості на ім'я ОСОБА_3 відсутні.
Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Соляром В.М. від 09 жовтня 2023 року №333/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності реформованого КСП «Іскра» с.Глезне Житомирського (Любарського) району Житомирської області у зв'язку з тим, що нотаріусу не подані документи, що підтверджують право власності померлого ОСОБА_3 на право власності на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності реформованого КСП «Іскра» с.Глезне Житомирського (Любарського) району Житомирської області.
Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 25.03.2024 №371192142 на ОСОБА_3 , право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження - відомості відсутні.
Оскільки сертифікат на право земельну частку (пай) серії ЖТ №0325186 загублений, позивачка подала оголошення в громадсько-політичні газеті Любарщини «Новий День» про визнання даного сертифікату недійсним. Оголошення опубліковане в газеті 03 листопада 2023 року.
Як зазначено у п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вказаний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 01.01.2004; щодо цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст.524 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Згідно з ч.1 ст.529 ЦК УСРС 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.
Як зазначено у ст.548 ЦК УРСР 1963 року, спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття (яким є день смерті спадкодавця) лише в тому разі, якщо вона прийнята спадкоємцем.
Статтею 549 ЦК УРСР 1963 року визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановлений законодавством термін.
Під час розгляду справи встановлено, що після смерті ОСОБА_3 його дочка ОСОБА_1 , фактично вступила у володіння і управління спадковим майном, а тому є такою, що прийняла спадщину після смерті свого батька.
09 жовтня 2023 року ОСОБА_1 постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності померлого ОСОБА_3 на право власності на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності реформованого КСП «Іскра» с.Глезне Житомирського (Любарського) району Житомирської області.
Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.
З роз'яснень п. 23Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. Уразі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
За приписами ст.ст.5, 22 Земельного кодексу України 1990 року (далі за текстом ЗК 1990) кожний член КСП у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), право власності на яку виникає після одержання документа, що посвідчує це право.
Отже, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 отримав Сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 2,54 умовних кадастрових гектарів в реформованому КСП «Іскра» Глезненської сільської ради Любарського району серії ЖТ №0325186, проте після смерті ОСОБА_3 сертифікат не зберігся.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи слідує, що ОСОБА_3 за життя правомірно набув право власності на земельну частку (пай), отримавши відповідний сертифікат, у зв'язку із чим його можна вважати спадковим майном померлого, яке фактично успадкувала його дочка.
Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, та враховуючи неможливість оформлення позивачкою своїх спадкових прав у нотаріальній конторі, у зв'язку з втратою правовстановлюючого документу, суд дійшов висновку про можливість визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай), який залишився після смерті батька.
Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, - суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 жителькою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 2,54 умовних кадастрових гектари із земель реформованого КСП «Іскра» с.Глезне Глезненської сільської ради Любарського району Житомирської області, що належало померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0325186, виданого Любарською РДА 09 листопада 2000 року.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя В.М. Носач